- •1. Мета і задачі курсового проектування
- •2. Состав курсової роботи
- •Розрахунок додаткових та допоміжних елементів скс:
- •3. Зміст пояснювальної записки
- •3.1. Принципи проектування
- •3.1.1. Основні нормативні документи
- •3.1.2. Процес створення скс
- •3.1.3. Фази проектування
- •3.1.4. Особливості проектування скс як технічного об'єкту
- •4. 1. Целі і завдання, нормативна база
- •4.2. Проектування апаратних
- •4.2.1. Розміщення апаратної
- •4.2.2. Площа апаратної
- •4.2.3. Особливості організації системи електроживлення в апаратній
- •4.2.4. Вимоги до конструкції і устаткування апаратної
- •4.2.5. Правила монтажу телекомунікаційного устаткування
- •4.3. Проектування кросових
- •4.3.1. Площа кросових
- •4.3.2. Розміщення кросових
- •4.3.2.1. Одна кросова на поверх
- •4.3.2.2. Декілька кросових на поверх
- •4.3.4. Загальні вимоги до конструкції і устаткування кросових
- •4.4. Розміщення устаткування в технічних приміщеннях
- •4.4.1. Схеми розміщення устаткування
- •5. Телекомунікаційна фаза проектування
- •5.1. Цілі, завдання і принципи виконання розрахунків на телекомунікаційній фазі
- •5.2. Проектування підсистеми робочого місця
- •5.2.1. Розподіл інформаційних розеток по окремих приміщеннях
- •5.3. Проектування горизонтальної підсистеми
- •5.4.1. Вибір типу і категорії горизонтального кабелю
- •5.5.1. Схеми з'єднання групових пристроїв мережевого устаткування
- •5.5.1.1. Устаткування лвс
- •5.5.2. Розрахунок ємності і кількості магістральних кабелів
- •5.6. Адміністративна підсистема
- •5.6.1. Способи підключення мережевого устаткування до кабельної системи
- •5.6.1.1. Електрична підсистема
- •5.6.1.2. Оптична підсистема
- •5.6.2. Принципи і способи підключення мережевого устаткування до скс в технічних приміщеннях різного рівня
- •5.6.2.1. Основні правила
- •5.6.2.2. Кросова поверху
- •5.6.2.3. Кросові верхнього рівня
- •6. Розрахунок декоративних коробів монтажних конструктивів і інших додаткових компонентів скс
- •6.1. Настінні кабельні канали
- •6.1.1. Загальні положення
- •6.1.2. Вибір висоти установки і габаритних розмірів
- •6.1.3. Методи прокладки коробів і розрахунок їх кількості
- •6.1.4. Розрахунок кількості аксесуарів
- •6.1.4.1. Стандартні комплектуючі вироби
- •6.2. Монтажні конструктиви
- •6.2.1. Визначення максимальної висоти монтажного конструктиву
- •6.2.2. Принципи розміщення устаткування при організації комутаційного поля
- •6.2.2.1. Розміщення устаткування в одному монтажному конструктиві
- •6.3. Аксесуари і додаткові компоненти 19-дюймових монтажних конструктівів
- •6.3.1. Горизонтальні організатори кабелів комутаційних шнурів
- •6.3.1.1. Розміщення комутаційного устаткування в одному монтажному конструктиві
- •6.4. Розрахунок параметрів і величини витрати елементів кріплення устаткування скс
- •6.4. 1. Елементи кріплення декоративних коробів і їх аксесуарів
- •6.5. Елементи маркування
- •6.5.1. Компоненти, що маркіруються, і нормативна база
- •6.5.2. Принципи формування маркуючих індексів
- •6.5.3. Вибір типу елементів маркіровки і визначення їх витрати
- •4. Вимоги до оформлення курсової роботи
- •5. Вимоги до захисту курсових робіт
- •6. Початкові дані до проектування
- •7. Орієнтована тематика завдання
- •8. Зразок плану завдання
- •9. Приклад курсової роботи
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •“Затверджую”
- •Студенту ________________________________________ група__________
4.2.2. Площа апаратної
Розміри приміщення апаратною прямо визначаються складом розміщуваного в ній устаткування. Якщо така інформація відсутня, то при проектуванні звичайних офісних будівель слід виходити з розрахунку виділення на дане технічне приміщення 0,7% від всієї робочої площі, але не менше 14 м2. Для будівель з низькою щільністю встановлюваних інформаційних розеток (готелі, дослідницькі лабораторії, лікарні, культурно-масові установи) площа приміщення апаратною згідно вимогам стандарту TIA/EIA-569 А вибирається залежно від числа організовуваних робочих місць (табл. 4.2.1).
Таблиця 4. 2.1. Площа, що рекомендується, апаратною
для будівель з низькою щільністю робочих місць
Кількість робочих місць |
Площа апаратної, м2 |
<100 |
14 |
10-400 |
37 |
40-800 |
74 |
80-1200 |
111 |
Додатково слід враховувати ту обставину, що на практиці апаратна часто поєднується з кросовою поверху і/або внутрішніх магістралей. Таким чином, окрім устаткування колективного користування при такому поєднанні приміщень в апаратній розмішаються комутаційні панелі і мережеве устаткування, які обслуговують інформаційні розетки робочих місць сусідніх приміщень офісу на цьому ж поверсі.
При виборі будівельного рішення необхідно мати на увазі, що створення одній великою апаратною обходиться за капітальними витратами дешевше декілька маленьких тій же сумарній площі. Проте практика виконання проектів в реаліях сьогоднішнього дня показує, що виділення декілька невеликих апаратних замість однієї загальної в деяких ситуаціях забезпечується істотно простішим.
4.2.3. Особливості організації системи електроживлення в апаратній
Згідно рекомендаціям BTCS1 для живлення мережевого і іншого устаткування, встановленого в апаратній, передбачається мінімум дві здвоєні силові розетки стандартної мережевої напруги, розраховані на максимальний струм в 20 А. Живлення цих розеток повинне здійснюватися від двох незалежних фідерів.
Додаткові силові розетки також рекомендується виконувати в здвоєному варіанті і розташовувати їх по всьому периметру приміщення. Мінімальна висота установки розеток складає 150 мм. відстань між окремими силовими розетковими модулями не повинна перевищувати 1,8 м.
Забороняється застосування розеток з вимикачами.
Живлення розеток для мережевої апаратури і системи освітлення апаратною повинно здійснюватися від різних панелей силового щитка.
Мережеве устаткування колективного користування, що вмонтовується в апаратній, в переважній більшості випадків отримує електроживлення від ІБП, який, по можливості, повинен мати два незалежні підключення до міської електричної мережі. Живлення приладів пожежної сигналізації відповідно до СНіП 2.04.09-84, в обов'язковому порядку здійснюється від основної і резервної систем. Згідно цього ж документа при використанні як резервне джерело живлення акумуляторної батареї повинна забезпечуватися робота установки пожежної сигналізації в течію не менше 24 годин в черговому режимі і в течію не менше 3 годин в режимі пожежі.
За наявності системи аварійного живлення перемикання на резервне джерело повинне здійснюватися автоматично. При цьому кожен з живлячих фідерів (основний і резервний) природним чином повинен мати запас по потужності, достатній для живлення всього устаткування апаратною в штатному і аварійному режимах.