Види суджень

Всі судження поділяються на прості та складні.

Прості – судження, які не включають інших суджень (жодна логічна частина їх не є судженням).

Складні – судження, які складаються з двох або більше простих суджень, пов’язаних логічними сполучниками.

В залежності від змісту того, що стверджується чи заперечується в судженні – належність ознаки предмету, відношення між предметами чи факт існування предмету прості судження поділяються на: атрибутивні, судження відношення, існування.

• АТРИБУТИВНІ (категоричні) (attributio – властивість, ознака) – судження про ознаку предмета, яка стверджується чи заперечується. S – P , S  не є P. Атрибутивні судження бувають також з багатьма суб’єктами і предикатами (Права раціоналізаторів, авторів та винахідників охороняються державою  S (S1,S2,S3) – P; Ніхто не може бути підданий довільному арешту, затриманню чи вигнанню  S – P(P1,P2,P3)). Україна – суверенна держава (всі S – P). Ніхто з суддів не має права утриматися від голосування (всі S не є P).

• СУДЖЕННЯ ВІДНОШЕННЯ – судження про відношення між предметами (рівності-нерівності, родства, просторові, часові, причинно-наслідкові).   xRy, де х та у – члени відношення, R (relativus – відносний) – відношення між ними.

• СУДЖЕННЯ ІСНУВАННЯ (екзістенціальні existentia) – судження, в яких виражається сам факт існування чи неіснування предмету судження. Існують закони логіки (Закони логіки (суб.) є те, що існує (пред.)

 

3. Категоричні (атрибутивні) судження класифікуються на такі види:

А) за якістю (логічної зв’язки):

- ствердні (S-P) – (виражають належність якоїсь ознаки предмету) та заперечні (S не є P) – (виражають відсутність у предмета певної ознаки). Логіка – це наука про закони правильного мислення. Україна не належить до держав з монархічною формою державного правління.

Б) за кількістю:

І. ЗА ОБСЯГОМ СУБ’ЄКТА - одиничні (судження, в яких щось стверджується або заперечується про один предмет) (в якості S – поняття, обсяг якого складається з одного предмету). Київ – столиця України; - часткові (судження, в якому щось стверджується або заперечується про частину предметів певного класу) (Деякі S – P). ВИДИ ЧАСТКОВИХ СУДЖЕНЬ: - означено-часткові судження  (слово “деякі” вживається у значенні “тільки деякі” – нам відомо, що тільки деякі (певна визначена кількість) предметів мають певні ознаки). Тільки деякі S – P. Деякі свідки дали свідчення (а деякі свідчень не давали). Тільки деякі злочини здійснюються з необережності; - неозначено-часткові судження (судження, в якому стверджується, що принаймні деякі предмети даного класу мають певну ознаку). Слово “деякі” вживається у значенні “деякі, а можливо і всі”. Деякі, а можливо і всі S-P. Деякі свідки дали покази (а, можливо, і всі). Частину викрадених речей знайдено; загальні (судження, в якому щось стверджується або заперечується про всі предмети даного класу) Всі S є Р.

ІІ. ЗА ОБСЯГОМ ПРЕДИКАТА  – виділяючі судження (судження, які стверджують факт належності якоїсь ознаки лише даному і ніякому іншому предмету).  Тільки, лише. Лише S є Р.  S  є тільки Р. Часто застосовуються в праві, коли треба визначити абсолютно точно певне судження. Скоєння злочину – єдина підстава кримінальної відповідальності. ВИДИ ВИДІЛЯЮЧИХ СУДЖЕНЬ: - однинично-виділяючі Тільки S –P,  - частково-виділяючі (Деякі S і тільки S – Р) Тільки деякі злочинці (і саме злочинці) можуть бути рецидивістами, - загально-виділяючі (Всі S і тільки S – P) Всі злочини і тільки злочини – це кримінально-карні, суспільно-небезпечні діяння ; - виключаючі судження (судження, в якому виражається належність чи неналежність ознаки всім предметам, за вийнятком деяких з них. Окрім, за вийнятком, не рахуючи. Всі S, за вийнятком S1 – Р.

Багато правових норм сформульовані у вигляді виділяючих чи виключаючих суджень. Правосуддя на Україні здійснюється тільки судом. Розгляд справ у всіх судах відкритий, за вийнятком випадків, коли йде мова про державну чи комерційну (за рішенням суду) таємницю.