3. Висновки з теоретичного розділу

Опрацьований матеріал дає можливість стверджувати, що елементи внутрішнього і зовнішнього середовища організації тісно переплетені і залежать один від одного. Зовнішнє середовище забезпечує організацію входять ресурсами. Завдяки зворотного зв'язку на виході організація отримує інформацію для оцінки результатів і подальшого вибору вхідних ресурсів. Взаємодія компанії і зовнішнього середовища дозволяє зменшити притаманну кожній системі ентропію. Саме у зовнішньому середовищі знаходяться ресурси і можливості для подальшого розвитку фірми.

Можна говорити про те, що управління фірмою визначається двома факторами:

• особливістю виробничого процесу;

• характером зовнішнього середовища.

Сучасна тенденція полягає в усі зростаючому значенні другого чинника, який стає визначальним. Тому аналіз зовнішнього середовища – це дуже важливий для вироблення стратегії організації і дуже складний процес. Він потребує уважного відстеження процесів, що відбуваються, їх правильної оцінки і встановлення зв'язку між факторами і тими сильними і слабкими сторонами організації, а також можливостями і погрозами, які укладені в зовнішнім середовищі. Очевидно, що, не знаючи середовища, організація не зможе існувати. Однак вона не пливе в оточенні як човен, що не має керма, весел або вітрила. Організація вивчає середовище, щоб забезпечити собі успішне просування до своїх цілей, виробляє стратегію взаємодії, що забезпечує їй найбільш комфортне співіснування. У даному випадку доречно навести слова знаменитого Демокріта «Глибока вода корисна в багатьох відносинах, але, з іншого боку, вона шкідлива, оскільки є небезпека потонути в ній. Разом з тим знайдено засіб - навчання плаванню».

Аналіз зовнішнього середовища являє собою один з інструментів, завдяки якому керівництво організації може проектувати систему контролю за життєво важливими зовнішніми процесами і ресурсами; здійснювати заходи щодо зниження ризиків, причинами яких виступають зовнішні по відношенню до фірми впливу; впливати на дії конкурентів і постачальників, на попит споживачів.

Фірма не має можливості жорстко контролювати зовнішнє середовище але може і повинна ефективно пристосовуватися до неї, невпинно стежити за її змінами, прогнозувати і вчасно реагувати.

2. Практичний розділ

   1. Ресурси підприємства

1. Розрахунок необхідної кількості основного технологічного устаткування і потужності цеху

Необхідно визначити розрахункову кількість основного технологічного устаткування (Np) для виконання потрібної річної програми випуску продукції (Пр).

Розрахунок необхідної кількості основного технологічного устаткування здійснюємо за формулою:

де П_р – річна програма випуску продукції, тонн;

– паспортна продуктивність обладнання за одну годину, т/год;

- ефективний фонд часу роботи обладнання протягом року, годин;

Показник Np вимірюється виключно в цілих числах і завжди округлюється в більшу сторону.

Т_еф для безперервного виробництва:

де Т_к – календарний фонд часу (365днів);

Т_зм – тривалість однієї зміни, год;

N_зм – число змін роботи цеху на добу;

Т_тз – сумарна тривалість технологічно неминучих зупинок (перерв) протягом року, що не перекриваються зупинками на вихідні і святкові дні, годин;

Т_ппр – сумарна тривалість планово-попереджувальних ремонтів протягом року, що не перекриваються зупинками на вихідні і святкові дні, годин;

Т_еф = 365*8*3 –90 –185 = 8485 годин

Np = 350 000 / 1,4 * 8485 = 30 одиниць обладнання

Базуючись на отриманих даних та використовуючи наступну формулу, розрахуємо річну виробничу потужність підприємства Мпр:

М_пр = 1,4*8485*30 = 356370

Після встановлення виробничої потужності цеху, перевіряємо ступінь завантаження і використання основного технологічного устаткування.

Розраховуємо та заносимо у табл.1 наступні показники:

- коефіцієнт екстенсивного використання обладнання:

де Т_ном – номінальний фонд часу, годин;

Процес виробництва безупинний, тому Т_ном відповідає календарному фонду часу, та розраховується за формулою:

Т_ном = 365*8*3 =8760 годин

К_екс = 8485 / 8760 = 0,97

- коефіцієнт інтенсивної роботи обладнання:

де Р_ПР – проектована годинна продуктивність одиниці даного устаткування, т/год.

