Висновки

Політична партія є добровільним обєднанням громадян, що виражає інтереси певних соціальних верств і груп, утворене з метою здобути державну владу, утримати її та впливати на неї, реалізовувати політичні програми. Є безліч ознак, які характеризують політичну партію, як правовий інститут, серед них найважливішою є добровільність об’єднання, оскільки виникнення самої організації відбувається не в результаті будь-яких зобов’язань законодавчого характеру, а внаслідок добровільного об’єднання громадян. Відповідно до Законодавства України політична партія створюється на установчому з’їзді (конференції, зборах). На цьому ж з’їзді (конференції, зборах) затверджуються статут і програма політичної партії, обираються її керівні і контрольно-ревізійні органи. Первинні осередки політичної партії, яким статутом політичної партії не надається право юридичної особи, легалізують свою діяльність шляхом письмового повідомлення про утворення до відповідного органу юстиції Міністерства юстиції України в 10-денний строк з часу їхнього утворення. Про своє утворення первинні осередки політичної партії повинні у вказаний строк повідомити також відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Невід’ємною частиною політичної партії є право вільно членства, яке передбачає, що членом політичної партії може бути лише громадянин України, який має право голосу на виборах. Проте, на сьогодні, практика застосування Закону «Про політичні партії України» в цій частині склалася таким чином, що фактично керівником політичної партії або її структурного утворення визнається особа, інформацію про обрання якої було взято до відома наказом Міністерства юстиції України чи відповідного органу юстиції.

Конституційно-правове регулювання статусу політичних партій і громадських організацій в Україні має кілька характерних рис: по-перше, вона відповідає реаліям суспільного розвитку нашої держави.; по-друге, це регулювання закріплює місце і роль політичних партій у політичній системі України, сприяє їх утвердженню як вагомих структур цієї системи; по-третє, у зв'язку зі зростанням ролі політичних партій у політичній системі України, збільшенням їх впливу на розвиток суспільних відносин значно розширюється законодавча основа діяльності партій, окрім Конституції і Закону «Про політичні партії в Україні»; по-четверте, правове регулювання гарантує політичним партіям передбачену Конституцією і законами України можливість діяльності у відповідності зі своїми статутами і в межах закону; по-п'яте, конституційно-правова регламентація, спрямована на заборону органам державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовим особам втручатися у внутрішню діяльність політичних партій, сприяє зміцненню самоврядної, громадської основи політичних партій, перетворенню їх на активний інститут громадянського суспільства; по-шосте, це регулювання створило умови для подальшого розвитку громадських організацій, ефективної реалізації ними своїх завдань і функцій. Водночас це не означає, що немає підстав для подальшого вдосконалення конституційно-правової регламентації статусу політичних партій, громадських організацій, інших структур громадянського суспільства. Все це важливо для забезпечення демократичного розвитку соціуму, забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Політичні партії мають відповідні права та обов’язки, які передбачені Конституцією України, Законом «Про політичні партії України», та іншими законами, що визначають основні засади діяльності політичних партій України. До них можна віднести те, що політичним партія надано право на вільне провадження щодо своєї діяльності; мають право на свободу опозиційної діяльності; їм притаманні майнові права для здійснення своїх статутних завдань; мають можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя; брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обґрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом; вносити до органів державної влади України та органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку; підтримувати міжнародні зв’язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав.

Щодо припинення діяльності політичних партій, то це відбувається, у зв’язку з реорганізацією чи ліквідацією, або у разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому законами України. Законодавство встановлює дві процедури: а) примусове припинення діяльності політичних партій за рішенням державних органів; б) добровільне припинення діяльності політичних партій у результаті саморозпуску, поділу або злиття. Відповідно до цього підставами можуть слугувати легально утворені політичні партії, діяльність яких у подальшому може набути протиправного характеру; невиконання партією покладених на неї обов’язків; дотримання вимог щодо відповідності організації політичної партії демократичним принципам.

Політичні партії є головними інститутами політичної системи громадянського суспільства, без яких демократія не є дієздатною. У правовому розвинутому суспільстві політичні партії є інструментом здійснення цивілізованого процесу формування як законодавчої, так і виконавчої влади. Тому право на створення політичних партій є однією з базових свобод сучасних демократій. Саме поняття існування свободи створення політичних партій є правовою основою багатопартійної політичної системи, навіть, якщо про неї ніде в правових актах не йдеться, то політичне життя в сучасному суспільстві не мислиме без партій. Партії надають йому динаміки, оскільки вони є ареною змагання політичних курсів, ідей, які виражають інтереси різних суспільних груп. Знання про партії як суспільний інститут, їх місце і роль у суспільно-політичному житті мають не лише теоретичне, а й практичне значення.