Завдання студентам для самостійної роботи

1. Схематично зобразіть теоретичну модель політичної системи Девіда Істона та охарактеризуйте її основні складові.

2. Дайте стислу характеристику політичній системі сучасної України.

3. У вигляді таблиці висвітліть характерні ознаки та особливості політичних систем.

4. У вигляді схеми зобразіть основні елементи політичної системи та дайте їм визначення.

Література

1. Веклич О. Удосконалення економічних інструментів екологічного управління в Україні // Економіка України. 1998, № 9.

2. Кисельов М. Гуманістичні засади сучасної екології// Філософська думка. – 2000, № 3.

3. Марченко Б.І. Формування екологічної моралі в студентському колективі //Педагогіка і психологія. – 1998, № 2.

4. Оцінка екологічної ситуації в Україні //Пашута М.Т., Калина А.В. Прогнозування та макроекономічне планування. – К., АУП, 1998.

5. Погорілий Д.Є. Політологія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.

6. Політологія. /Кер. Авт. кол. Панов. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005.

7. Політологія / За заг. ред. І.С.Дзюбка, К.М.Левківського. – К., 2001.

8. Практикум з політології / За заг. ред. Ф.М.Кирилюка. – К., 2003.

9. Пушкар М.С. Екологічні проблеми економічного розвитку України // Розміщення продуктивних сил України /За ред. Є.П.Качана. – К., 2001.

10. Різак І. Людство удосконалює та корегує план спасіння життя на планеті: Всесвітній саміт зі сталого розвитку та його наслідки для законодавчої влади в Україні// Голос України. – 2002, 13 вересня.

11. Туниця Ю.Ю. Екологічний імператив – запорука сталого розвитку //Урядовий кур’єр. – К., 2000, 15 лютого.

12. Уткін О. Екологічні проблеми і Церква в Україні //Церква і соціальні проблеми. – Львів. – 2000.

13. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). – К., 2002.

14. Штанько В.І., Чорна Н.В., Авксентьєва Т.Г., Тихонова Л.А. Політологія: Навчальний посібник. – К., 2007.

Тема 7: держава – базовий інститут політичної системи План

1. Держава: суть, ознаки, типи, функції, форми та теорії походження.

2. Правова держава і громадянське суспільство.

3. Держава як основний інструмент забезпечення захисту природного довкілля.

Методичні рекомендації

У першому питанні потрібно обґрунтувати місце держави в політичній системі як базового інституту політичної системи. Передусім необхідно дати визначення держави. Розглядаючи і узагальнюючи різноманітні визначення, сутність держави можна сформулювати таким чином: держава – це форма політичної організації суспільства, носій публічної влади; це сукупність взаємозв’язаних установ, організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу.

Важливо визначити обов’язкові складові держави: державні органи, територія, населення (громадяни). Розкрити значення основних атрибутів держави: гербу, гімну, прапору, які символізують певні риси тої чи іншої держави.

Необхідно проаналізувати структуру (систему владних органів) держави. Це передусім органи державного управління (законодавчі, виконавчі і судові – у центрі і на місцях), органи адміністративного управління (чиновницький адміністративний апарат), контрольно-наглядові органи (комісії; комітети і т.п.), органи захисту правопорядку і державної безпеки, Збройні Сили. Доцільно з’ясувати місце кожного державного органу в системі влади цього політичного інституту.

Обґрунтовуючи роль держави як базового інституту політичної системи, необхідно зупинитись на характерних ознаках, що відрізняють державу від інших політичних інститутів та громадських організацій. Це суверенітет, право на застосування сили (примус), видання законів, встановлення і стягування податків.

Окремого розгляду потребують функції держави, які поділяються на зовнішні та внутрішні. Внутрішні функції: економічно-господарська, соціальна, національно-інтегруюча функція, правотворча (законодавча), правозахисна, культурно-виховна. До зовнішніх функцій відноситься: оборонна, дипломатична, співробітництва, сприяння вирішення глобальних проблем, участь у їх вирішенні через міжнародні інституції.

Необхідно дати характеристику різним типам держав: тоталітарній, авторитарній, демократичній, національній, соціальній, правовій.

Окремого розгляду потребує причини виникнення, генезис та теорії походження держави. Це передусім теорії божественного походження держави (Т.Аквінський), теорія соціального договору (Локк, Руссо), теорія конфліктів, завоювань (Гумплович, Оппенгейнер), марксистська теорія, психологічна теорія. Детального аналізу вимагають форми держави. Зокрема, що означає і чим відрізняються форма державного правління, форма державного устрою та політичний режим.

У другому питанні розглядається оптимальна взаємодія суспільства держави і суспільства. Така взаємодія забезпечується за умови формування, правової держави та громадянського суспільства. Необхідно проаналізувати ознаки правової держави: пріоритет права, верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадян і держави. Простежити розвиток теорії правової держави в античну епоху. Розглянути праці європейських мислителів про розподіл єдиної всеохоплюючої державної влади на три види: законодавчу, виконавчу, судову. Проаналізувати Всезагальну Декларацію прав людини 1948 р. і реалізацію теорії правової держави у сучасному світі.

При розкритті сутності та визначення громадянського суспільства, доцільно виявити співвідношення категорій “суспільство” і “громадянське суспільство”. Під громадянським суспільством розуміють сферу недержавних суспільних інститутів та відносин; як суспільство громадян з високим рівнем економічних, соціальних, політичних та культурних і моральних якостей відносин, яке будучи незалежним від держави, через громадські інститути здатне відстоювати права та інтереси громадян на рівні органів політичної влади і тим самим забезпечують функціонування правової держави.

Важливо з’ясувати роль громадянського суспільства в утворенні держави, висвітлити законодавче упорядкування і регулювання відносин громадянського суспільства з державою. Тобто саме громадянське суспільство формує державу, обирає собі вищі органи державної влади, бере участь в формуванні та здійсненні державної політики через демократичні вибори та діяльність політичних партій, визначає певні правової рамки функціонування держави, що передбачає відповідальність держави перед суспільством та її громадянами. Поряд з тим, саме правова держава є важливою умовою функціонування громадянського суспільства, що потребує розгляд цих питань у тісному взаємозв’язку.

В третьому питанні необхідно розкрити роль держави як основного інструменту забезпечення захисту природного довкілля. Це показуємо при розгляді основних внутрішніх функцій держави (економіко-господарської, соціальної, культурно-виховної).

Розглядаючи органи держави, що відповідають за здійснення екологічної політики, студентам потрібно дати характеристику їх діяльності, проаналізувати діяльність держави та національної держави по забезпеченню екологічної безпеки народу, виявити взаємозв’язок між характером форми держави і її компонентів (форми державного правління, форми державного устрою і політичного режиму) та збереження довкілля.

Висвітлюючи проблеми формування національної державності в Україні, необхідно також показати вплив корупції як перешкоди реалізації державою функції щодо охорони природного середовища, з’ясувати чому розвиток громадянського суспільства є умовою вирішення екологічних проблем. Студентам слід показати що формування правової держави є важливим інструментом вирішення екологічних проблем, а також проаналізувати положення Конституції України про охорону колишнього середовища.

Під час розгляду останнього питання потрібно розкрити способи та конкретні заходи вирішення питань екології на рівні:

а) правової держави;

б) органів місцевого самоврядування;

в) громадського суспільства.