
- •Тема 1: «мета, зміст і організація управлінського обліку». План
- •1. Еволюція управлінського обліку і його розвиток в Україні.
- •3. Організація управлінського обліку на підприємстві.
- •4. Професійні організації й етичні норми фахівців з управлінського обліку
- •Тема 2: «склад витрат виробництва» План
- •Економічна сутність витрат
- •Класифікація витрат за елементами та статтями калькуляції
- •Витрати, які складають виробничу собівартість продукції
- •Тема 3: «класифікація та поведінка витрат» План
- •1. Мета й напрямки класифікації витрат.
- •2. Моделі поведінки витрат.
- •3. Визначення функції витрат
- •Тема 4. Методи обліку і калькулювання витрат
- •1. Сутність процесу калькуляції
- •2. Види калькуляційних одиниць
- •3. Попроцесна калькуляція собівартості
- •4. Позамовна калькуляція собівартості
- •Тема 8. Аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності і прибутку План
- •1. Сутність методу «витрати – обсяг – прибуток»
- •2. Точка беззбитковості (поріг рентабельності)
- •3. Маржинальний запас міцності
- •4. Операційний важіль
- •5. Застосування методу "витрати – обсяг - прибуток" для визначення бажаного рівня обсягу реалізації і прибутку
- •Тема 10: бюджетування і контроль План
- •1. Планування господарської діяльності як одна з функцій управлінського обліку
- •2. Сутність бюджетування і види бюджетів (кошторисів), що складаються на підприємстві
- •3. Принципи розробки структури основного бюджету підприємства і окремих його складових
- •4. Контроль і оцінка результатів діяльності
- •Тема 11. Облік і контроль за центрами відповідальності План
- •1. Поняття і принципи виділення відповідальності
- •2. Основні принципи встановлення відповідальності менеджерів (керівників) центрів
- •3. Класифікація центрів відповідальності
- •4. Класифікація центрів відповідальності за функціональною ознакою
- •Тема 12: взаємозв’язок управлінського і фінансового обліку План
- •1. Спільні риси управлінського та фінансового обліку
- •2. Характерні відмінності управлінського і фінансового обліку
Тема 4. Методи обліку і калькулювання витрат
ПЛАН
1. Сутність процесу калькуляції
2. Види калькуляційних одиниць
3. Попроцесна калькуляція собівартості
4. Позамовна калькуляція собівартості
1. Сутність процесу калькуляції
Процес калькуляції є розрахунком собівартості продукції з використанням прийомів обліку витрат на виробництво. Результатом калькуляції як процесу є складання калькуляції, що є розрахунком витрат на одиницю виробленої продукції.
Калькуляцію використовують для досягнення наступних цілей:
- встановлення рівня беззбитковості ціни, тобто яку ціну на продукцію або послуги слід встановити, щоб підприємство могло відшкодувати понесені витрати;
- контролю витрат у виробництві, тобто який підрозділ використовує ресурси найефективніше;
- розрахунку прибутковості, рентабельності й прибутковості носіїв витрат. Наприклад, якщо облік носіїв витрат здійснюється по окремих замовниках, то який замовник приносить підприємству найбільшу частку прибутку.
Від структури калькуляції залежить порядок калькуляційного обліку, система планових розрахунків і характеристика одержуваної в результаті інформації про собівартість продукту. При цьому ступінь розкриття витрат в калькуляції залежить від точності виділення в ній окремої статі.
Існують такі варіанти побудови калькуляцій:
- за економічними елементами витрат (що витрачено);
- за статтями собівартості (куди витрачено);
- комбінований, включає угрупування витрат за елементами і статтями собівартості.
При калькуляції собівартості за економічними елементами застосовують п'ять комплексних статтей:
- матеріальні витрати (за вирахуванням зворотних відходів і попутної продукції) – вартість сировини і матеріалів, напівфабрикатів, робіт виробничого характеру, палива і енергії;
- витрати на оплату праці – основна і додаткова зарплата;
- відрахування на соціальні заходи – відрахування на соціальне і пенсійне страхування;
- амортизація основних засобів і нематеріальних активів;
- інші витрати – орендна плата, обов'язкові страхові платежі, відсотки по кредитах банків, податку, що включаються в собівартість продукції, ремонт основних засобів і т.д.
Оскільки калькуляція направлена на виявлення собівартості продукції, одержаної в процесі виробництва, то об'єктами калькуляції є види продукції, напівфабрикатів (деталей, вузлів) різного ступеня готовності, робіт і послуг, по яких здійснюється розрахунок собівартості.
2. Види калькуляційних одиниць
Об'єкти калькуляції безпосередньо зв'язані з калькуляційними одиницями, які можна підрозділити на групи, виходячи з: натуральних, умовно-натуральних, приведених, експлуатаційних, вартісних і тимчасових калькуляційні одиниць.
Натуральні калькуляційні одиниці використовують при виробництві одного виду продукції і в цьому випадку всі витрати будуть прямо відноситися на виріб, наприклад, одиниці маси, довжини, площі.
Умовно-натуральні використовують в тих виробництвах, де випускаються різні види близьких виробів, витрати на виробництво яких перебуває в певному співвідношенні один до одного, наприклад, знеособлені швейні вироби, об'єднані одним прейскурантним номером.
Приведені одиниці – при використанні попроцессного методу обліку витрат, коли необхідно розрахувати кількість одиниць незавершеного виробництва залежно від ступеня їх готовності.
Експлуатаційні одиниці – це одиниці потужності машин, апаратів, двигунів.
Тимчасові одиниці – нормо-частина, машино-дні.
В управлінському обліку можуть застосовуватися різні методи обліку витрат і калькуляції собівартості, які відрізняються один від одного об'єктами калькуляції, підходами до обліку постійних накладних витрат, контролем витрат (рис. 1).
Рис. 1. Класифікація методів калькулювання собівартості