Автомобільні терміни та визначення

(ДСТУ 2984-95, Закон України № 3492-ІV від 23.02.2006р)

Автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт;

Примітка. Цей термін поширюється також на транспортні засоби, двигуни яких живляться постійним електричним струмом через підвісну контактну мережу (тролейбуси), триколісні транспортні засоби, споряджена маса яких становить понад 400 кг.

Автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами;

Автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб);

Автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

Автомобіль вантажний загального призначення - вантажний автомобіль з бортовою платформою відкритого або закритого типу, який не обладнаний засобами самостійного навантаження-розвантаження чи іншим спеціальним устаткуванням.

Автопоїзд - з'єднання автомобіля з одним або кількома причепами за  допомогою зчіпного пристрою.

Пасажирський автопоїзд - з'єднання автобуса з одним або кількома пасажирськими причепами за допомогою зчіпного пристрою

Автомобіль-тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений виключно для буксирування транспортних засобів, за винятком напівпричепа.

Сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією і обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Сідельний автопоїзд – з’єднання сідельного тягача і напівпричепа.

Змішаний автопоїзд - з'єднання пасажирського автомобіля з вантажним причепом

Автомобіль вантажний спеціалізований вантажний автомобіль, обладнаний засобами самостійного навантаження-розвантаження або іншим спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення вантажів певних категорій.

Автомобіль пасажирський - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу з забезпеченням необхідного комфорту та безпеки.

Автомобіль вантажопасажирський - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для  перевезення як пасажирів, так і вантажів.

Автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

Автомобіль легковий загального призначення - легковий автомобіль, який не має спеціального обладнання.

Автомобіль легковий спеціалізований - легковий автомобіль, який має спеціальне обладнання (лічильник, пульт зв'язку, броню тощо).

Автобус - транспортний засіб (Автомобіль пасажирський) з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів і їх багажу з забезпеченням комфорту та безпеки;

Мікроавтобус - одноповерховий автобус, з числом місць для сидіння  не більше сімнадцяти, з місцем водія включно.

Автобус загального призначення - автобус, призначений для перевезення пасажирів як громадським транспортом (за маршрутами).

Міський автобус - автобус загального призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням пристосований для міських і приміських перевезень; має місця для сидіння та спеціальні місця поза проходом для стояння і забезпечує можливість переміщення пасажирів всередині автобуса.

Міжміський автобус - автобус загального призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням пристосований для міжміських перевезень, поза проходом немає місць для стояння, в автобусі можна перевозити пасажирів, які стоять у проході, на короткі відстані.

Автобус далекого прямування – автобус загального призначення, який за  своєю конструкцією та обладнанням пристосований для перевезення тільки сидячих пасажирів на далекі відстані з необхідним рівнем комфортабельності.

Спеціалізований автобус - автобус, який за своїми характеристиками не відповідає жодному з вище зазначених типів, має спеціальне обладнання і призначений, в основному, для перевезення пасажирів певних категорій або певних професій.

Зчленований автобус - автобус, який складається з двох і більше жорстких шарнірно з'єднаних між собою секцій так, що забезпечується переміщення пасажирів з однієї секції в іншу.

Великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження;

Великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри;

Колісний транспортний засіб (Дорожній транспортний засіб) - транспортний засіб, призначений для руху безрейковими дорогами, який використовується для перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до участі в дорожньому русі і сконструйований згідно їхніми нормативами;

Транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу);

Транспортний засіб спеціалізованого призначення (Спеціалізований автомобіль) - транспортний засіб, який призначений за конструкцією та обладнанням для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо);

Транспортний засіб спеціального призначення (Спеціальний автомобіль) - транспортний засіб, за конструкцією та обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо);

Тролейбус - дорожній транспортний засіб, призначений для перевезення пасажирів і їхнього багажу, що приводиться в рух електродвигуном, до якого електричний струм від зовнішнього джерела подається через підвісну контактну мережу.

Напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача, причіп, який за своєю конструкцією призначений для використання з сідельним тягачем і частина повної маси якого передається на сідельний тягач через сідельно-зчіпний пристрій ;

Причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, який повністю опирається на дорогу колесами, призначений для перевезення пасажирів чи вантажів і пристосований для буксирування автомобілем;

Пасажирський причіп - причіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для  перевезення пасажирів та їхнього багажу.

Вантажний причіп - причіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для  перевезення вантажів.

Вантажний причіп загального призначення - причіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, не обладнаний засобами самостійного навантаження-розвантаження чи іншим спеціальним устаткуванням.

Причіп – розпуск – це причіп призначений для перевезення довгомірних вантажів та маючий дишло змінної довжини.

Спеціальний причіп - причіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для  виконання спеціальних робочих функцій.

Спеціалізований причіп - причіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для  перевезення людей або вантажів певних категорій.

Пасажирський напівпричіп - напівпричіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу.

Вантажний напівпричіп - напівпричіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Вантажний напівпричіп загального призначення - напівпричіп з бортовою платформою закритого або відкритого типу, не обладнаний засобами самостійного навантаження-розвантаження чи іншим спеціальним устаткуванням.

Спеціальний напівпричіп - напівпричіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для виконання спеціальних робочих функцій.

Напівпричіп спеціалізований - напівпричіп, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів або вантажів певних категорій.

Автомобіль складається із великої кількості деталей, приладів, вузлів і агрегатів.

Деталь – це окрема неподільна частина автомобіля.

Вузол – частина автомобіля, агрегату, яка складається з декількох, пов'язаних між собою деталей (наприклад: поршень з кільцями, шатуном і пальцем у зборі).

Агрегат – механічне з’єднання в одне ціле різнорідних або однорідних частин, які виконують певну функцію (наприклад: коробка передач).

Прилад – спеціальний пристрій, апарат для виконання певної самостійної роботи (наприклад: масляний насос, генератор).

Модульний блок трансмісії – уніфікований вузол трансмісії, що як правило включає коробку передач та перетворювачі одного виду енергії в інший. Можливі інші комбінації модульного блоку.

4. Видатні вчені та винахідники

АВІЦЕННА (Ибн-Сина Абу Али) (біля. 980 - 1037), середньоазіатський учений, філософ, лікар, музикант. Провів узагальнення поглядів і досвіду грецьких, римських, індійських і середньоазіатських лікарів.

АВОГАДРО Амедео(1776-1856), італійський фізик і хімік. У 1811 р. висунув молекулярну гіпотезу будови речовини, встановив один з газових законів (Закон Авогадро)

АРЕНІУС Сванте Август(1859-1927), шведський фізик, хімік. Проводив дослідження по імунохімії. Створив теорію електролітичної дисоціації. Створив фундамент хімічної кінетики. Розглядав проблеми космічної фізики, роль світлового тиску в космічних явищах, поширення життя у світовому просторі. Отримав Нобелівську премію в 1903 р.

БАЛЬМЕР Йоганн Якоб(1825-1898), швейцарський фізик і математик. Теоретично обгрунтував існування декількох спектральних серій водню.

БОЛЬЦМАН Людвіг(1844-1906), австрійський фізик. Один із засновників статистичної фізики і фізичної кінетики. Дав(1872 р.) статистичне обгрунтування другого початку термодинаміки. Вивів: функцію розподілу, основне кінетичне рівняння газів, один із законів теплового випромінювання.

БОР Нильс Хенрик Давид(1885-1962), датський фізик. Створив теорію атома, в основу якої лягли планетарна модель атома, квантові представлення і запропоновані їм постулати. Робота по теорії металів, теорії атомного ядра і ядерних реакцій. Нобелівська премія 1922 р.

БУТЛЕРОВ Олександр Михайлович(1828-1886), російський хімік-органік. Створив і обгрунтував(1861 р.) теорію хімічної будови. Першим пояснив(1864 р.) явище ізомерії.

