МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний лісотехнічний університет України
Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
Вічевич А. М.
Матвеєв М. Е.
ПРОГРАМА І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
проведення комплексної практики з фаху
для студентів ІV курсу економічного факультету
напряму “Менеджмент”
професійного спрямування “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”
Львів - 2007
Автори: к. е. н., доцент Вічевич А. М.
к. е. н., доцент Матвеєв М. Е.
Рецензенти: кандидат економічних наук, доцент Луцевич В. К.
кандидат економічних наук, доцент Михайловский В.І.
Відповідальний за випуск: к. е. н., доцент Козловский С.О.
Розглянута і рекомендована до видання методичною радою економічного факультету НЛТУ України „___” _____________ 2007 р., протокол № __
ВСТУП
Важливим етапом процесу підготовки фахівців у вищій школі є практична підготовка. Застосування теоретичних знань на практиці відбувається під час проходження комплексної виробничої практики з фаху. Запропонована програма практики охоплює практичну підготовку студентів ІV курсу економічного факультету професійного спрямування “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” за кваліфікаційним рівнем - бакалавр. Тривалість практики за навчальним планом складає 3 тижні. Практика проводиться у VIII семестрі.
1. Мета комплексної практики з фаху та її завдання
Метою практики є:
- вивчення системи менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства, установи чи організації;
- вивчення організації зовнішньоекономічної діяльності та управління нею на виробничому підприємстві чи зовнішньоторговій фірмі;
- ознайомлення з посадовими обов’язками менеджерів з зовнішньоекономічної діяльності;
- оволодіння навичками підготовки зовнішньоторгових угод та ведення ділового листування;
- ознайомлення з особливостями здійснення зовнішньоторгової діяльності;
- оволодіння навиками ведення переговорів при укладанні зовнішньоторгових угод;
- формування на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок для самостійного прийняття управлінських рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових умовах;
- виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати у практичній діяльності.
Під час проходження практики студент повинен ознайомитись з різними сторонами зовнішньоекономічної діяльності підприємства - бази практики.
Завдання практики передбачає вивчити:
- виробничу, торгівельну та фінансову діяльність підприємства;
- правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;
- обов’язки штатних працівників відділу зовнішньоекономічної діяльності;
- основні напрями взаємодії відділу зовнішньоекономічної діяльності та інших структурних підрозділів підприємства;
- основні форми та методи зовнішньоторгової діяльності підприємства;
- основні етапи укладення та виконання зовнішньоторгових угод.
2. Місце практики
Місцем практики може бути виробниче або виробничо-торгівельне підприємство чи об’єднання будь-якої форми власності (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне, державно-комунальне, спільне) та організаційно-правового устрою (акціонерне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, командитне товариство), яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність, тобто діяльність побудовану на взаємовідносинах між підприємствами суб’єктами господарської діяльності України та іноземними суб’єктами господарської діяльності, що має місце як на території України, так і за її межами. Крім цього студенти можуть проходити практику в установах та організаціях, що здійснюють зовнішньоекономічні зв’язки.
Підприємство - база практики повинно здійснювати основні види зовнішньоекономічної діяльності: експорт та імпорт товарів, надання послуг іноземними суб’єктами господарської діяльності, операції зустрічної торгівлі; а також може здійснювати інші види зовнішньоекономічної діяльності.
Вибір конкретного робочого місця при проходженні практики на підприємстві залежить від структури штату управління підприємства, розподілу обов’язків між посадовими особами. У зв’язку з різноманітністю підходів керівництва підприємства до побудови його організаційної структури, поділу на відділи та служби і відповідного розподілу службових обов’язків потрібно не стільки прив’язуватись до конкретного робочого місця, скільки до виконання передбачених програмою обсягів робіт і напрямів діяльності.