1)Поняття процесу доказування, елементи процесу доказування.

Кримінально-процесуальне доказування - це практична діяльність уповноважених законом суб´єктів, що відбувається в особливій процесуальній формі, шляхом збирання, перевірки та оцінки доказів.

Норми процесуального права, що регламентують мету, порядок, межі і зміст цієї діяльності, відповідно іменуються доказовим правом. Доказування є важливою складовою частиною кримінально-процесуальної діяльності, тому доказове право органічно поєднується із системою норм кримінально-процесуального права.

Правильне застосування норм кримінально-процесуального права, що регламентують доказування органами дізнання, досудового слідства, прокуратури, судами є необхідною передумо- вою ефективності розслідування і боротьби зі злочинністю.

Метою доказування є встановлення істини у кожній кримі- нальній справі. Знайти істину в кримінальній справі - значній виконати одне із завдань кримінального процесу, тобто повністю розкрити злочин, що є необхідною передумовою успішного здійснення правосуддя.

Як зазначає Стахівський С. М., основний зміст кримінально-процесуальної діяльності становить доказування. Не можні звичайно, зводити всю кримінально-процесуальну діяльність до доказування, але те, то доказування в цій діяльності відіграє домінуючу роль, не викликає сумніву.

Процес доказування в кримінальній справі - це підтвердженні відповідними доказами адекватного та правильного відтворення її відображення дійсних обставин події злочину.

Розглядаючи зміст кримінально-процесуального доказування, можна виділити два його види (або аспекти): доказування як дослідження фактичних обставин справи, що полягає у діяльності відповідних органів і осіб щодо збирання, перевірки та оцінки доказів, і доказування як логічне і процесуальне обґрунтування певної тези, твердження, висновків, рішення в справі. Неважливо, зокрема, для законодавчого регулювання й теоретичного дослідження питання про обов´язок доказування.

Доказування являє собою сплав практичних дій і мислення, фізичної і розумової діяльності відповідних суб´єктів кримінального провадження. Його елементами є:

- збирання доказів;

- перевірка доказів;

- оцінка доказів.

Збирання доказів - це врегульована кримінально-процесуальним законом діяльність особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду щодо виявлення і фіксації в процесуальних документах і додатках до них матеріальних та ідеальні); слідів злочину або іншої події як доказової інформації.

До процесу збирання доказів висувається ряд вимог, які, на думку А. Р. Бєлкіна, полягають у такому: дотримання законності; забезпечення повноти зібраного у справі доказового матеріалу; своєчасне збирання доказів; дотримання необхідних гарантій достовірності отриманої інформації.Збирання доказів - як діяльність - має такі етапи:

• пошук джерела інформації;

• фіксація джерел інформації;

• вилучення джерела інформації з матеріального середовища його індивідуалізація і процесуальна фіксація в протоколів слідчої дії;

• зберігання джерела інформації.

Кримінально - процесуальним законом врегульовано лише провадження таких способів збирання доказів, що мають право здійснювати особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокуратури суд. Такими способами збирання доказів є: проведення двозначних ставок, пред´явлення для впізнання, посвідчування, огляд виїмок, обшуків, зняття інформації з канатів зв´язку, відтворення обстановки і обставин події, ексгумація трупа, призначенці експертиз, витребування документів, призначення ревізії.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати у порядку, встановленому ст. 66 КПК, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред´явлення предметів і документів, що можуть встановити необхідні у справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій; вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

У передбачених законом випадках особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають із їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати технічні засоби для отримання даних які можуть стати потім доказами у кримінальній справі.

Коло способів збирання доказів, що має право застосував захисник, набагато менше. Вони обмежені отриманням предметів, документів та інших відомостей; опитуванням осіб з їх згоди; витребуванням довідок, характеристик, інших документів від органів державної влади, органів місцевого самоуправлінь громадських об´єднань.