5. Світська життя
Мирно уживаясь у великих групах, крокодили все-таки ревно охороняють своєю територією, й у групі зазвичай присутній домінуючий самець. Він уже часу проведе у воді, патрулюючи межі свого ділянки, відганяючи інших великих самці та часто видаючи гучний ревіння. Усі крокодили мають багатим «словниковим запасом» – хрюкають, сичать, хрипко квакають і ричать, очевидно, ведучи свої крокодилячі розмови.
Вийшовши на суходіл, крокодили зазвичай пересуваються неспішної развалистой ходою на широко розставлених лапах. У разі потреби можуть перейти на незграбний галоп чи потихеньку підкрастися поповзом на черево. Зате вони чудово плавають, відштовхуючись не короткими перетинчастими лапами, і з допомогою довгого сильного хвоста. Вони можуть нерухомо лежати у питній воді, виставивши в повітря лише ніздрі, очі й вуха, які працюють у верхню частину голови.
Крокодили дихають атмосферним повітрям, але можуть подовгу перебувати під водою. Коли крокодил пірнає, його вуха і ніздрі закриваються особливими клапанами. А очі захищає тонка плівка. У "гонитві за здобиччю чи рятуючись втечею від агресивного родича, він може, попри весь власної ваги, майже вертикально вистрибувати із води.
6. Раціон
Усі крокодили плотоядны. Своїми широкими хваткими щелепами і лиховісної усмішкою вони давно завоювали репутацію нещадних і агресивних хижаків. На людей вони всюди наводять жах, проте меню крокодилів залежить від своїх власні габарити і тією живності, яка водиться в окрузі.
Вылупившиеся з яєць дитинчата і молодняк харчуються комахами, пуголовками, равликами, дрібної рыбешкой, крабами та інші ракообразными і молюсками. На початку життя вони живуть досить швидко, бо як у період ним зубах лише маленька видобуток, те й підкріплюватися доводиться часто.
В міру зростання крокодилів збільшуються й розміри видобутку, і перерви між трапезами. Спочатку вони їдять велику рибу і рептилій, а пізніше переходять на ссавців. Усі, що існує не більше досяжності їх страшних щелеп – мавпи, буйволи, зебри, змії, навіть люди – вважають своєї законної здобиччю, і не безтурботний звір, підійшовши до водопою, стає жертвою крокодила. Не гребують які й падлом. Але хоч гострими і значними були б зуби цих рептилій, вони ж неспроможні розривати видобуток на частини й жувати їжу. Выследив жертву на краю води, крокодил вистачає її й намагається затягти під воду, щоб втопити. Потім мертве тварина доводиться заштовхувати на якусь яму під берегом й уміє чекати, коли його шкура розм'якне, а м'ясо досить протухне, щоб щасливий мисливець зміг відривати шматок на кусень. Є й інший шлях полювання – стиснувши щелепами жертву, крокодил крутить сальто у питній воді, намагаючись відвести неї шматки м'яса, які проковтує повністю. Великі тварини часто служать обідом цілої зграї крокодилів, які навперебій відхоплює ласі шматки.
7. Значення для таких людей
Крокодили по-різному небезпечні в людини. Деякі будь-коли нападають на людини (гавіал), інші нападають систематично (гребнистый крокодил), треті (нільський крокодил) нападають зрідка. М'ясо крокодилів їстівно і вживається для харчування населенням багатьох тропічних країн. Шкіра крокодилів, особливо алігаторів, використовується на приготування різних галантерейних виробів (портфелів, валіз тощо.).
У пізніші століття людина ополчився на крокодилів і почав їх винищувати – почасти намагаючись уберегти себе від них худоба, тоді як у багатьох регіонах і собі у їжу. Але коли увесь світ охопила мода на вироби з крокодилячої шкіри, совпавшая у часі з винаходом сучасного вогнепальної зброї, популяція цих тварин початку стрімко скорочуватися. Цифри просто жахливі. Щороку до Америці вбивали до 1 млн. кайманів, в 1929 року продали 190 000 шкур американських алігаторів, в 1950 року у Танзанії видобули 12 500 крокодильих шкур. Як вважають, щоб у 1944 року були ухвалені якісь закони про захист американського алігатора, цей вид було б давно винищений. У Африці нільський крокодил зник із багатьох традиційних місця проживання північ від континенту. У 1970 роках індійського гавіала стали розводити в неволі і лише таким чином врятували від повного вимирання. Сьогодні у заказниках налічується близько 1500 цих тварин.
Зараз майже скрізь у світі крокодили взято під захист, але торгівля крокодилячими шкірами, на жаль, залишається дуже дохідним бізнесом. За шкіри платять такі високі ціни, що злиденні тубільці південної Америки готові ризикувати життям, щоб вистежити й убити алігатора.