Самостійна робота методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія україни».

Самостійна робота студентів являє собою важливу частину навчально-виховного процесу. Вона включає в себе навчальний матеріал, який не виноситься ні на семінарські, ні на лекційні заняття і який студент повинен опрацювати самостійно. Від вироблення навичок самостійної роботи залежить становлення студента як майбутнього спеціаліста, адже в умовах сучасного інформаційного простору іноді буває дуже важко віднайти та опрацювати ту інформацію, яка потрібна в той чи інший момент.

Для виконання самостійної роботи слід завести учнівських зошит на 12-18 аркушів. Самостійна робота студентів включає в себе різноманітні форми: опрацювання наукових статей з проблематики курсу, написання реферативних досліджень, підготовка доповідей на поставлені питання, складання конспектів тем, що виносяться на самостійне опрацювання тощо. Основною формою самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «Історія України» є складання конспектів відповідей на поставлені питання. Підготовка конспектів відповідей включає в себе:

• віднайдення навчального матеріалу у запропонованих в переліку рекомендованої літератури джерелах;

• виписка основних положень матеріалу;

• вироблення висновків з опрацьованого матеріалу.

• обсяг конспекту в довільному порядку і залежить від кількості матеріалу, який потрібно опрацювати, але не повинен перевищувати 1 – 2 сторінки відповіді на одне питання.

Оскільки більшість завдань із самостійної роботи містять питання з історії розвитку культури на українських землях у той чи інший період, відповідь на такі питання доцільно будувати за таким планом:

1. Розвиток освіти і літератури.

2. Розвиток науки.

3. Розвиток образотворчого мистецтва (архітектура, живопис, скульптура).

4. Розвиток музики, театру і кіно.

ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Модуль № 1. Україна від найдавніших часів до п. Хх ст. Тема 1. Вступ до курсу. Історія України як наука

Підготуйте короткий конспект відповіді на питання:

• Дайте коротку характеристику історіографії історії України (за основними періодами української історії);

• Дайте коротку характеристику допоміжним історичним дисциплінам (геральдика, сфрагістика, нумізматика, палеографія, топоніміка, археологія, етнографія);

Література:

Основна:1-7

Додаткова:

1. І.І.Романько. Історія України: Навч-метод.пос. - Кіровоград, 1999

2. В.А.Смолій. Історія України: нове бачення: У 2-х т. Т1, 1996

Методичні вказівки

Дайте коротку характеристику історіографії історії України (за основними періодами української історії).

Історіографія (з грець. – опис історії) – дисципліна, що вивчає історію історичної науки. Це наука про те, як виникла і розвивалась історична думка, процес нагромадження історичних знань.

Історіографія української історії починається з найдавніших часів і пов’язана з різноманітним творами історичного характеру, котрі створювали Геродот, Тацит, Пліній та ін. Дайте їм характеристику.

Основними історичними працями періоду Княжої доби були літописи. Літописання продовжувалося і в Литовсько-польську добу та в часи козацької державності. У XVII ст., на відміну від XVI ст., вузькі літописні рамки розширюються, набирають наукового характеру, поширюються компілятивні «хроніки». Визначте основні літописні пам’ятки та дайте їм характеристику. У XVIII ст. виходять твори, в яких історія Гетьманщини пов’язується з історією Київської Русі. Особливо актуальними були такі паралелі під кінець існування української держави в складі Росії.

У XIX ст. в Україні починає розвиватись історична наука у всьому її розмаїтті шкіл і напрямків, які базувались на широкій документальній базі. Визначте основні історичні праці вказаного періоду та дайте їм характеристику.

Історіографія історії України 1917-1991 pp. складається з великої кількості праць радянських учених. Не зважаючи на заідеологізованість, вони становлять значну цінність з точки зору науки. Визначте основних істориків радянської доби та дайте характеристику їх діяльності.

В умовах незалежності України більшість істориків ґрунтується в своїх працях на засадах утвердження національної свідомості і державотворення. Надбанням сучасної історіографії є роботи Олени Апанович «Розповіді про запорозьких козаків», М. Брайчевського «Конспект історії України», В. Даниленка, Г. Касьянова, С. Кульчицького «Сталінізм на Україні: 20~30-ті роки», В. А. Смолія, B. C. Степанкова «Українська державна ідея», Н. Яковенко «Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII cm. (Волинь і Центральна Україна)», А. Д. Бачинського «Січ Задунайська. 1775-1828» та інші.

Дайте коротку характеристику допоміжним історичним дисциплінам (геральдика, сфрагістика, нумізматика, палеографія, топоніміка, археологія, етнографія).

Геральдика - наука, що вивчає герби, кольорові емблеми, які належать особам, родам чи спільнотам.

Сфрагістика – наука, що вивчає печатки.

Нумізматика - сторична дисципліна, що вивчає старовинні монети та медалі як джерело історичних, економічних, політичних і культурних знань, а також історію грошового обігу та монетного виробництва.

Палеографія - історико-філологічна дисципліна, об’єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція (переважно на основі давніх пам’яток) та характерні особливості на певних етапах розвитку.

Топоніміка - наука, що вивчає географічні назви, їх походження, смислове значення, розвиток, сучасний стан, написання та вимову, а також природні та соціальні умови минулого, за яких дані назви виникли.

Археологія - наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам’яток кам’яного, мідного (бронзового), залізного віків і почасти пізніших, часів.

Етнографія - суспільствознавча наука, об’єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства.