Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
былоцький 114-130.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
57.46 Кб
Скачать

128) Законодавчі вимоги щодо реклами.

Згідно зі ст. 7 Закону, основними принципами рекламної діяльності є: законність, точність, достовірність, використання форм і засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. У рекламі забороняється: • поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом; • вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб; • подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки; • використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами; • наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром; • використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви органів державної влади України, крім випадків, передбачених законом; • рекламувати товари, які підлягають обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких потребує наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії; • вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без згоди цієї особи; • імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності; • рекламувати послуги, пов'язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5% загальної площі, обсягу всієї реклами; • розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів. Одним із видів забороненої реклами, виходячи із ст. 7 Закону, є підсвідома реклама, потенційні споживачі якої навіть не усвідомлюють, що вони зазнають її впливу. Характерним прикладом є вставлення у фільм реклами, яка є настільки короткою, що глядачі не уявляють її зорово, але вона не менше впливає на їх підсвідомість. За змістом ст. 7 Закону "Про рекламу", рекламою, що порушує вимоги законодавства, може бути визнана реклама, що порушує вимоги як стосовно її змісту, так і часу, місця і засобу її розповсюдження. Однією із важливих заборон є рекламування продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, або виробництво чи реалізація якої потребує наявності спеціального дозволу (ліцензії), у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії. Наведемо один із характерних прикладів порушення загальних вимог до реклами. До Одеського територіального відділення Антимонопольного комітету звернулося обласне управління у справах захисту прав споживачів із приводу того, що в засобах масової інформації була розміщена реклама, яка пропонувала болгарську косметику, не посилаючись на ліцензію і сертифікат відповідності. У процесі розгляду справи було встановлено, що реклама спільного підприємства "Вітінформ" дійсно містила неправдиві, неточні відомості щодо продукції, її ліцензування і сертифікації. Дії підприємця були кваліфіковані територіальним відділенням відповідно до абз. 5 ст. 7 Закону "Про обмеження монополізму..." як розміщення юридичними особами реклами, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і може заподіяти шкоду громадянам, установам, організаціям або державі. На відповідача був накладений штраф у розмірі 5950 грн. СП "Вітінформ" оскаржило постанову голови територіального відділення про стягнення штрафу в арбітражному суді Одеської області. За рішенням суду в позовній заяві СП "Вітінформ" було відмовлено. Арбітражним судом Одеської області було визнано, що штрафні санкції щодо порушника були застосовані правомірно. Закон містить обов'язок рекламодавця на вимогу виробника або розповсюджувача реклами надати документальні підтвердження достовірності інформації, необхідної для виробництва і поширення реклами. Хоча це не вказано безпосередньо у Законі, однак зрозуміло, що цьому обов'язку рекламодавця відповідає право виробника реклами або її розповсюджувача вимагати надання відповідних документів. Реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів тощо повинна містити інформацію про умови, місце та строки їх проведення. Інформація про будь-які зміни умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена. Реклама про зниження цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару. Гучність звуку реклами, що транслюється по телебаченню і радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми, передачі. Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується або надається споживачеві, не вважається рекламою. Труднощі у практиці викликає відокремлення реклами від іншої інформації. Тому важливе значення мають спеціальні вимоги щодо ідентифікації реклами, які містяться в ст. 9 Закону. Перша з них стосується будь-якої реклами — реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Інформація має бути доступною для розпізнавання її споживачами як реклама безпосередньо в момент її поширення незалежно від форми або засобу розповсюдження, без спеціальних знань або без застосування технічних засобів. Спеціальні вимоги стосуються реклами на телебаченні і радіо. Реклама у теле- і радіопередачах, програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм, передач на їх початку і наприкінці за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама". Інформаційний, авторський або редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" або "На правах реклами". Така вимога зумовлена тим, що нерідко при порівняльному аналізі тієї або іншої продукції і товарів, що часто зустрічаються на сторінках газет і в радіо- і телевізійних передачах, важко провести .межу між інформацією, що є рекламою, та інформацією, що не є такою. Для визнання інформаційного, авторського або редакційного матеріалу рекламою обрані два критерії: 1) звертання уваги споживачів на конкретну особу чи товар; 2) формування або підтримання обізнаності та інтересу споживачів реклами щодо цих особи або товару. Отже, цілеспрямоване звертання уваги споживачів реклами в радіо-, теле-, відео-, аудіо- і кіно-продукції, а також у друкованій продукції на конкретну особу або товар для формування і підтримання інтересу до них можливе за законом тільки за належного повідомлення про це шляхом вказівки "На правах реклами" або під рубрикою "Реклама". У Законі "Про рекламу" введене спеціальне поняття "соціальна реклама". Воно визначене як інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільне корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.