19. Фактори, що впливають на зміну вартості грошей у часі та їх використання при проведенні фінансових розрахунків.

У зв’язку з тим, що у фінансовому менеджменті розглядаються питання, пов’язані з прийняттям рішень, що стосуються потоків грошових коштів, а ціною грошей є відсоток, при розробці та реалізації більшої частини рішень з фінансування враховують ставку відсотка. Завдання фінансових менеджерів підприємства, як відомо, полягає у збільшенні добробуту власників, і виконання цього завдання частково залежить від розподілу в часі грошових потоків. Тому теорія тимчасової вартості грошей є однією з найважливіших теорій фінансового менеджменту.

Зміна вартості грошей в часі обумовлена наявністю таких основних факторів, як інфляція, ризик та оборотність.

Вплив інфляції позначається на багатьох аспектах фінансової діяльності підприємства. В процесі інфляції відбувається відносне заниження вартості окремих матеріальних активів підприємства; зниження реальної вартості грошових та інших фінансових активів підприємства, таких як: дебіторська заборгованість, нерозподілений прибуток; заниження собівартості реалізованої продукції, що призводить до штучного збільшення розміру прибутку, а, відповідно, і до збільшення розміру податку на прибуток. Найбільший вплив фактора інфляції відчувається при довгострокових фінансових операціях.

Врахування чинника інфляції в процесі управління фінансовою діяльністю підприємства полягає в необхідності реального відображення вартості активів і грошових потоків, а також у забезпеченні відшкодування втрачених доходів, які зумовлені інфляційними процесами при здійсненні різних фінансових операцій.

Розрахунок необхідного рівня дохідності фінансових операцій з врахуванням фактора інфляції, по-перше, забезпечує розрахунок суми і рівня “інфляційної премії”, по-друге, розрахунок загального рівня номінального доходу, що забезпечує відшкодування інфляційних збитків і отримання необхідного рівня реального прибутку.

При здійсненні будь-якого виду господарської діяльності об’єктивно існує небезпека (ризик) отримання збитків, розмір яких обумовлений специфікою конкретного бізнесу. Ризик – це можливість того, що може трапитися непередбачена подія. Ризик – це імовірність виникнення збитків, недоотримання запланованих прибутків.

Збитки, що бувають в підприємницькій діяльності, можна розділити на матеріальні, трудові, фінансові. Класифікацію ризиків збитків можна здійснити за різними ознаками: залежно від виду господарської діяльності – підприємницький (виробничий, комерційний, фінансовий) і споживчий; за ознакою прояву – спекулятивний, простий (чистий); залежно від виду фінансового посередництва – інвестиційний, страховий, банківський тощо.

Метою управління ризиком є зниження збитків, пов’язаних із даним ризиком до мінімуму. Методи захисту від фінансових ризиків можуть бути класифіковані залежно від об’єкта впливу на два види: фізичний і економічний захист. Фізичний захист полягає у створенні таких засобів, як сигналізація, придбання сейфів, системи контролю якості продукції, захист інформації від несанкціонованого доступу та ін.

На вартість грошей в часі певною мірою впливає ліквідність відповідних об’єктів. З ліквідністю об’єктів безпосередньо пов’язаний фактор оборотності. Чим нижче ліквідність окремих об’єктів інвестування, тим вище повинен бути необхідний рівень дохідності за ними. Отже, чинник ліквідності є об’єктивним чинником, який значною мірою впливає на прийняття управлінських рішень щодо формування рівня дохідності фінансових операцій.

Концепція врахування фактора ліквідності передбачає об’єктивну оцінку її рівня за визначеними об’єктами інвестування з метою забезпечення необхідного рівня дохідності, який відшкодовує можливе уповільнення грошового обороту при реінвестуванні капіталу.