Міністерство Освіти і Науки України

Кіровоградський інститут регіонального управління

та економіки

ПОЛІТОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до семінарських занять та самостійної роботи

для студентів спеціальності “Дизайн” ІІ курс бакалаврат.

Кіровоград – 2014

Вступ до курсу

Політологія як наука та навчальна дисципліна існує досить давно. Це один з найважливіших здобутків людського розуму, без якого неможливе існування суспільства. У сучасному розумінні – це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави і суспільства.

Нині в Україні політологія – одна з провідних дисциплін у системі гуманітарної освіти. Вона зайняла чільне місце в системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх сфер суспільного життя.

Основними принципами викладання та вивчення політології є фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного й загальнолюдського, суспільного та особистісного, теорії й практики, навчання і виховання.

Пропонована робоча програма відображає досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання в усьому його багатстві і різноманітності наукових спрямувань, охоплює основну проблематику сучасної політичної науки, зокрема предмет і метод політології, розвиток політики як суспільного явища, історію політичної думки, проблеми функціонування політичного життя, утвердження громадянського суспільства і демократії, функціонування політичної системи та її інститутів, питання політичної свідомості і політичної культури, проблеми світового політичного процесу і міжнародних відносин, напрямки і способи політичного прогнозування.

Програма відповідає завданням вищої школи щодо підвищення якості політологічної освіти фахівців на рівні сучасних вимог.

Після вивчення курсу «Політологія» студенти повинні:

• знати об'єкт, предмет і метод політичної науки взагалі та української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

• орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах, знати і вміти давати характеристику вченням про політику;

• мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкт і об'єкт політики; знати права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів у житті держави та суспільства;

• вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;

• розуміти сенс і основні напрями розвитку світового політичного процесу, мати уявлення про геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі;

• володіти навичками політичної культури, вміти застосувати політичні знання в своїй професійній і громадській діяльності.

Тематичний план

№ пп.	Т Е М А	Денне відділення
		Лекції	семінари	самост. робота
Модуль І. Вступ до Політології
1.	Загальна характеристика політології	2	2	6
2.	Етапи розвитку політичної думки	6	2	10
Модуль ІІ. Політичні традиції, цінності, інтереси, ідеї
3.	Політична система суспільства	2	2	6
4.	Сучасні ідеології	6	2	10
5.	Політична культура	2	2	6
6.	Легітимність державної влади	2	2	6
Модуль IV.Суб’єкти політичної діяльності.
7.	Політичні еліти і політичні лідери	4	2	10
8.	Групи інтересів	2	2	6
9.	Політичні партії	2	2	6
	ВСЬОГО:	28	18	60

Критерії визначення навчального рейтингу студентів.

Рейтинговий показник	Оцінка за національною шкалою		Оцінка за шкалою ECTS
90-100	зараховано	5 (відмінно)	А (відмінно)
82-89		4(добре)	В (дуже добре, вище за середнє, але з деякими помилками)
75-81			С (добре, з декількома суттєвими помилками)
68-74		3 (задовільно)	D (посередньо зі значними недоліками)
60-67	Зараховано		Е (достатньо, виконання задовольняє мінімуму критеріїв оцінки)
35-59	Незараховано	2 (незадовільно)	FX (незадовільно, з можливістю повторного складання)
1-34			F (незадовільно, з обов'язковим повторним вивченням)

Комплексна діагностика знань, умінь та навичок студентів здійснюється на основі результатів проведення поточного і підсумкового контролю знань.

Об'єктом рейтингового оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю.

Завданням поточного контролю є систематична перевірка розуміння матеріалу, виконання практичних, лабораторних робіт, умінь самостійно оцінювати тексти, складання конспекту, написання звіту, реферату, здатності публічно та письмово представляти матеріал.

Завданням підсумкового контролю є підсумкова перевірка глибини засвоєння студентом програмного матеріалу дисципліни, логіки та взаємозв'язків між окремими її розділами, здатність творчого використання набутих знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми, що випливає зі змісту дисципліни тощо.

При визначенні оцінки успішності викладач визначає види робіт та критерії оцінювання з урахуванням особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин, відведених навчальним планом, контингенту студентів.

За результатами поточного контролю знань, умінь та навичок студентів (з урахуванням систематичності та активності роботи та виконання модульних завдань) визначається рейтинговий бал дисципліни.

Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 60 балів з 100 можливих, дана дисципліна йому не зараховується й розглядається як академічна заборгованість.

Якщо рейтинговий показник студента з усіх модулів навчальної дисципліни становить більше 60 балів, студент має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни, але присутність на підсумковому контролі є обов'язковою.