5. Розвиток економічного співробітництва

Брати участь в універсальному, міжрегіональному, регіональному й субрегіональному співробітництві;

Співпрацювати в економічній сфері, незалежно від їх приналежності до тієї чи іншій суспільно-економічної системи, з метою сприяння економічному прогресу всіх країн і народів;

Співпрацювати у справі перебудови міжнародних економічних відносин і встановлення Нового м/н економічного порядку, забезпечення глобальної економічної безпеки.

Утримуватися від будь-яких форм тиску, дискримінації та інших обмежень у розвитку економічного співробітництва

Добросовісно співпрацювати при разробці природних ресурсів, спільно приналежних кільком державам.

Брати участь у міжнародних економічних договорах і організаціях, що викликають у них інтерес

Право самостійно й незалежно визначати конкретних партнерів, обсяг напрямку і форми співробітництва в економічній області.

Принцип свободи вибору форми ЗЕД: екстериторіальне право кожної держави, незалежно від суспільно-економічного ладу, брати участь у будь-який з форм економічного співробітництва на основі рівноправності і взаємної вигоди.

6. Взаємовигідність економічного співробітництва

Утримуватися від дій, що шкодять економічним інтересам партнерів по співробітництву і третіх держав

Право на одержання реальної економічний вигоди від участі в співробітництві

Обов'язок утримуватися від вимоги надавати односторонні економічні переваги промислово розвинутим державам

Обов'язок утримуватися від укладання договорів, що містять непропорційний розподіл прав і обов'язків на користь економічно розвинутих країн

Обов'язок утримуватися від дискримінації, протекціонізму та інших заходів, що перешкоджають розвитку взаємовигідного економічного співробітництва

Право економічно відсталих країн користуватися однобічними економічними перевагами, наданими з боку розвинених країн для цілей подолання відставання.

7. Незастосування економічного тиску

Утримуватися від актів економічної агресії (блокади, бойкотів, ембарго, великомасштабної дискримінації і насильницьких дій по відношенню до природних ресурсів іншої держави – як особливо небезпечних заходів застосування економічної сили

Від ординарних актів неправомірного застосування економічної сили в тому числі: дискримінації; демпінгу; примусу до укладання нерівноправних міжнародних економічних угод; висування неприйнятних вимог при наданні кредитів та іншої економічної допомоги; секвестру майна, заморожування активів іноземної держави; необґрунтованих відмов від умов міжнародного економічного договору чи призупинення його дії тощо.

Принцип не торкається суверенних прав кожної держави на націоналізацію та інші не заборонені міжнародним правом форми застосування економічного примусу.

Не стосується також права кожної потерпілої держави вводити міжнародно-правові санкції економічного характеру проти держави - правопорушника, що відмовляється виконати зобов'язання, які випливають з її зобов’язань і обов’язку понести міжнародно-правову відповідальність.