
- •114) Поняття страхування.
- •115) Правовідносини у сфері страхування
- •116) Правове регулювання аудиторської діяльності.
- •117) Поняття аудиторської діяльності та аудиту.
- •118) Види аудиту.
- •119) Суб'єкти аудиторської діяльності.
- •Юридичні особи
- •120) Порядок проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг.
- •121) Договір комерційної концесії.
- •122) Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •123) Поняття зовнішньоекономічної діяльності
- •124) Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Види зовнішньоекономічної діяльності.
- •125) Ліцензування зовнішньоекономічних операцій
- •126) Зовнішньоекономічні договори (контракти).
- •127) Загальні положення законодавства про рекламу.
- •128) Законодавчі вимоги щодо реклами.
- •129) Особливості рекламування деяких видів товару.
- •Стаття 26. Контроль за дотриманням законодавства про рекламу
- •Стаття 27. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
118) Види аудиту.
За формою і метою здійснення аудит поділяють на зовнішній (незалежний) і внутрішній, підлеглий в тій формі, в якій він проводиться. Зовнішній аудит — незалежний аудит відносно контрольованого підприємства, що здійснюється на підставі договору з підприємством-замовником. Метою такого аудиту є перевірка законності господарських операцій, достовірності фінансової звітності, бухгалтерського балансу, а також визначення, наскільки відповідає ведення бухгалтерського обліку встановленим стандартам і процедурам. Внутрішній аудит — перевірка, наскільки проведені господарські операції відповідають вимогам нормативних документів з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Його метою є вдосконалення організації та управління виробництвом і пошук резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.
овнішній аудит за об’єктами дослідження можна поділити на: бухгалтерський аудит — аудит стану, організації та ведення обліку, правильності складання бухгалтерської звітності; управлінський та(або) операційний аудит — аудит діяльності підприємства або його окремих підрозділів з метою надання рекомендацій щодо ефективності діяльності суб’єкта господарювання; аудит фінансової звітності — це перевірка повноти та достовірності складання фінансової звітності суб’єкта господарювання; екологічний аудит — це перевірка впливу діяльності підприємства на стан та зміну навколишнього середовища та дотримання екологічних норм. За змістом і функціями аудит поділяють на запобіжний, перманентний, ретроспективний і стратегічний. Запобіжний — це аудит, який має запобігати різного роду конфліктним ситуаціям у фінансово-господарській діяльності до виникнення їх, тобто на стадії підготовки технології виробництва до проведення маркетингових операцій тощо. Провадиться він здебільшого внутрішнім аудитом. Перманентний — це аудит, який проводиться безперервно у процесі фінансово-господарської діяльності підприємства. Метою його є забезпечення менеджерів інформацією про відхилення виробничих процесів від заданих параметрів, про фінансову стабільність у маркетинговій діяльності, конкурентоспроможність виготовленої продукції на внутрішньому і зарубіжному ринках. Ретроспективний — це аудит, який здійснюється після виконання господарських операцій, здебільшого за минулий рік. Проводиться він зовнішніми аудиторськими організаціями. Стратегічний — це аудит, який вивчає питання стратегії розвитку фірми, компанії на перспективу. Передусім це стосується маркетингової діяльності. Слід також виділяти спеціальний, обов’язковий, індивідуальний, початковий, погоджений, підтверджуючий і системно-орієнтований аудит. Спеціальний аудит — перевірка конкретних питань діяльності господарюючого суб’єкта, виконання визначених процедур, норм і правил з метою підтвердження законності, добросовісності та ефективності здійснення окремих операцій та правильність їх відображення в обліку. Обов’язковий аудит — аудит за законом на предмет достовірності та повноти бухгалтерської звітності: незалежний аудит або аудит за дорученням держави. Ініціативний — добровільний аудит, який проводиться за рішенням господарюючого суб’єкта. Обсяг аудиторської перевірки визначається клієнтом.