Бобринецька загальноосвітня школа і-ііі ступенів №5 ім. П. П. Шумилова
Методичні рекомендації
Підготувала вчитель математики,
вчитель методист
Ткаченко Людмила Леонідівна
З м і с т
Вступ ………………………………………………………………3
Успішне навчання математики на сучасному етапі…………….5
Деякі прийоми навчання математики……………………………7
І ще декілька «родзинок» до уроку……………………………..17
Розробка уроків з теми «Теорема Піфагора»………………… 22
План проведення гуртка з теми «Чи потрібна нам теорема Піфагора?»……………………………………………………… 58
Література……………………………………………………… 69
В с т у п
Життя – це постійна напружена праця, а в сучасному суспільстві це ще й постійне навчання. Воно вимагає від кожної особистості самостійного та відповідального підходу до вирішення найскладніших питань сьогодення. І в цьому плані освіта відіграє дуже важливу роль. Щоб реалізуватися в суспільстві, людина повинна вчитися практично все своє життя, активно діяти і природно сприймати зміни. Тому сьогодні не досить того, щоб дитина навчаючись у школі тільки здобувала, в кращому випадку, творче засвоювала суму знань.
Сьогодні, в час високих комп’ютерних технологій, розвитку науки, потоку інформації сучасна освіта вимагає разом із засвоєнням базових знань виробити потребу в навчанні упродовж усього життя.
Сьогодення ставить перед вчителями задачу - навчити дитину використовувати здобуті знання в практичній, професійній і громадській діяльності, тобто, знання повинні стати органічною сутнісною складовою особистості, що визначають її поведінку та характер дій.
Кожен вчитель повинен пам’ятати, що розвиток особистості –це розвиток системи «людина - світ». Тобто, ми повинні навчити і виховати людину, яка зможе діяти, співчувати, розуміти свою причетність до того, що відбувається навколо неї, бути толерантною, відповідальною, накопичувати досвід розв’язання проблем, знаходити компроміс.
На мою думку, це не зовсім нові положення для нашої школи. Вони мають глибоке коріння. За Я. А. Коменським:
« Юнацтво повинно отримувати освіту не позірну, а справжню; не поверхневу, а ґрунтовну, тобто, щоб розумна істота – людина – привчалася керуватися не чужим розумом, а власним, не тільки вичитувати чужі думки про речі і навіть заучувати і відтворювати їх у цитатах, але й розвивати в собі здібність проникати в корінь речей і виробляти істотне їх розуміння і використання. Така освіта не повинна вимагати великих зусиль, а повинна бути надзвичайно легкою» (Т.1; с. 304).
«Всіма можливими способами треба запалювати в дітях палке прагнення до знання і до учіння. Прагнення до учіння збуджується… самими навчальними предметами, методом навчання» (1; с. 125).
«…Поставити справу так, щоб все, що підлягає навчанню, вивчалось: 1) легко; 2) швидко; 3) ґрунтовно.
Легко, щоб не залякувати уми, а скоріше, щоб захоплювати їх.
Швидко, оскільки нам доводиться вивчати значно більше, ніж нашим предкам… і оскільки життя повинно бути проведено не в учінні, а в діяльності.
Ґрунтовно, щоб ми справді знали те, що знаємо, а не тільки думали, що знаємо… » (Т. 2;с. 180).
«Щоб збуджувати прагнення до знання, насамперед, самий метод з необхідності завжди повинен бути природним. Адже все, що природне, розвивається само собою» (1; с. 126).
«Метод навчання повинен бути піднесений до наукової теорії.» ( 1; с. 114).
Всі ці висновки, які зробив Я. А. Коменський справджувалися тоді, справджуються і сьогодні.
Кожний учитель мріє про те, щоб навчання на його уроках було цікавим для учнів. Як перетворити навчання в учіння? Як реалізувати творчі можливості дитини? Як індивідуалізувати роботу на уроці? Як кожен урок зробити цікавим і не схожим на попередні? Чи всі уроки можуть бути цікавими? Ця проблема актуальна і постійно потребує науково – методичних досліджень.
Напевно, немає однозначної відповіді на ці запитання. У світовій літературі існує безліч рецептів цікавого успішного навчання. Але всі вони так чи інакше стосуються одних постулатів, які нам добре знайомі в тому або іншому вигляді. Американський педагог Гордон Драйден із цього приводу сказав: «Ідея – це нова комбінація старих елементів. Немає нових елементів, є тільки нові комбінації». Зрозуміло, що і в моїй методиці роботи немає нічого абсолютно нового, а новизна полягає: 1) в інтеграції добре знайомих елементів педагогічних методик, прийомів і способів активного навчання, що в цілому формують цікавий і ефективний підхід; 2) в авторських напрацюваннях в аспекті моделювання уроків з використанням раціональних форм, методів та прийомів активного навчання та їх впровадження в навчальний процес; 3) в розробці позакласних заходів з математики.
Вивчення математики має сприяти формуванню загальнонавчальних умінь, чіткості і точності думки, критичності мислення, культури мовлення, виховувати алгоритмічну культуру, вміння вільно керувати своєю увагою і вміння зосереджуватися, розвивати творчі здібності учнів. З цієї точки зору, використання раціональних форм , методів і прийомів активного навчання, дає можливість більш продуктивніше організувати роботу на уроці, індивідуалізувати роботу кожного учня; сприяє формуванню і розвитку пізнавального інтересу, компетентності учнів; забезпечує більш високу активність і творчість школярів, спрямовану на досягнення максимально можливих навчальних інтересів.