2.6.7. Плавність ходу автомобіля

Плавність ходу автомобіля при його коливаннях оцінюється:

- частотою вільних коливань пiдресорених мас;

- частотою вільних коливань непiдресорених мас;

- прискоренням пiдресорених мас;

- швидкістю зміни прискорення пiдресорених мас.

Частота вільних коливань пiдресорених мас автомобіля може бути визначена з виразу:

_п = , с^-1 (42)

де f_ст - статичний прогин підвіски, м.

Для вантажних автомобілів і міських автобусів приймають f_ст = 0,08...0,13 м, при цьому більші значення приймають для передньої підвіски, менші - для підвіски задніх коліс вантажних автомобілів.

У сучасних легкових автомобiлiв для передньої пiдвiски _ст =0,15...0,25 м, для задньої пiдвiски _ст =0,12...0,18 м. Для міжміських автобусів _ст = 0,12…0,18 м.

Плавність ходу можна вважати задовільною, якщо:

_п = 0,8...1,3 Гц - для легкового автомобіля;

_п = 1,2...1,8 Гц - для вантажного автомобіля.

Частота вільних коливань непiдресорених мас автомобіля дорівнює:

_п = (43)

де C_ш - сумарна радіальна жорсткість шин моста, H/м;

m_м - маса моста, кг.

Жорсткість однієї шини визначити за залежністю:

C_ш = (44)

де G_шmax - максимальне припустиме навантаження на шину, H;

Д_в - зовнішній діаметр шини при максимальному тиску без навантаження, м;

г_с - статичний радіус шини при максимальному тиску i навантаженні, м.

Чисельні значення G_шmax, Д_в, г_с, наведені в додатку № 3. Для задовільнення вимог плавності ходу автомобіля частота вільних коливань його непiдресорених мас повинна бути:

_н = 8...12 Гц - для легкових автомобілів;

_н = 6,5...9 Гц - для вантажних автомобілів.

Під час руху автомобіля по дорозі, яка має нерівності, він здійснює вимушені коливання, частота i амплітуда яких залежить від швидкості руху автомобіля, висоти i довжини хвиль нерівностей на дорозі.

Частота вимушених коливань в цьому випадку дорівнює:

v_а= v_a/S (45)

де v_a - швидкість руху автомобіля, м/с;

S - довжина хвилі нерівності на дорозі, м (S_м=0,5...5м).

Під час руху автомобіля можуть виникнути резонансні явища:

- низькочастотні - _п = _в ;

- високочастотні - _н = _в .

що мають місце при відповідних швидкостях руху автомобіля:

v_a = _п S i v_a = _н S (45)

Використовуючи залежності (45), необхідно побудувати залежності v_a = f(S) для пiдресорених i непiдресорених мас передніх i задніх мостів автомобіля, що проектується (рис. 14).

Рис.14. Графік швидкості руху при резонансі автомобіля

3. Проектування основних функціональних елементів трансмісії, ходової системи, органів керування автомобіля

Метою цієї частини курсового проекту є вибір та обгрунтування основних функціональних елементів автомобіля відповідно до завдання з урахуванням особливостей цільового призначення і умов експлуатації автомобіля, що проектується. При цьому необхідно враховувати як досвід автомобілебудування, впроваджений в конструкціях вітчизняних і зарубіжних автомобілів, так і основні тенденції розвитку їх функціональних елементів і автомобілів в цілому.

Конструкції вузлів, механізмів, систем, що проектуються, повинні відповідати вимогам мінімізації матеріальних і трудових витрат на їх обслуговування в процесі експлуатації і ремонті (легкість зборки і розбирання, простота регулювання, достатній доступ для проведення обслуговування).

В розрахунково-пояснювальній записці повинні бути включені кінематичні схеми з відповідними конструктивними параметрами, необхідні розрахунки головних параметрів з наведенням переліку матеріалів, які використовують для виготовлення основних деталей кожного вузла або механізму. В ній також наводяться розрахунки основних деталей на міцність, яка повинна відповідати значенням розрахункових навантажень.

Графічна частина проекту включає в себе детальну розробку конструкції функціональних елементів автомобіля згідно індивідуального завдання. Конструкція цих елементів повинна бути представлена в загальному вигляді і мати необхідну для повного розуміння конструкції кількість проекцій і розрізів.

Оформлення розрахункової і графічної частини проекту повинно відповідати діючим стандартам.