Критерії оцінювання знань і письмового завдання

Види робіт	Кількість балів	Критерії оцінювання
Семінар	1—3	Доповнення
	4—7	Відповідь із використанням основної літератури
	8—10	Відповідь із використанням основної та додаткової літератури
Письмове завдання	0	Завдання не виконане у визначений викладачем термін або містить плагіат.
	1—5	Завдання виконане не повною мірою; автор демонструє побіжне знання програмного матеріалу дисципліни; не виявляє навичок аналізу і логічного та послідовного викладу; подекуди припускається помилкових суджень; робота не вичитана й оформлена неналежним чином.
	6—14	Автор демонструє достатню обізнаність із програмним матеріалом дисципліни та вміння логічно і послідовно викладати його зміст. Разом із тим, завдання виконане недостатньо повною мірою; роботі бракує аналітичного характеру.
	15—20	Завдання виконане вчасно і повною мірою; автор демонструє належний рівень знання і розуміння програмного матеріалу дисципліни; виявляє аналітичні здібності, здатність до самостійного, системного, логічного і послідовного мислення. Робота вчасно подана й оформлена у відповідності до вимог.
Підсумкова контрольна робота	0—20	Кожне широко і повно розкрите питання (з посиланням на джерела) оцінюється в 10 балів.

Тема 1. Основні риси масових форм культури

(4 год.)

1.1. Історико-культурне визначення поняття “суспільні маси”

Ще давні мислителі тлумачили значення мас у суспільстві. Солон іменував їх стадом, а Геродот, Фукідід, Біант, Геракліт, Сократ, Платон, Аристотель – говорили про їхні самовдоволеність, невігластво та зухвалість. Цицерон і Тацит уважали орави людей покиддю суспільства, вбачаючи рабську поведінку. Мірандола писав про плебс як поліп, якому властиво хибити й нічого не знати; Фічино пояснює, що божественні речі недозволенно відкривати черні, а Макіавеллі, відрізняючи народ від натовпу, говорить про впорядковане законом і розгульне стовписько (сіракузька голота)¹.

Просвітителі сповідували винятковий інтерес до відношення маси-влада. Невчений люд треба настановити – і це буде запорукою його щастя. Пізніше Геґель вважатиме, що кожен народ має тих державців, яких вартує, але без свого самовладця він – безформна маса. Просвітницька установка зберігається і в судженні Маркса, який підмічає масовий характер капіталістичного виробництва. Масі належить зродити справжні інтереси, тоді вона діятиме відповідно до них. Маркс підтакує масам, які штурмують небеса; але він певен, що існує й декласована маса. Зачинатель доктрини песимізму, А. Шопенгауер, презирливо ставився до гріховодницької більшості, позаяк оруда навали пройнята негожим для нього націоналізмом. А втім, першим, хто побачив чільне панування мас, був Ф. Ніцше, якому йшлося про те, що гору починає брати нездара, отара, посіпаки, філістери та бюргерство. Людство виснажується від такої натруди. Скрізь – ненависть мас та її нігілістичне ставлення до життя. Свобода, рівність, справедливість, істина – це лишень дорідні назвища; натомість вершиться позбавлення людяності самої людини.

У цей період відбувається закрут у дослідженні поведінки маси (психологія натовпу), фундатором якої вважається Ґустав Лебон, котрий закарбував, що натовп це не збір індивідів, а щось принципово інше: монолітна істота, наділена своєю колективною душею; загальні якості характеру, керовані несвідомим і з’єднані докупи. Паралельно Ґабріель Тард звертає увагу на деяку манливу дію натовпу. Поява книгодрукування спричинила приплив публіки, яка значно ширша і численніша за натовп. Маса людей стала читати ті самі газети та переживати схожі почуття. “Присмерк Європи” – це змасовіння, за якого на місце зрощеного із землею народу приходить кочівник, трут, пожилець великого міста, людина, що розчинилася у безформній масі – висновує О. Шпенґлер. Про нерозумність маси говорить і К. Мангайм, для якого масове суспільство є синонімом індустріального. К. Ясперс подібне суспільство уподібнює хворобі сторіччя, а самі маси – розкладанню людського буття, а З. Фройд, разом з тим, жахається торжества несвідомого у натовпі. Нарешті, Ортеґа-і-Ґасет пропонує характеристику ролі мас у суспільстві, вбачаючи у ній нечуване збільшення народонаселення та небувале скупчення людей у великих містах. Маси розташувалися в улюблених суспільством місцях і стали головними дійовими особами. В їхнє розпорядженні потрапили здобутки науки і техніки, зрозумілі раніш тільки незначній меншині, а також вельми зросло коло професій та можливості відпочинку.