Р_пр = 350000 / 30*8485 = 350000 / 354550 = 1,375 т/год

К_інт = 1,375 / 1,4 = 0,98

- коефіцієнт інтегральної роботи обладнання, який характеризує завантаження устаткування в цілому:

К_інтегр = 0,97*0,98 =0,95

- резерв потужності:

Р_п = 1 – 0,95 = 0,05

Таблица 1 Показники завантаження і використання основного технологічного устаткування

Показники	Од. вим.	Абс. знач.
1. Коефіцієнт екстенсивної роботи обладнання	-	0,97
2. Коефіцієнт інтенсивної роботи обладнання	-	0,98
3. Коефіцієнт інтегральної роботи обладнання	-	0,95
4. Резерв потужності	-	0,05

2. Розрахунок основних виробничих фондів та амортизації

Відповідно до Податкового Кодексу України основні виробничі фонди поділяються на 16 груп. Витрати на амортизацію (А_і) розраховуються, з огляду на середньорічну вартість основних виробничих фондів певної групи (Ф_срі) та встановленої для даної групи норми амортизації (Н_а) за формулою, грн:

де Н_аі – норма амортизаційних відрахувань відповідної і-ої групи основних виробничих фондів підприємства.

Норма амортизаційних відрахувань визначається прямолінійним методом за формулою, грн:

де Т_сл - термін корисного використання (експлуатації) об’єкта основних фондів, в роках.

Класифікація груп основних фондів та інших необоротних активів і мінімально допустимих термінів їх корисного використання приведені в додатку А.

Середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства ФСР, розраховується за формулою, грн:

де Ф_ПР – вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року по групах, грн;

Ф_ВВ – вартість введених у виробництво протягом року основних виробничих фондів по групах, грн.;

Ф_ВИВ – вартість виведених з виробництва протягом року основних виробничих фондів по групах, грн.;

Т₁ – кількість місяців з моменту введення основних фондів до кінця року, місяців;

Т₂ – кількість місяців з моменту виведення основних фондів до кінця року, місяців.

Фср₁ = 32700000 грн

На₁ = 1/15

А₁ = 32700000* (1/15) = 2180000 грн

Фср₂ = 26740000 +2200000* (8/12) = 28206666,66 грн

На₂ = 1/5

А₂ = 28206666,66* (1/5) = 5641333,33 грн

Фср₃ = 187000000 –1340000* (11/12) = 17471666,66 грн

На₃ = 1/5

А₃ = 17471666,66* (1/5) = 3494333,33 грн

Фср₄ = 4600000 –1500000* (11/12) = 3225000 грн

На₄ = 1/4

А₄ = 3225000* (1/4) = 806250 грн

Річна сума амортизації дорівнює сумі амортизації всіх груп основних виробничих фондів, грн.

А = 2180000 + 5641333,33 + 3494333,33 + 806250 = 12121916,66 грн

Вихідні дані та результати розрахунків наводимо у вигляді табл.2.

Таблица 2 Розрахунок середньорічної вартості основних виробничих фондів і амортизаційних відрахувань.

№ групи ОВФ		Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.		Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта, років	Норма амортизаційних відрахувань, %	Амортизація, тис. грн.
Група 3		32700		15	6,67	2180
Група 4		28206,666		5	20	5641,333
Група 5		17471,666		5	20	3494,333
Група 6		32225		4	25	806,25
∑ФСР	81603,333		Х		Х	Х
Річна сума амортизації	Х		Х		Х	12121,916

3. Розрахунок чисельності та оплати праці персоналу

Персонал підприємства – це сукупність робітників різних професійних кваліфікаційних груп, зайнятих на підприємстві, які складають його обліковий склад.

Для виконання розрахунку чисельності персоналу використовуємо дані балансу робочого часу одного середньооблікового робітника і занести їх до таблиці 3.

Таблица 3 Баланс робочого часу робітника

Показник	Баланс робочого часу
	дні	години
1.Календарний фонд часу,	365
- вихідні	104
- святкові	10
2.Номінальний фонд часу	251
Невиходи, разом	37
- неявки за хворобою	9
- відпустки	25
- виконання державних обов’язків	3
3.Ефективний фонд часу	214

Ефективний фонд часу необхідно визначаємо як різницю номінального часу і невиходів на роботу за всіма причинами.

На підставі даних балансу робочого часу визначаємо коефіцієнт облікового складу, тобто переходу від штатної чисельності до облікової. Він передбачає необхідний резерв на підміну робітників під час їх відсутності на робочому місці з поважних причин.

