Тема 4. Сучасні ідеології

Основні поняття: політична свідомість, політична ідеологія, консерватизм, неоконсерватизм,

лібералізм, неолібералізм, соціалізм, марксизм, соціал-демократія, фундаменталізм, націоналізм,

фашизм, неофашизм, анархізм.

П Л А Н

1. Сутність і функції ідеології.

2. Сучасні ідеологічні течії та системи у політиці:

• марксизм та соціал-демократія;

• неолібера­лізм;

• неоконсерватизм;

• неофашизм.

3. Поняття, особливості та різновиди націоналістичних доктрин.

Література

Основна: 1 – 4

Додаткова:

1. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина. - К.: МАУП, 2003. - 424 с.

2. Брегеда А. Ю. Політологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 1999.-108 с.

3. Бушанський Розум і влада. Патріархальні риси політичної свідомості // Віче. – 2008. - № 2. – с. 10-14

4. Міщенко Феномен політичної довіри // Зовнішні справи. – 2008. - № 2. – с.42-44

5. Навчальний посібник підготовлений як доповнення до підручника "Політологія: Підручник" /І.С. Дзюбко, К.М.Левківський, В.П.Андрущенко та ін. К.: Вища шк., 1998. - 415 с.

6. Пахарев А. Політичні ідеології та багатопартійність в Україні. Знайомі незнайомці. //Віче. – 2002. - №10. – С. 24 – 28.

7. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. - К, 1996

8. Фісун Неопатримоніалізм проти демократії в Україні // Віче. – 2008. - № 17. – с. 4-7

Методичні вказівки

1. При підготовці відповіді до першого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• визначення поняття “політична свідомість” та характеристику її основних елементів;

• визначення поняття та характеристику сутності політичної ідеології;

• визначення та характеристику основних рис політичної ідеології;

• визначення та характеристику місця і ролі політичної ідеології в суспільстві та державі;

• характеристику основних різновидів політичної ідеології.

2. При підготовці відповіді до другого питання студентам необхідно звернути увагу на:

• характеристику основних історичних умов виникнення соціалістичної ідеології;

• характеристику утопічного соціалізму, як першого етапу становлення ідеології соціалізму (Т. Мор, Т. Кампанелла, Р. Оуен, Ш. Фур'є, А. Сен-Сімон);

• характеристику особливостей марксизму як різновиду соціалістичної ідеології (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін);

• характеристику соціал-демократії, як різновиду соціалістичної ідеології (Е. Бернштейн);

• порівняльну характеристику марксизму та соціал-демократії.

• коротку характеристику основних положень класичного лібералізму (право людини на власність, вільний ринок, віль­на конкуренція, незалежність економічної діяльності від держави тощо);

• характеристику еволюції ліберальної доктрини у ХХ ст., визначення її основних причин (економічні кризи першої половини ХХ ст., Світові війни тощо);

• характеристику основних положень неолібералізму (необ­хідна певна участь держави в регулюванні економічних відносин, проведення активної соціальної політики; вимоги соціальної відповідальності бізнесу, перерозподілу мате­ріальних благ (через систему податків, державних соціальних про­грам) на користь нижчих прошарків суспільства, розширення фон­дів суспільного споживання тощо);

• характеристику основних прикладів впровадження неоліберальної ідеології в життя (“Новий курс” Ф. Рузвельта).

• коротку характеристику основних положень класичного консерватизму (збереження традиційних правил, норм поведінки, ієрархії влади, соціальних і політичних структур та інститутів тощо);

• характеристику еволюції консервативної доктрини у ХХ ст., визначення її основних причин (економічні кризи першої половини ХХ ст., Світові війни тощо);

• характеристику основних положень неоконсерватизму (обмеження державного інтервенціонізму в дусі монетаристських економічних теорій, скорочення соціальних про­грам, підвищення авторитету держави і відповідальності громадян за власний добробут, зміцнення моралі, родини і релігії в суспільстві тощо);

• характеристику основних прикладів впровадження неоконсервативної ідеології в життя (“Тетчеризм”, “Рейганоміка”).

• коротку характеристику основних положень фашизму (нацизм, політика імперіалістичних загарбань і поневолення інших народів, тоталітаризм, культ вождя тощо);

• характеристику основних положень неофашизму (расизм; виступи під гаслом відродження "справжнього", "первісного", "чистого" фашизму; відмежування від його злочинів; трактування фашизму лише як психологічну схильність людей до рішучих дій, незалежно від соціальних інтересів тощо).

3. При підготовці відповіді до третього питання студентам необхідно звернути увагу на:

• визначення поняття “націоналізм” у сучасній вітчизняній та зарубіжній політичній науці;

• характеристику концепцій націоналізму Е. Геллнера, Е. Сміта, У. Коннора, Д. Донцова та ін.;

• визначення особливостей націоналізму;

• визначення основних різновидів націоналізму: шовінізм, расизм, сегрегація, геноцид та ін.