ВАН-ДЕР-ВААЛЬ Йоханнес Дидерик(1837-1923), нідерландський фізик. Працював в галузі молекулярної фізики, фізичної хімії, термодинаміки і теорії розчинів. Вивів рівняння стану для реальних газів. Досліджував капілярність. Був нагороджений нобелівською премією в 1910 р.

ВАНТ-ГОФФ Якоб Хендрик(1852-1911), нідерландський хімік. Один із засновників стереохімії і фізичної хімії. Сформулював теорію просторового розташування атомів в молекулах (1874 р.). Відкрив закони хімічної кінетики і осмотичного тиску в розчинах. Заклав основи кількісної теорії розбавлених розчинів . Нобелівський лауреат 1901р.

Гаус Карл Фрідріх (1777-1855) , німецький математик, астроном. Праці Гаусса мали великий вплив на розвиток алгебри, теорії чисел, диференціальної геометрії, математичної фізики, теорії електрики і магнетизму, геодезії , і багатьох розділів астрономії.

Гейзенберг, Вернер (1901-1976), фізик -теоретик. Один з творців квантової механіки, сформулював (1927 р.) Принцип невизначеності. Нобелівська премія в 1932 р.

Гей-Люссак Жозеф Луї (1778-1850), французький фізик і хімік Відкрив газові закони. Відкрив бор (1808 року, Спільно з Л. Тенаром). У 1825 р. отримав патент на виготовлення стеаринових свічок.

Гельмгольца Герман Людвіг Фердинанд (1821-1894), німецький фізик, математик, фізіолог. Працював у галузі електродинаміки, термодинаміки і гідродинаміки. Закон збереження енергії. Принцип найменшої дії. Ввів поняття вільної та зв'язаної енергії в хімічній теорії . Проводив дослідження в галузі фізіологічної оптики і акустики.

ГІББС Джозайя Віллард (1839-1903), американський фізик-теоретик. Розробив теорію термодинамічних потенціалів. Проводив дослідження в галузі статистичної фізики. Ввів поняття адсорбції .

Годдарда Роберт (1882-1945рр.), американський інженер, один з піонерів ракетної техніки ( 1926 р. - Перший у світі запуск ракети з РД ).

ДАЙМЛЕР Бенц. Німецький винахідник у 1885р винайшов двигун внутрішнього згоряння на рідкому паливі.

ДЕМОКРІТ (бл. 460-370 рр. До н. Е. ), Давньогрецький філософ, один із засновників античної атомістики. Представляв атом неподільним матеріальним елементом .

ДЖОУЛЬ Джеймс Прескотт (1818-1889), англійський фізик. Експериментально обгрунтував закон збереження енергії. Визначив механічний еквівалент тепла. Закон Джоуля - Ленца, ефект Джоуля – Томсона.

ДИЗЕЛЬ Рудольф (1858-1913) , німецький інженер. Створив в 1897 р. двигун внутрішнього згоряння.

Евкліда (III в . До н . Е.), Давньогрецький математик. Головна праця - «Начала», що містить основи античної математики, елементарної геометрії, теорії чисел та ін, - Зробив величезний вплив на розвиток математики.

КАПІЦА Петро Леонідович (1894-1984), російський фізик. Один із засновників фізики низьких температур і фізики сильних магнітних полів. Відкрив надтекучість рідкого гелію в 1938 р. Нобелівська премія в 1978 р.

Кеплер Йоганн (1571-1630), німецький астроном і математик. Зробив великий внесок у розвиток оптики. Описав закони руху планет. Заклав основи теорії затемнень.

Кірхгофа Густав Роберт (1824-1887), німецький фізик. Встановив правила для електричного кола. Спільно з Р.В.Бунзеном заклав основи спектрального аналізу в 1859 р., Відкрив цезій в 1860 р. і рубідій в 1861 р. Ввів поняття абсолютно чорного тіла.

Кірхгофа Костянтин Готліб Сигізмунд (1764-1833), російський хімік. Відкрив перетворення крохмалю в цукор під дією розбавлених кислот (1812 р.) І ферменту амілази (1814 р.) , Поклавши початок хімії каталітичних реакцій.

