1. Поняття, сутність, особливості позовного провадження.

Позовне провадження – це вид провадження у цивільному процесі, у якому розглядається спір про право цивільне, тобто спір, який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Наявність спору про право цивільне визначає і іншу характерну рису цього провадження – участь у ньому двох сторін – позивача та відповідача. Позовне провадження є основним видом провадження, яке притаманне цивільному процесу з давніх часів. Так, ще процесу за давнім римським правом був притаманний інститут позову та позовного провадження, у якому він розглядався.Значення позовного провадження зумовлюється і тим, що усі цивільні процесуальні норми, які визначають загальну частину цивільного процесуального права та розгляд справи за стадіями поширюється саме на справи позовного провадження. Справи інших проваджень (наказного та окремого) розглядаються вже за загальними правилами позовного провадження з урахуванням винятків та доповнень, визначених спеціальними нормами про ці провадження.

Позовна форма захисту є найбільш пристосованою для правильного розгляду і вирішення суперечок з винесенням рішення.

Для позовної форми захисту права характерні наступні ознаки:

1) наявність матеріально - правового вимоги, що випливає з порушеного або оскарженого права сторони і що підлягає чинності закону розгляду у певному порядку, встановленому законом, тобто позову;

2) наявність спору про суб'єктивне право;

3) наявність двох сторін з протилежними інтересами, які наділені законом певними повноваженнями щодо захисту їх прав та інтересів у суді.

2. Процесуальний порядок пред’явлення позову. Наслідки його недотримання. Позовна заява як процесуальна форма виразу позову, її зміст і форма.

Пред'явлення позову до суду являє собою реалізацію позивачем права на пред'явлення позову. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі. Наявність права на пред'явлення позову є обов'язковим для порушення провадження у справі. Крім того необхідним є дотримання умов, порядку і форми реалізації цього права.

Однією з головних умов для пред'явлення позову є наявність у особи, яка подає позовну заяву, цивільної процесуальної дієздатності (ст. 29 ЦПК). Якщо позовна заява була подана недієздатною особою, суд повертає її позивачеві, а якщо недієздатність виявилася у ході розгляду справи, - залишає таку заяву без розгляду.

Порядок пред'явлення позову полягає у дотриманні правил про підсудність, встановлених статтями 107-116 ЦПК, і оплаті судового збору за подання позовної заяви. У разі порушення вимоги про підсудність суд повертає заяву та вказує, до якого суду слід звернутися позивачеві. Наслідком несплати судового збору є залишення позовної заяви без руху або її повернення.

Якщо подана до суду позовна заява містить вимоги, за якими може бути видано судовий наказ (ч. 1 ст. 96 ЦПК), обов'язковою умовою пред'явлення такої заяви є наявність доданої до неї ухвали суду про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом. У разі недотримання цього порядку суд ухвалою повертає таку позовну заяву.

Крім того необхідно додержуватися процесуальної форми позову, якою є письмова позовна заява, яка пред'являється до суду першої інстанції, де вона реєструється в автоматизованій системі документообігу суду. За допомогою цієї системи, за принципом вірогідності і з урахуванням спеціалізації, визначається суддя, якому, не пізніше наступного дня і передається справа.

Позовна заява має відповідати вимогам щодо її змісту. Зокрема, згідно із ст. 119 ЦПК реквізитами позовної заяви є: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог (позивач також має право об'єднати в одній позовній заяві кілька пов'язаних між собою вимог); 4) ціна позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява обов'язково підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, якщо позовна заява подається представником позивача. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві мають бути зазначені підстави такого звернення. Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити також відомості про забезпечення доказів або позову.

Законами можуть встановлюватися й інші вимоги, яким має відповідати позовна заява (ч. 4 ст. 119 ЦПК).

Відповідно до ст. 120 ЦПК позовна заява та документи, які приєднуються до неї, повинна бути подана до суду у копіях згідно з кількістю відповідачів і третіх осіб. Однак це правило не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.