Питання для самоконтролю:

1. На яких принципах базується педагогічний супровід освітнього процесу?

2. Які функції реалізує педагогічний супровід?

3. В чому полягає діяльність тьютора?

4. Які виділяють види педагогічного супроводу?

5. Що відрізняє педагога-організатора від педагога-фасилітатора?

6. Якими методами слід користуватися в реалізації педагогічного супроводу?

Завдання для самостійної роботи студентів після засвоєння теоретичного матеріалу з теми 2.

(обов’язкове виконання завдання письмово в конспекті)

1. Розкрити сутність понять «тьютор», «фасилітатор», «супервізор», поясніть їх значення у реалізації педагогічного супроводу освітнього процесу – оцінюється у 5 балів.

Тема 3. Основи технології освітнього моніторингу як інструментарію педагогічного супроводу.

(лекція – 2 години; практичні заняття – 2 години)

Мета: сформувати у студентів знання щодо сутності та особливостей моніторингу освітнього процесу, ознайомити з об’єктами, видами, рівнями, функціями освітнього моніторингу, а також методологією та етапами моніторингу.

План лекційного заняття:

1. Поняття моніторингу.

2. Об’єкти, види, рівні освітнього моніторингу.

3. Функції моніторингових досліджень.

4. Методологія й етапи проведення освітнього моніторингу.

1. Поняття моніторингу.

Термін «моніторинг» запозичений із техніки й означає постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1

МОНІТОРИНГ
1. За процесом – це циклічний процес порівняння, зіставлення, оцінювання існуючого стану об'єкта з запланованим та прийняття на цій основі управлінського рішення щодо поточного коригування.	2. За сутністю – це інформаційна система (збір, обробка, збереження та використання інформації про стан керованого об'єкта), яка постійно поповнюється і вказує на безперервність відстеження.	3. За технологічністю - це технологія вимірювання існуючого стану об'єкта.
Моніторинг у загальному розумінні - це науково-практичний феномен, систематичне стандартизоване спостереження та оцінювання якісних змін будь-якого процесу або об'єкта та спрямування цих перетворень на досягнення поставлених цілей.
Освітній моніторинг - це супроводжуюче оцінювання та поточне регулювання певного процесу в освіті; це система заходів щодо збирання, опрацювання, аналізу та поширення інформації з метою вивчення й оцінювання стану функціонування певного суб'єкта освітньої діяльності чи освітньої системи загалом та прогнозування їх розвитку на основі аналізу одержаних даних, виявлених тенденцій, закономірностей.

2. Об’єкти, види, рівні освітнього моніторингу.

   1. Об’єкти освітнього моніторингу:

1. система освіти: дошкільна, загальна середня, або шкільна, професійно-технічна, спеціальна, вища; вивчаються освітні системи на національному або федеральному (загальнодержавному), регіональному, або обласному (краєвому), муніципальному рівнях;

2. процеси: педагогічний процес загалом та окремі його складники: процес морального й трудового виховання, процес підготовки дітей до школи або процес та результати сформованості життєвих принципів і здатності до самостійного подальшого життя після закінчення школи тощо;

3. діяльність: трудова, навчальна; виховна, викладацька;

4. явища: вихованість та освіченість учня, майстерність педагога тощо.

2. Види моніторингу (див. табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Види моніторингу
За об’єктом (в залежності від того хто проводить)
Внутрішній моніторинг проводять фахівці самої установи (навчального закладу або органу управління освітою). Результати цього моніторингу мають вагу лише при внутрішньому використанні.					Зовнішній моніторинг здійснюють спеціальні незалежні установи (центри моніторингу, соціологічних досліджень) найчастіше для отримання статистично значущої достовірної інформації, яка є основою освітньої статистики держави.
За цілями
моніторинг узгодження управління ця система підкреслює важливу роль учителя та фінансування школи й робить спробу довести, що існуюче забезпечення освіти відповідає певним стандартам.		діагностичний моніторинг мета його проведення - визначити рівень успішності учнів за окремими предметами навчального плану шляхом використання різноманітних тестів та методик.						моніторинг діяльності - це такий тип моніторингу, який передбачає вимірювання та порів­няння на основі стандарту або норми
За засобами проведення
дистанційний	інструментальний			педагогічний		соціологічний			психологічний
Педагогічний моніторинг розглядається як тривале відстеження процесу інтеграції психолого-педагогічних знань в усіх його станах і проявах, співвіднесення одержаної інформації з заданим еталоном і прогнозування на цій підставі нового технічного забезпечення даного процесу. Оскільки педагогіка – це наука про навчання, виховання й освіту, звідси педагогічний моніторинг поділяється на підвиди: Дидактичний (передбачає стеження за різними аспектами навчально-освітнього процесу); Виховний (означає різнобічне дослідження освітньо-виховного процесу); Освітній (система збору, опрацювання, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи, яка орієнтована на інформаційне забезпечення управління й дозволяє проаналізувати стан об'єкта в будь-який момент часу та прогнозує його розвиток).
за частотою процедур
разовий			періодичний				систематичний
за організаційними формами
індивідуальний			груповий				фронтальний

2.3. Рівні моніторингу: індивідуальний, локальний, муніципальний, регіональний, національний, міжнародний.

3. Функції моніторингових досліджень:

1. Функція підзвітності.

2. Інформаційно-просвітницька функція.

3. Функція прийняття рішень.

4. Функція наукового контролю.

5. Функція адміністративного контролю.

4. Методологія та етапи проведення освітнього моніторингу.

Системність моніторингових досліджень в освіті реалізується через методологію їх проведення та етапи організації. Методологія зумовлює використання широкого спектра пошукових методів, які дають змогу різнобічно оцінити досліджуваний об'єкт, з'ясувати інформаційні потреби та визначити адекватні методи і засоби збирання й опрацювання одержаних даних. Етапи проведення моніторингу дозволяють змоделювати хід моніторингу, спланувати відповідні заходи щодо його проведення.

Етапи проведення моніторингових обстежень:

І етап: Ініціювання моніторингу.

ІІ етап: Підготовка до проведення моніторингу.

Підетап 1. Орієнтовна програма моніторингу:

1. Визначення мети та завдань дослідження.

2. Визначення об’єкту дослідження.

3. Розрахунок та формування вибірки.

4. Побудова графіку дослідження:

- визначення термінів і процедур дослідження;

- підбір та підготовка (навчання) координаторів дослідження.

5. Визначення критеріїв та показників оцінювання.

6. Вибір методів дослідження.

Підетап 2: Розробка інструментарію.

1. Розробка тестів та їх апробація, одержання стандартизованого тесту.

2. Розробка анкет та їх апробація.

3. Підготовка інстуктивно-методичних матеріалів для координаторів

дослідження всіх рівнів, учасників дослідження.

4. Вибір статистичних і математичних методів обробки та обрахунку

одержаних результатів дослідження.

ІІІ етап: Проведення дослідження.

1. Пілотне дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу).

2. Основне дослідження.

IV етап: Обробка та узагальнення отриманих результатів.

V етап: Аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

Орієнтовний план та інтерпретація результатів дослідження:

1. Узагальнення статистичної інформації.

2. Виявлення факторів впливу.

3. Оцінювання отриманих результатів аналізу, їх інтерпретація,

підготовка висновків.

4. Підготовка рекомендації щодо корекційної роботи, усунення

негативних факторів, формування освітньої політики тощо.

5. Оприлюднення результатів дослідження.