9. Робота з ключовими поняттями теми дослідження
При розкритті будь-якої теми дослідження у виконавця виникає необхідність опанування низкою ключових педагогічних понять та їх вживання в певному контексті так, щоб досягти адекватного відбиття смислу. З цими поняттями студент не обов’язково мав справу раніше, тому виникає потреба не тільки первинного знайомства з ними, а й їх опрацювання.
Для цього рекомендується звертатися до спеціалізованої довідкової літератури (енциклопедій і словників), а також інтернет-ресурсів тлумачного характеру, які вже в достатній кількості представлені у вигляді on-line ресурсів.
До таких ресурсів належать, зокрема:
Словник української мови (http://sum.in.ua/);
Найповніший тлумачний словник української мови онлайн (http://eslovnik.com/);
Портал української мови та культури (http://slovnyk.ua/);
Словники України on-line (http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/);
Розум.org.ua (http://www.rozum.org.ua/index.php?a=index&d=22) та інші.
Уважний і ретельний аналіз змісту та смислу основних понять в контексті теми дослідження рекомендується супроводжувати фіксацією їх визначень разом із необхідними поясненнями у додатку «Глосарій» (див. додаток С) та виділяти в тексті курсової роботи курсивом.
У разі, коли в різних джерелах спостерігаються відмінні точки зору на змістову сутність визначень якогось поняття, то виконавець курсової роботи повинен у глосарії наводити доступні йому визначення з докладною аргументацією доцільності власного вибору тлумачення поняття з таким розрахунком, щоб у роботі це тлумачення набувало статусу загального. При цьому обов’язковими є посилання на відповідні джерела.
Наявність глосарію у курсовій роботі є обов’язковою вимогою як і уміння вичерпно відтворювати смисл усіх тих понять, що внесені до глосарію.
10. Вимоги до оформлення робіт
Загальні вимоги
Текст курсової роботи має готуватися із застосуванням будь-якого текстового редактора (наприклад, з пакету OpenOffice.org 3.3.0 pro (для Windows чи Linux)6 або пакету Microsoft Office 2003–2007–2010) і зберігатися у вигляді файлів формату *.rtf та *.pdf на CD-диску.
Роздруківка роботи на стандартних аркушах А4, зшитих разом (скобами, пружиною або іншим способом) подається на кафедру для реєстрації. До внутрішньої сторони останнього аркушу має бути приклеєний конверт з диском та позначеними на ньому прізвищем виконавця роботи й шифром навчальної групи.
На титульному аркуші поряд із прізвищем виконавця роботи студент ставить власній підпис, яким засвідчується авторство.
Рекомендований загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 25–30 сторінок.
Технічні вимоги
Текст роботи друкується з одного боку стандартного аркушу формату А4 через 1,5 інтервали, номери сторінок позначаються праворуч унизу. Перша сторінка роботи не нумерується.
Поля для друку мають бути такими: верхнє і нижнє – по 20 мм, ліве – 25 мм, праве – 15 мм.
Шрифт – Times New Roman розміром 14 пт7. Текст має бути вирівняний за шириною сторінки, абзацний відступ – 1 см, післяабзацний інтервал – 6 пт, без переносів.
Заголовки частин роботи виділяються жирним шрифтом і вирівнюються по центру без абзацного відступу. Крапка в заголовках не ставиться за виключенням випадку, коли заголовок складається з двох речень.
Таблиці й рисунки (які мають біти підготовлені в якомусь із форматів *.jpeg, *.gif, *.tiff або *.png) вирівнюються по центру. Якщо таблиць або рисунків більше двох, то вони нумеруються й їм даються назви так, як це зроблено нижче.
Таблиця 2.
Назва таблиці
-
№
Найменування
Результат
Рис. 3. Назва рисунка
За необхідності в тексті можуть робитися виділення курсивом або підкресленням. Згідно редакторських норм зазначені виділення не можна поєднувати, тобто не допускається одночасно виділяти слова та речення в тексті курсивом і підкреслювати їх. Також не рекомендується фрагменти тексту виділяти жирним шрифтом; як виняток таким чином можуть бути позначені лише поодинокі словосполучення, якщо це не перешкоджає сприйняттю заголовків і підзаголовків.
Список літератури (використаних джерел), оформлюється відповідно до чинного бібліографічного стандарту (див. [1] зі списку спеціальної рекомендованої літератури), нумерується й впорядковується за алфавітом. Наприклад:
Айдукевич К. Картина мира и понятийный аппарат / К. Айдукевич. – [сокращ. пер. с нем. В. Н. Поруса] // Ajdukiewicz K. Das Weltbild und die Begriffsapparatur // Erkenntnis. – 1934. – Bd. 4. – S. 259–287. // Цифровая библиотека по философии : [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://filosof.historic.ru/ books/item/f00/s00/z0000245/index.shtml.
Бех І. Д. Виховання особистості: Сходження до духовності / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2006. – 272 с.
Біда О. А. Перебудова методичної роботи з працівниками освіти на діагностико-прогностичних засадах / О. А. Біда, Л. І. Прокопенко // Вища освіта України : теоретичний та науково-методичний часопис. – 2006. – № 2. – С. 78–83.
Гончаренко С. У. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі / С. У. Гончаренко, П. М. Олійник, В. К. Федорченко [та ін.] ; за ред. С. У. Гончаренка, П. М. Олійника. – К. : Вища шк., 2003. – 323 с.
Достатню кількість прикладів оформлення бібліографічного опису різних джерел (книг, статей, електронних ресурсів тощо) відповідно до чинного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 та виклад його основних положень і вимог, розрахованих на масових користувачів (студентів, викладачів, науковців) можна знайти в методичних рекомендаціях [2–3] зі списку спеціальної рекомендованої літератури.