Клаузіусом Рудольф Юліус Емануель (1822-1888), німецький фізик. Дав перше формулювання другого початку термодинаміки в 1850 р., Ввів поняття ентропії в 1865 р., Ідеального газу, довжини вільного пробігу молекул. Сформулював гіпотезу « теплової смерті Всесвіту».

КОРОЛЬОВ , Сергій Павлович ( 1906/07-1966 ), радянський учений, інженер в галузі ракетобудування та космонавтики. Під керівництвом Корольова створено перші ШСЗ , космічні кораблі «Восток » і « Восход».

КОШІ Огюстен Луї (1789-1857), французький математик. Один з основоположників теорії аналітичних функцій. Праці з теорії діфуров, математичної фізики, теорії чисел, геометрії.

КТЕСІБІЙ (бл. 2-1 в. До н . Е.), Давньогрецький механік, винахідник. Винайшов нагнітальний пожежний насос, водяні поплавкові годинник, водяний орган ( гідравлос ).

КУЛОН Шарль Огюстен (1736-1806), французький інженер і фізик. Досліджував деформацію кручення ниток , встановив її закони. Винайшов ( 1784 ) крутильні ваги і відкрив (1785 ) закон , названий його ім'ям. Встановив закони сухого тертя.

КЮНЬО. Французький винахідник у 1769р. створив трехколісну парову повозку;

КЮРІ П'єр (1859-1906), французький фізик. Відкрив в 1880 р. і досліджував п'єзоелектрику . Дослідження з симетрії кристалів, магнетизму. Спільно з дружиною (Марія Склодовська - Кюрі ) відкрив в 1898 р. полоній і радій. Ввів термін « радіоактивність ». Нобелівська премія 1903 р.

ЛАВУАЗЬЄ Антуан Лоран (1743-1794), французький хімік. Спростував теорію флогістону. Проводив гідрохімічні дослідження. Розглядав проблему взаємного перетворення елементів. Досліджував принцип збереження енергії, природу теплоти і теплові властивості речовини.

ЛАПЛАС П'єр Симон (1749-1827), французький астроном, математик , фізик. Запропонував в 1796 р. космогонічні теорію походження Всесвіту. Праці з діфурам , теорії капілярності, теплоті, акустиці і геодезії.

ЛЕШАТЕЛЬЄ Анрі Луї (1850-1936), французький фізико- хімік і металознавець. Сформулював в 1884 р. загальний закон усунення термодинамічної процесу. Сконструював металографічний мікроскоп.

ЛЕЙБНІЦ Готфрід Вільгельм (1646-1716), німецький філософ, фізик, математик. Передбачив принципи сучасної математичної логіки своєю працею «Про мистецтво комбінаторики» в 1666 р. Відкриття диференціального й інтегрального числення.

ЛОБАЧЕВСЬКИЙ Микола Іванович (1792-1856), російський математик, творець неевклідової геометрії.

ЛОДИГІН Олександр Миколайович (1847-1923), російський електротехнік. Винайшов вугільну лампу розжарювання в 1872 р. ( Патент 1874 р.) . Один із засновників електротермії. ЛОРЕНЦ, Хендрік Антон (1853-1928), нідерландський фізик. Створив класичну електронну теорію, що пояснює багато електричні та оптичні явища, в т.ч. ефект Зеемана. Виявив перетворення, названі його ім'ям. Дуже близько підійшов до створення теорії відносності. Нобелівська премія 1903 р.

МАКСВЕЛЛ Джеймс Клерк (1831-1879), англійський фізик. Розвиваючи ідеї М. Фарадея, створив теорію електромагнітного поля. Висунув ідею електромагнітної природи світла . Встановив статистичний розподіл , назване його ім'ям. Показав, що кільця Сатурна складаються з окремих тіл .