Ко = 251 / 214 = 1,17

Чисельність персоналу цеху визначається виходячи з особливостей обслуговування техніки, організації праці і виробництва, обраної структури керування.

Наявну чисельність основних робітників (кваліфіковані робітники з інструментом) у зміну складає 60 робітників.

Визначаємо кількість робітників по утриманню та обслуговуванню обладнання (робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування), як 10% від кількості основних робітників виробництва. Тобто, ця кількість складає 6 робітників.

Література

1. Сторожук І.І. Вплив законодавчого регулювання на розвиток поліграфічної галузі України: проблеми та перспективи // Формування ринкової економіки: міжвідомчий науковий збірник. – Вип.13/Відп. ред. О.О. Бєляєв – К.: КНЕУ, 2005. – С. 74-81. – 0,4 друк. арк.

2. Сторожук І.І. Особливості та перспективи персонального продажу в поліграфічній галузі // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Сучасні проблеми теорії і практики маркетингу. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 331-339. – 0,45 друк. арк.

3. Дурняк Б., Штангрет А., Мельников О. Видавничо-поліграфічна галузь України: стан, проблеми, тенденції. Статистично-графічний огляд. Моногр.-Львів:УАД, 2006. – 274 с.

4. Статистичні дані. Промисловість // Державна служба статистики України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

5. Статистичний збірник "Промисловість України" за 2007-2010 рр. / Держком. статистики України. – К., 2011. – 307 с.

6. Швайка Л. А. Економіка видавничо-поліграфічної галузі / Л.А.Швайка, А. М.Штангрет. – Львів: Укр. акад. друкарства, 2008. – 480с.

7. Статистичні дані. Видавнича справа // Державний комітет телебачення та радіомовлення України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=88526&cat_id=34099.

8. Швайка Л. А. Економіка видавничо-поліграфічної галузі [Текст] : підруч. / Л. А. Швайка, А. М. Штангрет. – Львів: Укр. акад. друкарства, 2008. – 480 с.

9. Видавнича справа та поліграфічна діяльність в Україні [2000–2006 рр.] [Текст] : стат. довід. / уклад. : Б. В. Дурняк, В. І. Воробйов, А. М. Штангрет, О. В. Мельников, В. І. Петрашова, Ю. І. Швець. — К. : УкрНДІ спец.видів друку, 2008. — 120 с.

6. Палига Є. М. Стан та розвиток видавничо-поліграфічного комплексу України: регіональний аспект: моногр. / Є.М.Палига, Г.І.Пушак, Я.Я.Пушак. — Львів : Укр.акад.друкарства, 2009. – 192 с.

7. Полиграфия Украины (2008–2009) [Текст]: справ.: [вып.5] / ред.сост.: Е.Савченко, Н.Казачук, В.Резник, Н.Гуменная, Ю.Мосеюк, А.Мельников, Б.Дурняк, А.Штангрет; отв. за вып. Е.Савченко; рук.проекта, предисл. И.Агарков. — К.: Стандарт, 2008. — 408с.

8. Полиграфия Украины [Текст]: 2009–2010: справочник: [вып.6] / ред.сост.: И.Крюкова, Я.Зоренко, Я.Нагорная, Н.Гуменная, П.Осипенко, А.Мельников, Б.Дурняк, А.Штангрет; отв. за вып. Е.Савченко; рук.проекта, [авт.] предисл. И.Агарков. — К.: Да Винчи, 2009. — 316с.

11. Холод З.М. Управління та ефективність використання виробничого персоналу структур видавничо-поліграфічного комплексу України [Текст]: моногр. / З.М.Холод, І.І.Малярчук, О.І.Копилюк, А.М.Штангрет, В.В.Щляхетко. — Львів: Укр. академія друкарства, 2008. — 196 с.

Взгляд на полиграфию Украины со стороны // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до матеріалів: http://www.marsel.ru/articles/ukraina.html

ДОДАТКИ

Додаток А

Класифікація груп основних фондів та інших необоротних активів і мінімально допустимих термінів їх амортизації

Групи	Мінімально допустимі терміни корисного використання, років
група 1 – земельні ділянки	
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 – будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 – машини та обладнання	5
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
група 5 – транспортні засоби	5
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 – тварини	6
група 8 – багаторічні насадження	10
група 9 – інші основні засоби	12
група 10 – бібліотечні фонди	
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 – природні ресурси	
група 14 – інвентарна тара	6
група 15 – предмети прокату	5
група 16 – довгострокові біологічні активи	7