Вихідні та дослідні дані

т (бюкса) –

Перше вимірювання Друге вимірювання Третє вимірювання

т₁ (бюкса з водою) – т₂ (бюкса з водою) – т₃ (бюкса з водою) –

т₁ (води) – т₂ (води) – т₃ (води) –

т_сер. (води) = т₁ (води) + т₂ (води) + т₃ (води) / 3;

Тº С (води) –

ρ (води) –

Обчислення

Фактичну місткість V_факт піпетки визначають за формулою:

V факт = тсер_.(води) / ρ (води), мл

За різницею між фактичним і зазначеним об’ємом посуду визначають поправку А до вказаної на піпетці ємності:

А = Vфактичний – Vзазначений, мл

Висновок:

2.2. Перевірка ємності мірної колби на … мл Хід роботи

1. Добре вимиту мірну колбу висушують струменем теплого повітря і після охолодження зважують на аналітичних або технохімічних вагах з точністю до 0,01 г.

2. Наповнивши колбу до мітки дистильованою водою певної температури, витирають згорнутою в трубку смужкою фільтрувального паперу внутрішні стінки колби вище мітки, після чого ретельно витирають зовні і потім зважують на тих же вагах з такою ж точністю.

3. Різниця результатів обох зважувань відповідає масі води в об’ємі мірної колби. Як і при перевірці піпетки, середню з трьох визначень масу води ділять на масу 1 мл води при даній температурі. У такий спосіб визначають об’єм колби в мілілітрах.

Вихідні та дослідні дані

т (колби) –

Перше вимірювання Друге вимірювання Третє вимірювання

т₁ (колби з водою) – т₂ (колби з водою) – т₃ (колби з водою) –

т₁ (води) – т₂ (води) – т₃ (води) –

т_сер. (води) = т₁ (води) + т₂ (води) + т₃ (води) / 3;

Тº С (води) –

ρ (води) –

Обчислення

Фактичну місткість V_факт. мірної колби визначають за формулою:

V_факт. = т_сер.(води) / ρ (води), мл

За різницею між фактичним і зазначеним об’ємом посуду визначають поправку А до вказаної на колбі місткості:

А = Vфактичний – Vзазначений, мл

Висновок:

2.3. Калібровка бюретки Хід роботи

1. Добре вимиту бюретку заповнюють точно до нульової поділки дистильованою водою відомої температури.

2. У попередньо зважений з точністю до 0,001 г бюкс виливають з бюретки 5 мл води і зважують його.

3. Отриману масу води ділять на її густину при даній температурі (див. табл. 1) і визначають фактичну місткість даної частини бюретки.

4. Так само зважують воду, що поміщається в бюретці в межах від 0 до 10 мл, потім від 0 до 15 мл, від 0 до 20 мл і т.д.

5. Поділивши кожний з отриманих результатів зважування на масу 1 мл води (густину) за даної температури, одержують місткість відповідної частини бюретки, виражену в мілілітрах.

6. На основі отриманих результатів обчислюють поправки для окремих частин бюретки, після чого будують криву поправок для всієї бюретки, причому на вісі абсцис відкладають знайдені поправки, а на вісі ординат – відповідні відліки, за бюреткою в мілілітрах.

Рис. 1. Крива поправок для бюретки

Приклад. У результаті одного досліду калібровки бюретки за об’ємами 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35, 40, 45 і 50 мл були отримані поправки. Після нанесення отриманих даних на вісі координат, отримаємо криву поправок (рис. 1) для даної бюретки. Побудованою кривою користуються в такий спосіб: для того чи іншого об’єму рідини, що витікає з бюретки, знаходять на кривій відповідну точку, наприклад для 22,5 мл це буде точка А; на вісі абсцис цій точці відповідає від’ємна величина 0,035, значить, об’єм рідини, що витікає в дійсності дорівнює 22,5 – 0,035 = 22,465 мл.