
- •1. Мета і задачі курсового проектування
- •2. Состав курсової роботи
- •Розрахунок додаткових та допоміжних елементів скс:
- •3. Зміст пояснювальної записки
- •3.1. Принципи проектування
- •3.1.1. Основні нормативні документи
- •3.1.2. Процес створення скс
- •3.1.3. Фази проектування
- •3.1.4. Особливості проектування скс як технічного об'єкту
- •4. 1. Целі і завдання, нормативна база
- •4.2. Проектування апаратних
- •4.2.1. Розміщення апаратної
- •4.2.2. Площа апаратної
- •4.2.3. Особливості організації системи електроживлення в апаратній
- •4.2.4. Вимоги до конструкції і устаткування апаратної
- •4.2.5. Правила монтажу телекомунікаційного устаткування
- •4.3. Проектування кросових
- •4.3.1. Площа кросових
- •4.3.2. Розміщення кросових
- •4.3.2.1. Одна кросова на поверх
- •4.3.2.2. Декілька кросових на поверх
- •4.3.4. Загальні вимоги до конструкції і устаткування кросових
- •4.4. Розміщення устаткування в технічних приміщеннях
- •4.4.1. Схеми розміщення устаткування
- •5. Телекомунікаційна фаза проектування
- •5.1. Цілі, завдання і принципи виконання розрахунків на телекомунікаційній фазі
- •5.2. Проектування підсистеми робочого місця
- •5.2.1. Розподіл інформаційних розеток по окремих приміщеннях
- •5.3. Проектування горизонтальної підсистеми
- •5.4.1. Вибір типу і категорії горизонтального кабелю
- •5.5.1. Схеми з'єднання групових пристроїв мережевого устаткування
- •5.5.1.1. Устаткування лвс
- •5.5.2. Розрахунок ємності і кількості магістральних кабелів
- •5.6. Адміністративна підсистема
- •5.6.1. Способи підключення мережевого устаткування до кабельної системи
- •5.6.1.1. Електрична підсистема
- •5.6.1.2. Оптична підсистема
- •5.6.2. Принципи і способи підключення мережевого устаткування до скс в технічних приміщеннях різного рівня
- •5.6.2.1. Основні правила
- •5.6.2.2. Кросова поверху
- •5.6.2.3. Кросові верхнього рівня
- •6. Розрахунок декоративних коробів монтажних конструктивів і інших додаткових компонентів скс
- •6.1. Настінні кабельні канали
- •6.1.1. Загальні положення
- •6.1.2. Вибір висоти установки і габаритних розмірів
- •6.1.3. Методи прокладки коробів і розрахунок їх кількості
- •6.1.4. Розрахунок кількості аксесуарів
- •6.1.4.1. Стандартні комплектуючі вироби
- •6.2. Монтажні конструктиви
- •6.2.1. Визначення максимальної висоти монтажного конструктиву
- •6.2.2. Принципи розміщення устаткування при організації комутаційного поля
- •6.2.2.1. Розміщення устаткування в одному монтажному конструктиві
- •6.3. Аксесуари і додаткові компоненти 19-дюймових монтажних конструктівів
- •6.3.1. Горизонтальні організатори кабелів комутаційних шнурів
- •6.3.1.1. Розміщення комутаційного устаткування в одному монтажному конструктиві
- •6.4. Розрахунок параметрів і величини витрати елементів кріплення устаткування скс
- •6.4. 1. Елементи кріплення декоративних коробів і їх аксесуарів
- •6.5. Елементи маркування
- •6.5.1. Компоненти, що маркіруються, і нормативна база
- •6.5.2. Принципи формування маркуючих індексів
- •6.5.3. Вибір типу елементів маркіровки і визначення їх витрати
- •4. Вимоги до оформлення курсової роботи
- •5. Вимоги до захисту курсових робіт
- •6. Початкові дані до проектування
- •7. Орієнтована тематика завдання
- •8. Зразок плану завдання
- •9. Приклад курсової роботи
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •“Затверджую”
- •Студенту ________________________________________ група__________
5. Телекомунікаційна фаза проектування
5.1. Цілі, завдання і принципи виконання розрахунків на телекомунікаційній фазі
Основним завданням, що вирішується на телекомунікаційній фазі проектування, є виконання розрахунку кількості компонентів, необхідних для створення заданого або необхідного для нормальної експлуатації структурованої кабельної системи кількості трактів передачі електричних і оптичних сигналів. Який-небудь розрахунок електричних і оптичних характеристик в переважній більшості випадків не проводиться, оскільки заданий рівень параметрів формованих трактів гарантується вживаною елементною базою, дотриманням вимог стандартів і правил монтажу.
В рамках телекомунікаційної фази проектування з використанням її результатів проводиться також розрахунок монтажних і додаткових компонентів (конструктивів, декоративних кабельних каналів, елементів маркіровки, кріплення і так далі). Такі компоненти в більш менш повному об'ємі і в обов'язковому порядку використовуються при реалізації будь-якого проекту. Даний розрахунок зазвичай виділяється в окремий етап.
Для формалізації процесу проектування власне кабельної проводки доцільно застосувати декілька відмінне від стандарту ISO/IEC 11801 і дрібніше ділення СКС і устаткування, що безпосередньо взаємодіє з нею, на окремі підсистеми:
підсистема робочого місця;
лінійна частина горизонтальної підсистеми;
лінійна частина магістральних підсистем (підсистеми внутрішніх або зовнішніх магістралей);
комутаційне устаткування адміністративної підсистеми в технічних приміщеннях різного рівня;
крайові, комутаційні і кросові шнури адміністративної підсистеми.
В результаті нескладного аналізу можна переконатися в тому, що згідно пропонованому діленню на окремі підсистеми на етапі проектування (і лише на нім) у класичній деревовидній структурі СКС виділені як вузли, так і гілки дерева. Результатом проектних робіт є класична структура, повністю відповідна нормативно-технічним документам, що діють. Відзначимо на підставі викладеного, що відома в літературі критика такого ділення з посиланням на стандарт Iso/iec 11801 не має під собою серйозної підстави, оскільки згаданий стандарт описує вже готову систему і не розповсюджується на область проектування.
Проектування окремих підсистем структурованої кабельної проводки виконується послідовно. Черговість їх розробки, що рекомендується, співпадає з вказаним в списку порядком. Таким чином, процедура проектування здійснюється відповідно до принципу «від приватного до загального», а структура СКС багато в чому визначається кількістю робочих місць, організовуваних з її допомогою.
Результати розрахунків по кожній з підсистем доцільно представляти в табличній формі. Підсумкові дані цих таблиць використовуються як початкова інформація для проектування інших підсистем на наступних етапах роботи. На завершальному етапі проектування по цих таблицях готуються специфікації устаткування.
Форми таблиць можуть бути будь-якими, зручними для розробника. Допускається використання як паперових бланків, так і їх електронних аналогів. У останньому випадку істотно облітається і прискорюється процес як прорахунку окремих варіантів, так і підготовки остаточної специфікації устаткування. Нижче в розділах, присвячених проектуванню окремих підсистем, приведені рекомендовані форми таблиць, які можна модифікувати відповідно до особливостей конкретного проекту, вимог замовника, внутрішньофірмовими стандартами організації-проектувальника і так далі.