МАРІОТТ Едм (1620-1684), французький фізик. Першим описав сліпа пляма на сітківці ока. Встановив 1676 р. один з газових законів ( закон Бойля - Маріотта ).

МАРКОНІ Гульєльмо (1874-1937, італійський радіотехні. Італійський «винахідник » радіо (патент 1896 р.) . Нобелівська премія в 1909 р.

АВГУСТ Фердинанд (1790-1868), німецький геометр. Встановив існування односторонніх поверхонь ( лист Мебіуса ).

МЕНДЕЛЬ Грегор Іоанн (1822-1884), австрійський біолог, основоположник вчення про спадковість.

МІЧУРІН Іван Володимирович (1855-1935), радянський біолог і селекціонер. Вивів багато сортів плодово-ягідних культур. Розробив методи селекції плодово -ягідних рослин , головним чином , метод віддаленої гібридизації .

МОНЖУ Гаспар (1746-1818), французький геометр, інженер і громадський діяч. Створення нарисної геометрії. Вклад в аналітичну геометрію. Дослідження з диференціальної геометрії і діфурам .

НОБЕЛЬ Альфред Бернхард (1833-1896), шведський інженер і підприємець, засновник Нобелівських премій. У 1867 р. винайшов динаміт, в 1888 р. - Баліста.

ОТТО Ніколаус Август (1832-1891), німецький інженер, винахідник. Створив в 1876 р. 4 - тактний газовий двигун внутрішнього згоряння.

ПАСТЕР Луї (1822-1895), французький хімік і мікробіолог. Основоположник сучасної мікробіології та імунології. Його роботи з оптичної асиметрії молекул лягли в основу стереохімії. Вивчив природу багатьох інфекційних захворювань, розробив метод вакцинації проти курячої холери в 1879 р., Сибірської виразки в 1881 р., Сказу в 1885 р. Ввів методи асептики і антисептики.

ПЛАНКУ Макс (1858-1947), німецький фізик, один з основоположників квантової теорії. Ввів в 1900 р. квант дії (постійна Планка), виходячи з ідеї квантів, вивів закон випромінювання, названий його ім'ям. Нобелівська премія в 1918 р.

ПОПОВ Олександр Степанович (1859-1905), російський електротехнік і фізик. Винахідник першого радіо (1895 р.) І бездротового телеграфу. Ввів радіозв'язок на море.

ПУАНКАРЕ Жюль Анрі (1854-1912), французький математик, фізик, філосо. У праці «Про динаміку електрона» (1905р., Опублікований в 1906 р.) Незалежно від А. Ейнштейна розвинув математичні слідства «постулату відносності».

РЕЗЕРФОР Ернест (1871-193, англійський фізик. Відкрив в 1899 р. альфа -і бета- промені і встановив їх природу. Створив (1903 р., разом з Ф. Содді ) теорію радіоактивності. Запропонував в 1911 р. ядерну модель атома ( модель Резерфорда - Бора ). У 1919 р. здійснив першу штучну ядерну реакцію. Передбачив в 1921 р. існування нейтрона. Нобелівська премія 1908

РЕНТГЕН Вільгельм Конрад (1845-1923), німецький фізик. Відкрив в 1895 р. рентгенівські промені ( ікс -випромінювання), досліджував їх властивості. Праці з п'єзо- і піроелектричні властивостям кристалів, магнетизму. Нобелівська премія 1901р.

СТЕФЕНСО Джордж (1781-1848), англійський винахідник. Основоположник парового залізничного транспорту. З 1814 будував паровози; практично придатний зразок - «Ракета» (1829р.). Побудував першу залізницю громадського користування Дарлінгтон - Стоктон (1825 р.). Винахідник безпечної рудничної лампи , механічної тяги на рудничних і заводських лінія.

СТОРІЧЧЯ Олександр Григорович (1839-1896), російський фізи. Систематично досліджував зовнішній фотоефект (1888-1890), відкрив перший закон фотоефекту, досліджував газовий розряд, критичні стани газів.

