Відношення між судженнями

Порівнювані – судження з однаковими суб’єктами та предикатами, що відрізняються кванторами чи зв’язками.

Непорівнювані – судження з різними суб’єктами та предикатами.

СУМІСНІ – судження, що можуть бути одночасно істинними.

І. ЕКВІВАЛЕНТНІ СУДЖЕННЯ – судження з однаковими суб’єктами та предикатами та логічними зв’язками, але з різною мовною формою. Враховувати особливість при перекладах юр.текстів, дискусіях.

ІІ. ЧАСТКОВО-СУМІСНІ (відношення субконтрарності) – часткові судження, що відрізняються за якістю. Вони можуть бути одночасно істинними, але не можуть бути одночасно хибними.

ІІІ. ПІДЛЕГЛІ – судження однієї якості, але з різними кількісними характеристиками. (Підкорюючі – загальні судження). Риси: а) при істинності загального судження , часткові завжди будуть істинними. Всі держави мають аппарат примусу – деякі держави мають аппарат примусу; б) при хибності часткового судження загальне також буде хибним.

НЕСУМІСНІ – судження, що не можуть бути одночасно істинними. (А і Е А і О Е і І)

І. ПРОТИЛЕЖНІ (КОНТРАРНІ) судження А і Е, які не можуть бути одночасно істинними, але можуть бути одночасно хибними. Це відношення характерне для суджень з протилежними якостями. Істиність одного такого судження визначає хибність іншого. (Е-неА неА-Е).

ІІ. СУПЕРЕЧЛИВИМИ (КОНТРАДИКТОРНИМИ) є судження А і О, Е і І, які одночасно не можуть бути ні істинними, ані хибними – закон виключення третього. (А-неО Е-неІ неА-О неЕ-І). Ці відношення характерні для суджень, що розрізняються за якістю та кількістю.

Окремо слід зауважити, що несусні одиничні судження можуть бути лише контрадикторними(суперечливими), і не можуть бути контрарними (Суд визнав С. винним – Суд визнав С. не винним).