
- •Полтава
- •Глава 1. Теплопровідність. Основні поняття
- •Глава 2. Конвективний теплообмін як феномен………………
- •Глава 3. Теплообмін шляхом випромінювання………………….
- •Глава 4. Нестаціонарні температурні поля………………………….
- •Глава 5. Теплообмінні апарати…………………………………………..
- •Глава 6. Основи теорії масообміну…………………………………….
- •Передмова
- •Глава 1 теплопровідність. Основні поняття і визначення
- •1.1 Теплопровідність
- •Температурне поле
- •1.2 Градієнт температури
- •1.3. Закон Фур,є
- •Стаціонарна теплопровідність одномірної плоскої стінки
- •1.5 Стаціонарна теплопровідність багатошарової плоскої стінки
- •1.6. Стаціонарна теплопровідність одношарової циліндричної стінки
- •1.7 Диференційне рівняння теплопровідності
- •Глава 2 конвективний теплообмін як феномен
- •2.1 Загальні відомості про конвективний теплообмін
- •2.2 Теоретичне визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •2.3 Експериментальне визначення коефіцієнта тепловіддачі
- •2.4 Диференційне рівняння теплопровідності
- •2.5. Рівняння руху
- •2.6 Рівняння суцільності потоку
- •2.7 Крайові умови
- •2.8 Визначення подібності
- •2.9 Аналіз розмірностей. - теорема
- •2. 10 Умови гідромеханічної подібності
- •2.11 Умови теплової подібності
- •2.12 Критеріальні рівняння конвективного теплообміну
- •2.13 Критеріальні рівняння гідромеханіки потоку
- •2.14 Критеріальні рівняння теплової подібності потоку
- •2.15 Тепловіддача від шарів, вертикальних труб і плит при
- •2.16 Вільна тепловіддача в обмеженому просторі
- •2.17 Тепловіддача при вимушеному русі в трубах
- •2.17.1 Турбулентний режим [1]
- •2.17.2 Ламінарний режим [1]
- •2.18 Теплопередача через стінку
- •Глава 3 теплообмін шляхом випромінювання
- •3.1 Основні визначення теорії випромінювання
- •3.2 Основні закони випромінювання
- •3.2.1. Закон Планка
- •3.2.2 Закон Віна
- •3.2.3 Закон Стефана-Больцмана
- •3.3 Види спектрів випромінювання
- •3.3.2 Випромінювання несірих тіл
- •3.4 Закон Кірхгофа
- •3.5 Закон Ламберта
- •3.6 Теплообмін між двома паралельними абсолютно чорними
- •3.7 Теплообмін між двома сірими, паралельними поверхнями ( рис.3.8)
- •3.8 Променистий теплообмін між двома плоско-паралельними
- •3.9 Кутові коефіцієнти
- •3.10 Теплообмін між сірими поверхнями, довільно орієнтований у
- •3.11 Випромінювання газів
- •Глава 4 нестаціонарні температурні поля
- •4.1 Нестаціонарні температурні поля
- •4.2 Тіла з необмеженою теплопровідністю
- •4.3 Тіла з обмеженою теплопровідністю
- •4.4 Нагрів тонких тіл постійним тепловим потоком
- •4.5 Нагрів тонкого тіла при постійній температурі печі ( )
- •4.6 Вплив форми тіла на тривалість процесу нагріву
- •4.7 Нагрів тіл з обмеженою теплопровідністю
- •4.8 Розв,язання диференційного рівняння теплопровідності
- •Глава 5 теплообмінні апарати
- •Глава 6 основи теорії масообміну
- •6.1 Основні визначення теорії масообміну
- •6.2 Визначення величини густини потоку маси
- •6.2.1 Молекулярна дифузія
- •6.2.2 Конвективна дифузія
- •6.3 Диференціальне рівняння конвективного масообміну
- •Література
- •Укладач: професор, доктор технічних наук Павленко Анатолій Михайлович
2.17 Тепловіддача при вимушеному русі в трубах
2.17.1 Турбулентний режим [1]
(
2.97 )
де m - індекс m відноситься до середньої температури внутрішньої поверхні стінки;
d – внутрішній діаметр труби.
2.17.2 Ламінарний режим [1]
(
2.98 )
Формули
(2.97) і (2.98) справедливі для довгих труб,
коли відношення довжини до внутрішнього
діаметра труби
Для коротких труб вводиться коефіцієнт
.
Тоді коефіцієнт тепловіддачі
буде становить
,
( 2.99
)
де
визначається для довгої труби.
Коефіцієнт визначається згідно з таблицями 2.4 та 2.5.
Таблиця
2.4 - Поправковий коефіцієнт
для турбулентного режиму
Rem/ l/d |
1 |
2 |
5 |
10 |
15 |
20 |
30 |
40 |
50 |
1ּ104 |
1,65 |
1,50 |
1,34 |
1,23 |
1,17 |
1,13 |
1,07 |
1,03 |
1 |
2ּ104 |
1,51 |
1,40 |
1,27 |
1,18 |
1,13 |
1,10 |
1,05 |
1,02 |
1 |
5ּ104 |
1,34 |
1,27 |
1,18 |
1,13 |
1,10 |
1,08 |
1,04 |
1,02 |
1 |
1ּ105 |
1,28 |
1,22 |
1,15 |
1,10 |
1,08 |
1,06 |
1,03 |
1,02 |
1 |
1ּ106 |
1,14 |
1,11 |
1,08 |
1,05 |
1,04 |
1,03 |
1,02 |
1,01 |
1 |
Таблиця 2.5 - Значення коефіцієнта для ламінарного режиму
l/d |
1 |
2 |
5 |
10 |
15 |
20 |
30 |
40 |
50 |
|
1,90 |
1,70 |
1,44 |
1,28 |
1,18 |
1,15 |
1,05 |
1,02 |
1,0 |
Для зігнутих труб вводиться поправковий коефіцієнт для
турбулентного режиму
(
2.100 )
де R – радіус закруглення труби.
