Сечогінні препарати

Гідрохлоротіазид (Дихлотіазид, Гіпотіазид) (Dichlothiazidum) - антигіпертензивний препарат групи діуретиків. У механізмі антигіпертензивної дії дихлотіазиду велику роль відіграє виведення надлишку рідини з організму і зменшення об’єму циркулюючої крові.

При тривалому застосуванні знижується вміст Na ⁺ в м’язових клітинах судинної стінки: зменшується загальний периферичний опір судин, знижується їх реакція на катехоламіни, ангіотензин II. При гіпертонічній хворобі гіпотіазид призначають по 0,025-0,05 г на добу, у першій половині дня. Якщо хворому не призначити одночасно інші антигіпертензивні засоби, то АТ знову поступово підніметься, тому що вступають у дію компенсаторні механізми: підвищується тонус симпатичної іннервації, збільшується робота серця. Для підсилення гіпотензивної дії дихлотіазиду рекомендується обмежене вживання харчової солі.

Монотерапія гіпертонічної хвороби будь-яким антигіпертензивним засобом може спричинювати запуск компенсаторних механізмів, які призводять до зменшення ефективності лікування. Для попередження цього явища та потенціювання дії препаратів їх часто використовують у поєднанні.

недостатністю, гіпертензивним кризом, ішемічним інсультом, тахіаритмією.

Ефективні комбінації гіпотензивних речовин:

β - адреноблокатор + діуретин + міотропний спазмолітин;

симпатолітик + діуретин;

клофелін + діуретин;

ніфедипін + анаприлін + діуретик та багато інших.

Тяжкий перебіг гіпертонічної хвороби часто супроводжується розвитком гіпертензивної кризи – стану, який характеризується значним підвищенням артеріально тиску, розладами мозкової та серцевої діяльності.

Принципи лікування гіпертензивного кризу:

Гіпертензивний криз – це раптове значне підвищення артеріального тиску від нормального або підвищеного рівня.

Критерії гіпертензивного кризу:

раптовий початок; значне підвищення АТ; поява або посилення симптомів з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи.

Виділяють:

• ускладнені кризи (з гострим або прогресуючим ураження органів – мішеней, що являють загрозу життю хворого, потребують негайного, протягом однієї години , зниження АТ);

• неускладнені кризи (без гострого або прогресуючого ураження органів-мішеней, становлять потенційну загрозу життю хворого, потребують швидкого – протягом кількох годин – зниження АТ)

а) зниження АТ під строгим його контролем протягом усього періоду кризи;

б) зниження проникності судинної стінки;

в) призначення засобів, які покращують мозковий, коронарний та нирковий кровообіги;

г) нормалізація гемокоагуляційної системи та попередження тромбоутворення;

д) оксигенотерапія;

ж) застосування засобів, які нормалізують психічну діяльність, зокрема транквілізаторів;

з) дієта з обмеженням харчової солі, рідини, жирів.

Для зниження АТ хворому з гіпертензивною кризою вводять:

• клофелін в/м або в/в краплинно,

• дибазол в/в або в/ м.

• натрію нітропрусид тривала інфузія у вену.

• ніфедипін сублінгвально.

• бензогексоній п/ш або в/м, в/в краплинно.

- анаприлін, краще в комбінації з альфа-адреноблокаторами.

- лабетолол (α- і β- адреноблокатор) повільно в/в.

- аміназин та дроперидол, повільно в/в або краплинно

- магнію сульфат в/м або в/в крапельно,

- еуфілін та фуросемід в/в.

- сибазон парентерально.

Лікарські рослини: барвінок малий, буркун лікарський, глід колючий, грицики звичайні, живокіст лікарський, ягоди калини, кріп, нагідки, ожина, омела біла, рута запашна, синюха блакитна, собача кропива, спориш, сухоцвіт болотяний тощо. 2-3 столові ложки сухої або свіжої трави грициків звичайний настоюють в 1 склянці окропу 15 хв, випивають напар протягом дня за три рази.

На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток глоду колючого, настоюють 10 хв. П’ють по 1 склянці тричі на день.

1 столову ложку суміші квіток глоду, плодів глоду,трави хвоща польового, трави омели білої, квіток арніки гірської і деревію, у співвідношенні 3:3:3:3:1:4, настоюють у 1 склянці окропу і п’ють по 0,25 склянки 4 рази на день.