3. Зміст пояснювальної записки

Першим листом пояснювальної записки є титульний лист. Зразок заповнення титульного листа наведено у додатку А.

Технічне завдання містить вихідні дані, що видаються кожному студенту індивідуально та строки захисту закінченої роботи. Технічне завдання розробляється студентом на підставі вхідних даних відповідно ГОСТ 19.201-78. Технічне завдання повинне бути підписане виконавцем і керівником роботи.

Далі слідує зміст із зазначеним найменуванням розділів і сторінок.

У вступі дається обґрунтування актуальності теми курсової роботи, формулюється мета курсового проектування, а також приводяться короткі відомості про зміст записки пояснення з розбиттям по розділах. Зразковий об'єм вступу 1 - 2 сторінки.

3.1. Принципи проектування

3.1.1. Основні нормативні документи

З аналізу відомої нормативно-технічної документації і технічної інформації виробників виходить, що СКС є типовою слабкострумовою кабельною системою, розрахованою на забезпечення середовищем передачі телекомунікаційної апаратури різних видів. Згідно СНіП 11-01-95 проектування слабкострумової кабельної проводки повинне здійснюватися юридичними і фізичними особами, що отримали у встановленому законодавством України порядку ліцензію на відповідний вид діяльності. Проектна документація розробляється відповідно до державних норм, правил і стандартів. Відступ від положень цих нормативно-технічних документів допускається тільки за наявності відповідного дозволу органів, що розробили і/або утвердивших цю документацію. У разі виконання перерахованих вище умов якого-небудь додаткового узгодження проектної документації не потрібний, за винятком випадків, особливо обумовлених законодавством України.

За станом на середину 2002 року можна констатувати, що в наший країні відсутня спеціалізована нормативно-технічна база, на основі якої повністю може бути виконаний проект СКС. Через це в процесі своєї практичної діяльності проектувальник разом із стандартами і правилами загального застосування вимушений користуватися нормативними документами, які спочатку були розроблені стосовно суміжних областей. Так, наприклад:

• вибір параметрів захисного заземлення здійснюється відповідно до Правил пристрою електроустановок ПУЕ;

• для визначення щільності розміщення в робочих приміщеннях користувачів мережевих телекомунікаційних пристроїв різного призначення притягуються відповідні положення Будівельних і Санітарних норм і правил;

• ряд принципів і правил організації внутрішньооб'єктових кабельних трас може бути запозичений (іноді з певними обмовками) з нормативних документів, що описують мережі низьковольтного електроживлення промислових і житлових будівель, а також правил побудови електропроводок систем пожежної і охоронної сигналізації;

• правила будівництва кабельних трас підсистеми зовнішніх магістралей, а також кабельних введень в будівлі регламентуються керівництвом, галузевими стандартами і іншими аналогічними директивними документами Міністерства України по зв'язку і інформатизації.

Посилання на відповідні нормативні документи приводяться в тексті при виникненні подібної необхідності.