
- •1. Конституційно-правова відповідальність.
- •2. Система галузі конституційного права.
- •3. Закони як джерела конституційного права України. Поняття та зміст конституційних законів.
- •4. Міжнародно-правові акти як джерела конституційного права.
- •5. Поняття та сутність конституції, її правова природа.
- •6. Загальна характеристика юридичних властивостей конституції.
- •7. Конституційно-правові засади формування Конституційного суду України.
- •8. Компетенція Конституційного суду України.
- •9. Акти Конституційного суду України.
- •10. Конституційні засади організації держави.
- •11. Конституційно-правовий статус громадських організацій.
- •12. Поняття та зміст громадянства України. Принципи громадянства України.
- •13.Набуття громадянства : підстави та умови.
- •14. Поняття та система основних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина.
- •15. Поняття державної території. Державний кордон України.
- •16. Поняття та види автономії. Конституйно-правова природа автономії Криму.
- •18. Поняття і зміст виборчого права. Активне та пасивне виборче право.
- •19. Принципи виборчого права.
- •20. Поняття виборчої системи. Види виборчих систем.
- •21.Виборча система в Україні.
- •22.Поняття та види референдумів.
- •23.Павова характеристика всеукраїнського референдуму.
- •24.Правова характеристика місцевого референдуму.
- •25.Функції органів державної влади в Україні.
- •26. Місце президента України в системі органів державної влади України.
- •27.Конституційні підстави припинення повноважень Президента України.
- •28. Зміст і класифікація функцій і повноважень Президента України.
- •29. Повноваження Президента у сфері взаємовідносин із законодавчою владою.
- •30. Повноваження Президента у сфері виконавчої влади.
- •Повноваження Президента у сфері функціонування судової влади.
- •Поняття парламенту та його правова природа.
- •Функції парламенту.
- •Місце парламенту в системі органів державної влади.
- •35.Права та обув’я зки народного депутата України.
- •36. Поняття та правова природа Уряду.
- •37. Місце уряду в системі органів державної влади.
- •38. Функції кму
- •39. Конституційно-правовий статус місцевих органів виконавчої влади.
- •40. Загальна х-ка системи органів місцевого самоврядування в Україні.
21.Виборча система в Україні.
22.Поняття та види референдумів.
Рефере́ндум — в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань;
Плебісцит - це різновид референдуму, на якому вирішуються питання зміни статусу території, чи приєднання території до іншої.
Умови проведення референдуму і його процедура регулюються конституціями і законодавством країн.
В залежності від предмету, способу проведення і сфери застосування розрізняють: референдум конституційний (на всенародне голосування виноситься проект конституції чи конституційні поправки) і законодавчий (предмет референдуму — проект закону), загальнодержавний чи місцевий, обов'язковий референдум чи факультативний.
Референдум — один з елементів так званої прямої демократії (безпосередньої демократії).
В Німеччині референдуми законодавчо заборонені після Другої світової війни — це пов'язано з тим, що гітлерівський режим був затверджений шляхом плебісцитів.
Важливо додати, що і українці вже мають досвід проведення аналогічного заходу - 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум про проголошення незалежності України, під час якого 90,32% виборців підтримали суверенний статус нашої держави.
РЕФерендуми поділяються на певні види. Розрізняють імперативний і консультативний, конституційний і законодавчий, обов'язковий і факультативний референдуми.
Імперативний і консультативний референдуми відрізняються за юридичною силою їхніх результатів. Акт, ухвалений імперативним референдумом, набуває найвищої юридичної сили й не потребує затвердження ніякими іншими суб'єктами. Консультативний референдум ставить за мету виявлення точки зору населення з приводу якогось питання, яка, проте, не має обов'язкової юридичної сили для органів держави.
Конституційний референдум вирішує питання щодо прийняття Конституції чи внесення до неї поправок. Так, Конституція Російської Федерації була прийнята шляхом референдуму у 1996 р.
Шляхом законодавчого референдуму приймаються закони, присвячені регулюванню важливих сторін суспільного та державного життя країни.
Обов 'язковий референдум проводиться для вирішення питань, які, згідно з Конституцією, можуть бути розв'язані тільки шляхом референдуму. Так, Конституція України визначає проведення обов'язкового всеукраїнського референдуму при вирішенні питань про зміну території України (ст. 73) та про внесення змін до І, III і XIII розділів Основного Закону (ст. 156).
Факультативний референдум проводиться для прийняття: а) законів шляхом всенародного голосування; б) рішень загальнодержавного рівня з найбільш актуальних питань державотворення. Так, у Португалії такі референдуми проводяться з будь-якого важливого питання загальнонаціонального значення за винятком фінансових. В Україні такий вид референдуму відсутній.
Всеукраїнський референдум може призначатися Президентом України з народної ініціативи для вирішення якогось конкретного питання, якщо цього вимагають не менше як три мільйони громадян України, які мають право голосу. Для того, щоб ця вимога набула обов'язкової сили для Президента, необхідно, аби підписи громадян на підтримку референдуму були зібрані не менше як у двох третинах областей України й не менш як по 100 тис. підписів у кожній з них.
Як і в багатьох інших державах, в Україні для прийняття законопроектів, що стосуються податків, бюджету чи амністії, проведення референдуму не допускається.