- •«Вступ до курсу»
- •Навчально-тематичний план
- •Критерії оцінювання знань студентів умови визначення навчального рейтингу
- •Семінарські заняття методичні вказівки до підготовки семінарських занять.
- •Тематика семінарських занять
- •Модуль № 1. Україна від найдавніших часів до п. Хх ст.
- •Семінарське заняття 1.
- •Тема № 2. Початки етногенезу українського народу.
- •Семінарське заняття 2. Тема № 3. Княжа доба в історії України. Київська Русь. Галицько-Волинська Русь
- •Семінарське заняття 3. Тема № 4. Литовсько-польська доба. Козацтво
- •Модуль № 2. Україна в новітні часи.
- •Тема № 9. Україна в Другій світовій війні (1939-1941).
- •Семінарське заняття 9. Тема № 11. Україна незалежна.
- •Самостійна робота методичні вказівки до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія україни».
- •Модуль № 1. Україна від найдавніших часів до п. Хх ст. Тема 1. Вступ до курсу. Історія України як наука
- •Методичні вказівки
- •Тема 2. Етногенез українського народу
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тема 3. Київська Русь. Галицько-Волинська держава
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тема 4. Литовсько-польська доба української історії. Козацтво (XIV – перша половина XVII ст.).
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тема 5. Українська національна революція 1648-1676 рр. Козацька держава (сер. XVII – кін. Xviiі ст.)
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тема 6. Українські землі в складі Російської та Австро-Угорської імперії. Національне відродження (кін. Xviiі – поч. Хх ст.).
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Модуль № 2. Україна в новітні часи.
- •Тема 7. Визвольні змагання 1917-1921 рр. Українська національно-демократична
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тема 8. Міжвоєнний період (1921-1939 рр.)
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тема 9. Україна в другій світовій війні
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тема 10. Урср у 1945-1991. Наростання системної кризи тоталітарного ладу
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тема 11. Україна незалежна
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Індивідуальна робота студентів
- •Завдання до виконання індивідуальної роботи
- •Орієнтовні питання для підготовки до іспиту.
- •(Увага! Питання, позначені * означають питання, висунуті на самостійне опрацювання) Короткий термінологічний словник
Критерії оцінювання знань студентів умови визначення навчального рейтингу
Рейтинговий показник |
Оцінка за національною шкалою |
Оцінка за шкалою ECTS |
|
90-100 |
зараховано |
5 (відмінно) |
А (відмінно) |
80-89 |
|
4(добре) |
В (дуже добре,вище за середнє, але з деякими помилками) |
65-79 |
|
|
С (добре,з декількома суттєвими помилками) |
55-64 |
|
3 (задовільно) |
D (посередньо зі значними недоліками) |
50-54 |
|
|
Е (достатньо,виконання задовольняє мінімуму критеріїв оцінки) |
35-49 |
незараховано |
2 (незадовільно) |
FX (незадовільно, з можливістю повторного складання) |
1-34 |
|
|
F (незадовільно, з обов’язковим повторним вивченням) |
Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 50 балів з 100 можливих, дана дисципліна йому не зараховується й розглядається як академічна заборгованість.
Якщо рейтинговий показник студента з усіх модулів навчальної дисципліни становить більше 50 балів, студент має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни, але присутність на підсумковому контролі є обов’язковою.
Модульний бал визначається як сума балів, отриманих студентом під час вивчення відповідного модуля за всі види робіт.
Максимальна кількість балів з дисципліни, набрана студентом протягом семестру становить 100 балів. За роботу в семестрі студент може максимально отримати 80 балів. Мінімальна сума балів для допуску студента до іспиту становить 40 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент під час екзамену складає 20 балів.
Семінарські заняття методичні вказівки до підготовки семінарських занять.
Семінарські заняття – це основний вид навчальних аудиторних занять, на яких здійснюється перевірка знань студентів та контроль за засвоєнням ними навчального матеріалу. Згідно навчального плану, на семінарські заняття виділяється 20 аудиторних годин, що складає 10 навчальних занять.
На семінарських заняттях викладачем можуть використовуватися різні форми та методи опитування студентів: усна співбесіда за окремими питаннями плану, письмове опитування у вигляді контрольної чи міні-контрольної (самостійної) роботи тощо.
При підготовці до семінарських занять студентам перш за все потрібно використовувати базові підручники з історії України, а також використовувати додаткову літературу, передусім історичні документи.
Одним з показників якості підготовки студента до семінарського заняття є конспект опрацьованого навчального матеріалу.
Конспект семінарського заняття повинен включати в себе:
1) Порядковий номер теми.
2) Назву теми.
3) Перелік питань, висунутих на опрацювання (план).
4) Перелік рекомендованої літератури.
5) Конспект опрацьованого матеріалу згідно питань плану із зазначенням
використаної в ході підготовки до заняття навчальної та наукової літератури.
Для ведення конспекту семінарських занять необхідно виділити в зошиті з навчальної дисципліни «Історія України» приблизно 50% обсягу (24 сторінки).
При підготовці до семінарських занять студентам доводиться опрацьовувати великий обсяг навчальної літератури і тому виникає необхідність у володінні певними навичками конспектування. Основні методики:
а) створення абревіатур (наприклад: Громадянство України – ГУ);
б) викидання середини слова (наприклад: Держава – Д-ва);
в) викидання зі слова голосних літер (наприклад: насамперед – нспрд);
г) застосування спеціальних позначок (наприклад: NB! – підвищена увага) а також інші.
При конспектуванні навчального матеріалу потрібно у вигляді тез виписувати найбільш основні визначення, основні думки. Після написання конспекту його необхідно прочитати, що дасть змогу краще запам’ятати матеріал, а також запам’ятати власні скорочення та зашифровку записів. Перед семінарським заняттям потрібно повторити матеріал, а також визначення, записані у словнику.
Для кращого запам’ятовування скорочень та абревіатур потрібно запровадити у зошиті спеціальні поля з крайніх боків сторінок, де можна занотовувати розшифровку скорочень, а також запитання, які виникають при опрацюванні матеріалу.
Для кращого засвоєння навчального матеріалу необхідно запровадити термінологічний словник (3-4 сторінки) для запису основних термінів та визначень понять.