2.18 Теплопередача через стінку
На практиці часто доводиться визначати тепловий потік через стінку, поверхні якої підлягають конвективному теплообміну з боку тепловіддавальних середовищ, що мають деяку визначену температуру.
Приклади:
передача теплоти від внутрішнього середовища усередині житлового або промислового приміщення до навколишньої атмосфери ( або навпаки);
теплопередача між енергоносієм, що протікає усередині трубопроводу, до навколишнього середовища.
Розглянемо деякі випадки теплопередачі через стінку.
Теплопередача через плоску стінку.
Рисунок 2.7. Теплопередача через плоску стінку
Однорідна
плоска стінка має товщину S
і коефіцієнт теплопровідності
.
Теплоносій зліва стінки має температуру
t1Т,
справа t2Т.
Температури поверхонь стінки t1С
та t2С
невідомі. Температурне поле теплоносіїв
та стінки змінюється у напрямку х
( тобто температурне поле одномірне).
Температурне поле системи стаціонарне
(тобто не залежить від температури).
Тепловий потік, що входить через ліву
поверхню стінки дорівнює тепловому
потоку, що виходить через праву поверхню
стінки. Відомі значення коефіцієнтів
тепловіддачі від теплоносіїв до поверхонь
стінки (
та
).
Теплообмінна система складається із
трьох частин:
конвективний теплообмін між лівим теплоносієм та лівою поверхнею стінки;
теплопровідність усередині стінки;
конвективний теплообмін між правою поверхнею стінки та правим теплоносієм.
Маємо математичні вирази питомого теплового потоку для кожного виду теплообміну (оскільки система стаціонарна, тепловий потік для всіх частин однаковий):
(
2.101)
(
2.102)
,
( 2.103)
де
- тепловий опір переходу теплоти
конвекцією від першого теплоносія до
правої поверхні стінки;
-
тепловий опір переходу теплоти
теплопровідністю усередині стінки;
-
тепловий опір переходу теплоти шляхом
конвекції від правої поверхні до другого
теплоносія.
Маємо наступні температурні напори
(
2.104)
;
( 2.105)
(
2.106)
Загальний температурний напір при теплопередачі від першого теплоносія до другого через стінки
(
2.107)
де
-
загальний тепловий опір переходу теплоти
між теплоносіями,
Питомий тепловий потік при теплопередачі через стінку
(
2.109)
де k – коефіцієнт теплопередачі системи із трьох частин
.
Цей коефіцієнт має смисл: питомий тепловий потік шляхом теплопередачі при одиничному температурному напорі між теплоносіями, Вт/ м2 К.
Якщо
стінка складається із декількох шарів,
які мають відповідно товщину Sn
та коефіцієнт теплопровідності
,
то тепловий опір теплопередачі дорівнює:
,
( 2.110 )
Коефіцієнт теплопередачі у цьому випадку
Рисунок 2.8. Теплопередача через тришарову стінку
Тоді маємо питомі теплові потоки
;
( 2.111)
;
;
(
2.112 )
а також теплові напори
(
2.113)
(
2.114)
(
2.115)
(
2.116)
При
визначенні температур проміжних
поверхонь треба в останніх формулах
поступово визначати температури
поверхонь, наприклад для визначення
.
;
( 2.117)
;
( 2.118)
.
( 2.119)
Теплопередача через циліндричну стінку
Рисунок 2.9. Теплопередача через циліндричну стінку
Мається
циліндрична труба довжиною l
=1м. Стінка труби має коефіцієнт
теплопровідності
.
Усередині труби протікає теплоносій з
відомою температурою t1T.
Температури поверхонь труби t1C
та t2C
невідомі. Температура зовнішнього
теплоносія t2T.
Коефіцієнти тепловіддачі від теплоносіїв
до поверхонь труби відомі
та
.При
стаціонарному температурному полі
системи кількість теплоти Q, що входить
від теплоносія до внутрішньої поверхні
дорівнює цій же кількості при виході
через зовнішню поверхню. Маємо відповідні
радіуси: внутрішній r1
та зовнішній r2.
треба мати на увазі, що ізотермічні
поверхні збільшують свою площу при
переході від r1
до r2.
Тому використовуємо не питомий тепловий
потік (
),
а тепловий потік Q(Вт).
Відповідно,
ця теплота входить через внутрішню
поверхню стінки
,
а виходить через поверхню поверхню
( вважаючи, що довжина труби l=1м).
Маємо лінійний тепловий потік
;
( 2.120)
(
2.121)
.
( 2.122)
Визначимо часткові напори
(
2.123)
(
2.124)
R3
. ( 2.124)
У цьому випадку маємо
(
2.126)