4. 1. Целі і завдання, нормативна база

Метою і завданням архітектурної фази проектування структурованої кабельної системи є в першу чергу створення передумов для виконання телекомунікаційної стадії проектування і зручності подальшої експлуатації кабельної проводки. Ретельне опрацьовування проектних рішень, що приймаються на цьому етапі виконання проектних робіт, дозволяє добитися істотного поліпшення всього комплексу техніко-економічних характеристик і, зокрема, помітного зниження як вартості створення і експлуатації СКС, так і тривалості її реалізації. Крім того, принципи, закладені в проект на архітектурній фазі, роблять безпосередній вплив на параметри надійності і безпеки експлуатації кабельної системи.

Процес виконання архітектурної фази проектування регламентують наступні американські нормативні документи: стандарт TIA/EIA-569 і що розвиває його в частині деяких положень стандарт ANSI/NECA/BICSI 568-2001. Поява цих стандартів була обумовлена усвідомленням того факту, що побудова кабельної системи, оптимальної по комплексу техніко-економічних характеристик, неможлива в будівлі, для якої не виконаний ряд архітектурних і планувальних вимог. Стандартами достатньо детально і скрупульозно регламентуються правила організації наступних будівельних об'єктів:

• технічних приміщень апаратних і кросових;

• кабельних трас горизонтальної підсистеми і підсистеми внутрішніх магістралей;

• введень в будівлю кабелів підсистеми зовнішніх магістралей і зовнішніх телекомунікаційних операторів;

• кабельних трас підсистеми зовнішніх магістралей.

У стандарті приводяться також вимоги до системи електроживлення, опалювання, вентиляції і кондиціонування будівлі в тій її частини, яка має відношення до побудови телекомунікаційної інфраструктури.

Який-небудь вітчизняний узагальнювальний нормативний документ, що регламентує правила побудови і параметри як технічних приміщень СКС, так і кабельних трас різних підсистем на момент написання даний роботи не був відомий авторові. Функції такого документа, окремі положення якого можуть бути використані в процесі виконання проектних робіт по приміщеннях кросових і апаратних, може виконувати інструкція СН 512-78. Ряд корисних положень в цій області міститься у відомчих нормативних документах Міністерства України по зв'язку і інформатизації. Так, наприклад, в Нормах технологічного проектування РД 45.120-2000 приведені технологічні вимоги до будівель і приміщень АТС і УПАТС, частина з яких може бути з успіхом використана в процесі проектування приміщень кросових і апаратних, а також вимоги і норми по проектуванню лінійних споруд.

4.2. Проектування апаратних

Апаратна є технічним приміщенням, що несе основне навантаження по забезпеченню взаємодії не тільки всіх кабельних ліній, але і працездатності всієї інформаційно-обчислювальної системи підприємства. У цьому приміщенні разом з комутаційним устаткуванням лінійних кабелів магістральних підсистем зазвичай розташовуються найбільш важливі мережеві пристрої колективного користування (УПАТС, сервери, комутатори масштабу підприємства ЛВС, масиви дискової пам'яті і аналогічне ним устаткування). З системної точки зору апаратні відносяться до тих ключових об'єктів інформаційної інфраструктури підприємства, які зважаючи на специфіку устаткування, що знаходиться в них, вимагають підвищеної уваги як з боку проектувальників на всіх етапах проведення проектних робіт, так і співробітників служб експлуатації впродовж всього періоду експлуатації. Це пов'язано в першу чергу з тим, що нормальна робота більшості організацій, що є власниками або орендарями будівель, безпосередньо залежить від оперативного доступу до інформації, що зберігається в електронному вигляді, і від якості функціонування зовнішніх і внутрішніх систем електрозв'язку різного призначення. Навіть тимчасове припинення доступу до ресурсів інформаційних технологій і/або відключення від послуг, що надаються зовнішніми телекомунікаційними операторами, супроводжується великими фінансовими втратами і негативно позначається на іміджі компанії, а в найбільш важких випадках може навіть привести до її банкрутства. Тому стандартом «де-факто» є установка в приміщеннях апаратних устаткування різних систем, що збільшують її стійкість до наслідків стихійних лих, а також спроб умисного проникнення і фізичного пошкодження різної апаратури. Так, зокрема, у виконання принципу досягнення максимальної експлуатаційної стійкості апаратна обладналася засобами протипожежної охорони, кондиціонування і контролю доступу.