27. Історія створення «Енеїди» та її політичні ідеї. Тлумачення ідейного змісту поеми дослідниками 20 століття.

Історичною основою появи "Енеїди" був величезний зріст Римської республіки та в подальшому Римської імперії, який вимагав для себе як історичного, так і ідеологічного обґрунтування. Але, окрім історичних фактів, тут на допомогу приходить міфологія, роль якої і полягає у тому, щоб звичайну історію перетворити на чудо. Таким міфологічним обґрунтуванням всієї римської історії є та концепція, яку використав Вергілій у своїй поемі. Він не був її винахідником, а тільки реформатором, а головне – її талановитішим виразником.

Виходило так, що Римська держава заснована представниками троянців; при цьому Август, як усиновлений Юлієм Цезарем, восходив до Іула, сина Енея, на рахунок якого весь античний світ не мав сумнівів, що Еней був сином Анхіса і самої Венери. Так Рим обґрунтовував свою могутність. І міфологія тут прийшлася як раз доречно, оскільки враження від величезної світової імперії не хотіло миритися з низьким, "провінційним" походженням Риму.

Звідси витікає весь ідейний сенс "Енеїди" - Вергілій хотів в урочистій формі прославити імперію Августа; і Август дійсно виходить у нього нащадком давніх римських царів і походить від Венери. В "Енеїді" Анхіс показує Енею, який прийшов до підземного світу, всіх уславлених нащадків, які будуть правити Римом, царів та суспільно - політичних діячів. І закінчує він свою промову словами, в яких протиставляє грецькому мистецтву та науці чисто римське мистецтво - військове, політичне і юридичне.

О.Ф. Лосєв у своєму творі «Антична література» , зауважив, що з формальної точки зору ідея троянського походження Риму знаходиться в повному протиріччі з італійською ідеєю. Згідно однієї версії, римські царі походять від Енея і, відповідно, від Венери, а по іншій версії, вони - від Марса і Реї Сільвії. Професор Лосєв додає, що в самій "Енеїді" чисто італійський патріотизм представлений надзвичайно виразно. Сила, могутність, хоробрість, загартованість у боях, патріотизм у італійців різко протиставлені у передсмертній промові Нумана фрігійскій зніженості, схильності до естетичних задоволень, в`ялості та ліності. Сам Юпітер і в пісні I і в пісні XII намірений створити римську державу на основі змішання італійців і троянців, але з явною перевагою італійців, так як ні нравів і звичаїв, ні мови, ні імені троянців римський народ не сприйме, а сприйме, за словами Юпітера, тільки їх кров. Відповідно, у кінцевому вигляді ідеологія Вергілія виводить походження римських царів також від Марса і Реї Сільвії. Тим самим Вергілій хоче об`єднати здорову, міцну, але грубу італійську народність на чолі з Марсом з благороднім, витонченим та культурним троянським світом на чолі з Венерою.

28. Нова концепція героїчного в поемі. Образи Енея та Дідони в поемі Вергілія «Енеїда».

Еней - герой, але герой трагічний. Він вигнанець, який переживає загибель рідного міста, смерть дружини і батька, його переслідує Юнона. Вона не хоче, щоб він заснував Рим, бо в майбутньому Рим мусить зруйнувати Карфаген, покровителькою якого є Юнона. Еней в усьому слухається богів, які наказують йому виконати покладену на нього місію - стати засновником Римської імперії . Саме тому він мусить пожертвувати своїм коханням до Дідони. Історія кохання Енея і Дідони - один з найдраматичніших епізодів поеми Вергілія. Дідона постає перед нами сильною, вольовою жінкою, здатною на сильне почуття. Хоч закохується вона в Енея з волі Юнони і за допомогою Венери, але автор і психологічно мотивує її почуття і вчинки.

ЇЇ , як і героїнь Евріпіда, буквально роздирає внутрішній конфлікт : вона любить Енея , але в свій час дала обітницю залишатися вірною вбитому її братами чоловіку. Але глибоке почуття до Енея перемагає. Тим трагічніший фінал цього кохання. Коли кораблі Енея відпливають, кохаючи і водночас проклинаючи його, Дідона кидається в вогонь і пронизує себе мечем, який їй подарував Еней. Еней і Дідона зустрінуться востаннє в царстві Плутона. Еней з сльозами на очах буде просити пробачення, але горда Дідона мовчки піде геть.

Поема складається з 12 книг: перші 6 книг тематично близькі до "Одіссеї", наступні 6 — до "Іліади" Гомера. Твір пронизує думка, пов’язана з майбутнім Рима: сама історія виникнення міста, її засновники говорять про історичну місію, призначену йому долею і богами. Як і в творах Гомера, Верґілій подає два плани: життя богів і життя людей. Але якщо герої Гомера іноді йдуть проти волі богів і навіть перемагають, то Верґілієвський Еней завжди виконує волю богів. В образі Енея втілені основні ідеали і доблесті епохи Октавіана Августа: благочестя, любов до членів своєї родини, мужність, вірність своєму обов’язкові, дружбі.