9. Поняття, сутність і причини виникнення фінансового контролінгу.

Сучасною системою фінансового контролю на рівні підприємства виступає контролінг – контролююча система, що забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямах фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних її результатів від запланованих і прийняття оперативних управлінських дій для забезпечення нормалізації становища.

Створення системи фінансового контролінгу на підприємстві включає:

• –    визначення об’єкта контролінгу;

• –    визначення видів і сфер контролінгу;

• –    формування системи пріоритетів показників, що контролюються;

• –    розробку системи кількісних стандартів контролю;

• –    побудову системи моніторингу фінансових показників;

• –    формування системи алгоритмів дій щодо усунення відхилень.

Систему контролінгу іноді називають управлінням за відхиленнями. Алгоритм його здійснення показаний на рис. 

Схема здійснення контролінгу

Система контролінгу – це принципово нова концепція інформації й управління, яку можна визначити як обліково-аналітичну систему, що реалізує синтез елементів обліку, аналізу, планування, контролю, забезпечує як оперативне, так і стратегічне управління процесом досягнення цілей та результатів діяльності підприємства.

Фінансовий контролінг зорієнтований на функціональну підтримку фінансового менеджменту, що визначає його зміст та основні завдання. Провідною метою фінансового контролiнгу є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства. Для досягнення цієї мети фінансовий контролінг (контролер) вирішує цілий ряд функціональних завдань.

Реалізація покладених на фінансовий контролінг завдань досягається в ході виконання службами контролінгу своїх функцій та використання специфічних методів. Залежно від виконуваних функцій і методологічної підтримки фінансовий контролінг поділяють на стратегічний та оперативний. У наступних параграфах розкривається зміст різних видів контролінгу, основних його функцій і методів.

10. Методи фінансового контролінгу.

До головних специфічних методів фінансового контролінгу належать такі як факторний аналіз відхилень, бенчмаркінг, аналіз точки беззбитковості,  вартісний аналіз; портфельний аналіз, АВС-аналіз.

Мета факторного аналізу відхилень полягає у визначенні та оцінюванні причини відхилень фактичних показників витрат та фінансових результатів від нормативних (планових) за кожним місцем їх виникнення. Відхилення аналізуються за результатами дії трьох основних факторів: зміни обсягів виробництва продукції; зміни цін на ресурси; зміни норм витрат на одиницю продукції.

Факторний аналіз відхилень можна доповнити порівнянням показників діяльності досліджуваного підприємства заналогічними показниками інших суб'єктів господарювання, зокрема тих, які здійснюють той самий вид діяльності або використовують споріднені методи, процеси чи технології. Це можна зробити засобами бенчмаркінгу.

В процесі бенчмаркінгу проводиться порівняння контрольних значень відповідних показників (нормативних чи передових підприємств) з аналогічними показниками аналізованого підприємства.

Основна мета бенчмаркінгу полягає у виявленні негативних відхилень у значеннях порівнюваних показників і причин таких відхилень та розробці пропозицій щодо їх ліквідації. Об’єктами бенчмаркінгу є методи, процеси, технології, якісні параметри продукції, показники господарсько фінансової діяльності як підприємства в цілому так і його структурних підрозділів.

Розрізняють три види бенчмаркінгу: внутрішній, функціональний та бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів.

Внутрішній бенчмаркінг проводиться шляхом аналізу та порівняння показників діяльності різних структурних підрозділів одного й того самого підприємства.

Функціональний бенчмаркінг зводиться до порівняльного аналізу окремих показників господарсько-фінансової діяльності досліджуваного підприємства з аналогічними показниками іншими підприємств, які не є конкурентами. 

Бенчмаркінг, зорієнтований на конкурентів  проводиться шляхом  порівняльної характеристики господарсько-фінансової діяльності досліджуваного підприємства з аналогічними характеристиками підприємств-конкурентів. Вважається, що найпридатнішим аналогом для порівняння є «ринковий лідер». Ідентифікація факторів, які призводять до відставання досліджуваного підприємства від лідера, дає змогу розробити рекомендації щодо покращання його діяльності .

Складовими елементами аналізу точки беззбитковості є розрахунок суми покриття (маржинального прибутку). Показник маржинального прибутку характеризує частину виручки, що спрямовується на заміщення умовно постійних витрат і формування прибутку від реалізації.

Аналізувати точку беззбитковості можна побудовою графіків, а також за допомогою відповідних математичних розрахунків. В процесі фінансового контролінгу для селективного відбору постачальників і клієнтів, найважливіших видів сировини і матеріалів, найвагоміших елементів витрат, найефективніших напрямів капіталовкладень може використовуватися АВС-аналіз суть якого полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількісних величин, які є найціннішими та мають найбільшу питому вагу у загальній сукупності вартісних показників. В результаті застосування АВС-аналізу можна сконцентрувати увагу на пріоритетних напрямках зниження собівартості продукції, а також визначити реальні шляхи підвищення обсягів реалізації та ефективності виробництва.

Вартісний аналіз розглядається як один з найдійовіших інструментів зниження собівартості продукції, зокрема витрат на сировину та матеріали. За оцінками західних експертів при використанні такого аналізу можна виявити резерви зниження витрат у розмірі до 20% собівартості продукції.

Вартісний аналіз — це метод оперативного контролінгу, який полягає в дослідженні функціональних характеристик продукції, що виробляється, з погляду еквівалентності їх вартості та корисності.

Вартісний аналіз може проводитися як у розрізі видів продукції (робіт, послуг) так і в розрізі окремих структурних підрозділів чи виробничих процесів. На практиці вартісний аналіз комбінується з іншими методами контролінгу ‑ бенчмаркінгом, АБС-аналізом, СВОТ-аналізом. Портфельний аналіз в основному використовується з метою оптимізації портфеля цінних паперів інвестора. За аналогією з цінними паперами такий аналіз можна проводити з метою комбінацій портфеля продукції (робіт, послуг), виробництвом яких займається підприємство. При проведенні такого аналізу окремі продуктові групи виокремлюються у відповідні стратегічні «бізнес-одиниці», кожна з яких оцінюється в напрямку прибутковості та ризиковості виробництва. При цьому в основу такого аналізу покладено два оціночні критерії: теперішня вартість очікуваних доходів від володіння цінними паперами (проценти, дивіденди) та рівень ризиковості вкладень. На основі результатів портфельного аналізу приймаються рішення щодо додаткових інвестицій в окремі виробничі програми, реінвестиції чи дезінвестицій, а також визначається стратегія управління ризиками в розрізі кожної стратегічної бізнес-одиниці.

Одним з важливих методів стратегічного контролінгу є аналіз сильних і слабких місць, а також наявність шансів та ризиків (СВОТ- аналіз). Такий аналіз може проводитися як по підприємству, так і в розрізі окремих структурних підрозділів, центрів затрат та видів продукції. На основі результатів такого аналізу розробляються рекомендації щодо усунення наявних слабких місць в діяльності підприємства та ефективного використання сильних сторін існуючого потенціалу. Крім цього на основі такого аналізу виявляється вплив різних зовнішніх факторів на процес господарської діяльності підприємства і розробляються пропозиції стосовно нейтралізації можливих ризиків та використання додаткових шансів.