2. Спеціальні принципи окремих напрямів міждержавного економічного співробітництва

Як зазначалося, принципи МТП містяться в різних джерелах: в багатосторонніх договорах, односторонніх актах МО, в першу чергу ГА ООН, вони прийняті в якості декларацій, «Порядків денних», «Кодексів поведінки» та ін. джерелах – тому досить важко вибудувати навіть цілісну ієрархію цих принципів.

Крім того, в силу багаторівневості міжнародних економічних зв’язків, принципи будь-якого умовно виділеного рівня часто можуть по відношенню до принципів вищого (більш загального) рівня виявитися: з одного боку – спеціалізованою редакцією принципу вищого рівня (як, наприклад, принципи надання національного режиму і найбільш сприятливо нації обидва є спеціальною редакцією більш загального принципу недискримінації), з іншого боку, більш спеціалізований принцип може виявитися відступом від принципів вищого рівня. Так відступами від основних принципів МП є наступні принципи:

• закритого членства в МД і МО,

• зваженого голосування в МО,

• визнання нерівності держав;

• невзаємності;

• обумовленості допомоги вимогами до урядів приймаючих країн (як втручання у внутрішні справи держав)

Деякі неоліберальні принципи, викладені в Статутах МФВ і МБРР, GATT-47 (державне втручання в економіку, зокрема регулювання курсу національної валюти, митних ставок, квот, цін, тощо) є відступами від принципів лібералізму, але деякі з нихє його спеціальними редакціями (обов’язок держав забезпечувати процес загальної лібералізації, умови добросовісної конкуренції, усунення кількісних обмежень, прозорості митних формальностей, захист державою прав і майна інвесторів та інших іноземних підприємців тощо).

Так само і принципи неосолідариського спрямування (ЮНКТАД, ЮНІДО, ФАО, ЮНЕП тощо) є частково відступами від ліберальних і неоліберальних принципів (право на безвідплатну допомогу, право на націоналізацію, економічний суверенітет, як право на інший, ніж ліберальний економічний лад тощо), частково і конкретизацією цих принципів в новій редакції (принципи: сталого розвитку, взаємовигідного співробітництва, асоційованого членства, торгівлі замість допомоги тощо).

Різні автори висувають різні «переліки» таких принципів в якості системної основи міжнародного економічного порядку: в них зазвичай змішуються загальні і вузькоспеціальні принципи, принципи ліберального і солідариського спрямування тощо. Наприклад подібний перелік дає В.М. Шумілов:

1. невід'ємного суверенітету держави над своїми природними ресурсами, багатствами й економічною діяльністю;

2. свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків;

3. вільної торгівлі

4. вільної й добросовісної конкуренції

5. принцип розвитку економічного співробітництва;

6. взаємовигідності економічного співробітництва;

7. незастосування економічного тиску;

8. економічної недискримінації;

9. договірний принцип найбільшого сприяння;

10. національного режиму;

Очевидно, що два перші, п’ятий і восьмий принципи є неосолідириськими (причому розвиток економічного співробітництва є скоріше не принципом, а констатацією факту і гаслом в преамбулах багатьох конвенцій і декларацій). Інші принципи є загалом неоліберальними, хоча вільна торгівля і вільна конкуренція є за походженням ще принципами ліберальної доктрини. Отже розглянемо ці принципи детальніше