ТЕСЛА Нікола (1856-1943), винахідник в області електротехніки та радіотехніки, народився в Хорватії, з 1884 р. жив у США. Перші винаходи Тесли - удосконалення приймача електромагнітного телефону. 112 американських патентів на винаходи. Основні патенти на асинхронні двигуни. Виникнення і розвиток системи багатофазних струмів. Найбільші електростанції світу в 1882 - 1896 рр.

УАТТ Джеймс (1736-1819), англійський винахідник, творець універсального теплового двигуна. Винайшов (1774-1784) парову машину з циліндром парового дії, яка відіграла велику роль в переході до машинного виробництва.

ФАРАДЕЙ Майкл (1791-1867), англійський фізик, основоположник вчення про електромагнітне поле. Виявив взаємозв'язок між електрикою і магнетизмом, магнетизмом і світлом. Відкрив в 1831 р. електромагнітну індукцію, встановив закони електролізу, відкрив пара - і діамагнетизм, обертання площини поляризації світла в магнітному полі. Висловив ідею існування електромагнітних хвиль.

ФАРЕНГЕЙ Габріель Даніель (1686-1736), німецький фізик. Виготовив спиртовий (1709 р.) І ртутний (1714 р.) Термометри. Запропонував температурну шкалу, названу його ім'ям.

ФРЕНКЕЛЯ Огюстен Жан (1788-1827), французький фізик. Створив в 1818 р. теорію дифракції світла. Довів в 1821 р. поперечності світлових хвиль, пояснив поляризацію світла. Створив дзеркала і лінзи , названі його ім'ям.

ФУКО Жан Бернар Леон (1819-1868), французький фізик. Визначив в 1850 р. швидкість світла в повітрі і воді власним методом. Здійснив в 1851 р. досвід з маятником, що підтвердив добове обертання Землі. Виявив електричні вихрові струми.

ФУР'Е Жан Батист Жозеф (1768-1830), французький математик і фізик. Праці з алгебри, діфурам та математичної фізики. У праці «Аналітична теорія тепла» (1822 р.) Заклав основи теорії тригонометричних рядів.

ХАРГРІВСА Джеймс ( ? -1778 ), Англійська ткач. Побудував в 1765 р. прядильную машину періодичної дії «Дженні», що отримала широке поширення.

ЧЕБИШЕВ Пафнутій Львович (1821-1894, російський математик і механік. Розробляв теорію ймовірностей, теорію найкращого наближення функцій. Вивчав інтерполювання, інтегрування алгебраїчних функцій, граничні величини інтегралів. Механічні квадратури. "Чебишовських мережі". "Механізми Чебишева ".

ЧЕРЕПАНОВ Юхим Олексійович (1774-1842) і Мирон Юхимович (1803-1849), російські механіки і винахідники. Побудували перший в Росії паровоз (1833-1834). Вдосконалили заводське виробництво і будівництво парових машин.

ЧОХОВ Андрій (бл. 1545-1629 ), російський майстер ливарного справи. Перші відомі роботи Чохова - три гармати для смоленського наряду. Пищали і стінобитні гармати. «Цар -гармата» Чохова з ядрами вагою в 52 пуди (1586). Відлив стоствольную гармату - «про сте зарядах вагою 330 пуд 80 грівенок» з ядрами «завбільшки з гусячі яйця». «Цар -дзвін » ( 1600 р. Вага 64000 кг). Дзвін для дзвіниці Івана Великого.

ШРЕДІНГЕР Ервін (1887-1961), австрійський фізик -теоретик, один із творців квантової механіки. Розробив в 1926 р. хвильову механіку, сформулював її основне рівняння. Нобелівська премія 1933р.

ЕЙНШТЕЙН Альберт (1879-1955) фізик - теоретик. Створив приватну (1905 р.) І загальну (1907-1916) теорії відносності. Встановив другий закон фотоефекту. Створив квантову статистику Бозе - Ейнштейна. Нобелівська премія 1921 (За другий закон фотоефекту). З 1933 р. працював над проблемами космології і єдиної теорії поля.