МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ,
ПОЛІТОЛОГІЇ ТА ПРАВА
П о л і т о л о г і я
плани семінарських занять З методичнИМИ порадАМИ, СХЕМАМИ І ТАБЛИЦЯМИ
Львів
Змістовний модуль 1. Розвиток політології від найдавніших часів до сьогодення. Політична влада і політична система
Тема 1. ПолІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА: ГОЛОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ
План
Політика як суспільне явище: суть, призначення та властивості.
Екологічна політика держави. Проблеми захисту довкілля в Україні.
Предмет політології: визначення, структура та функції. Основні парадигми політології.
Методологія і методи політології.
Методичні поради.
Приступаючи до вивчення теми, слід насамперед представити політику як сферу діяльності людини, показати її місце в суспільному житті.. Політика – складне суспільне явище: існує необхідність її вивчення з різних точок зору, визначення підходів дослідження; складність політики диктується також її нестабільністю, мінливістю, впливом на неї як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Саме цим студенти мають пояснити й складність визначення самого поняття “політика”. Політика трактується як одна з найважливіших сфер людської діяльності, взаємин індивідів, різних соціальних груп, партій, держав з приводу завоювання, утримання й реалізації влади задля здійснення своїх суспільно вагомих інтересів і потреб. Але, слід зауважити, сама тільки боротьба й перемога в політиці не є єдиною метою політики. Вони є одним із засобів досягнення більшої мети – скеровування усіх сил суспільства (засобами влади) у певному напрямі, підпорядковування приватних інтересів загальнонаціональному, створення механізму реалізації суспільного інтересу (суспільної влади); забезпечення стабільності розшарованого суспільства, його цілісності; сприяння розвиткові умов життя людей. Це і є основним призначенням політики. Отже, з даної характеристики політики студенти повинні зробити для себе висновок, що політика, з одного боку, - це боротьба інтересів політичних суб’єктів, постійні конфлікти між ними, а з другого – узгодження багатоманітних інтересів цих суб’єктів.
Логічним буде виділення основних засобів політики (влада, вплив) та принципів її здійснення: право, примус; окрім того – мораль, мова, державна символіка та ін.
Далі у виступі потрібно виокремити подвійний характер політики: з одного боку, політика як сфера суспільної діяльності є мистецтвом; вона персоніфікована, суб’єктивна, залежить від дій “автора”, з другого боку – політика є наукою; вона спрямована на об’єктивне пізнання суспільного розвитку. Отже, політика – з одного боку – це мистецтво, з другого – наука. У чистому вигляді вона не буває ні першим, ні другим.
Далі доповідачу треба показати основні властивості політики, які доводять її своєрідність, особливості в системі суспільних зв’язків. До них належать: універсальність (лат. universalis – загальний) – всеосяжність, здатність впливати на будь-які сторони та елементи життєдіяльності суспільства; інклюзивність (лат. includere – включати, долучати) проникливість в усі сфери суспільного життя; атрибутивність (лат. atributum – додане) – здатність поєднуватися з неполітичними відносинами і сферами, утворюючи інші види відносин і суспільного життя.
Належне місце у виступі слід відвести розкриттю трьох нерозривних галузей політики: внутрішньої, зовнішньої і міжнародної, їх характеристиці. У межах розглянутих галузей політики виділяються наступні сфери політики: економічна, соціальна, національна, демографічна, екологічна, духовно-культурна та інші. Необхідно дати їх стисле визначення. Залежно від масштабності та тривалості цілей політика є стратегічна і тактична. Усі відзначені галузі, сфери та елементи політики вивчає політологія.
На початку другого питання потрібно відзначити, що особливої актуальності в наш час набули проблеми екології та способи їх вирішення. Доцільно розкрити суть самого поняття «екологія», коротко зупинитися на історії його запровадження у науковий обіг. Насамперед показуємо екологію як науку про відносини рослинних і тваринних організмів та створюваних ними спільностей між собою і навколишнім середовищем. Далі вирізняємо соціальну екологію, що вивчає закономірності взаємодії людського суспільства і довкілля, практичні проблеми збереження навколишнього середовища, включає різні аспекти.
Основну увагу у виступі слід зосередити на розкритті основних напрямків екологічної політики сучасних держав, належить показати багатогранну діяльність спеціалізованих органів, установ з охорони навколишнього середовища, що діють у всіх країнах – членах ООН. Належне місце потрібно відвести характеристиці комплексу заходів України, спрямованих на розробку природоохоронних технологій.
Виклад третього питання починаємо з пояснення самого терміну “політологія” (грець. politika – державна діяльність (державні або суспільні справи) і logos - слово, поняття, учення – буквально: наука про політику). Але для повного розуміння предмету цього далеко недостатньо. Студент повинен пояснити що являє собою політологія як наука і навчальна дисципліна, показати історію їх розвитку, дискусії навколо предмету політології та основні структурні елементи. Належне місце у даному питанні слід відвести висвітленню основних категорій (положень, фундаментальних понять) політології. До них належать: політична влада, політика, політична система, політичний процес, політичне управління, політичне явище, зовнішня політика, міжнародні відносини, геополітика та ін.
На завершення питання потрібно відзначити, що політологія як суспільствознавча та навчальна дисципліна виконує ряд теоретичних і практичних функцій: описова, пояснювальна, інструментальна, прогностична, інноваційна.
Останнє питання теми доцільно розпочати зі з’ясування поняття “методологія”. Останнє можливо осягнути лише після зрозуміння терміну “метод” (грець. methodos – шлях дослідження, спосіб пізнання) – система прийомів та операцій теоретичного й практичного засвоєння дійсності; спосіб досягнення якоїсь мети, вирішення конкретного завдання. Звідси – методологія (грец. methodos і logos - слово, поняття, учення) – наука про структуру, організацію, методи й засоби діяльності. Це – сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкту і її пізнання; технологія використання методів.
Слід показати, що політології властиві ще й специфічні методи: історичний, системний, структурно-функціональний, інституційний, біхевіористичний, емпіричний, порівняльний, політичного моделювання та ін. На завершення теми потрібно показати взаємодію політології з низкою наук, предметом дослідження яких є окремі аспекти політичної діяльності (політична філософія, політична соціологія, політична історія, політична географія, політико-правова наука, політична економія, політична психологія, політична етика та ін.). Отже, розвиток сучасної політології відбувається на основі диференціації, розширення її предметної структури. Вона є сукупність теоретичних наук та емпіричних досліджень, взаємодіє з між дисциплінарними напрямами й суміжними науками у вивченні політики.
Завдання студентам для самостійної роботи
Опрацювавши довідково-енциклопедичну літературу, дайте стислий письмовий виклад основних категорій та понять: політика, політична наука, політична сфера, політичне життя, політичні відносини.
Дайте стислий аналіз ( у вигляді таблиці-схеми) основним напрямам реалізації внутрішньої екологічної політики України.
Покажіть, коли особа (студент) може виступати суб’єктом, а коли об’єктом політики? Наведіть конкретні приклади.
Висвітліть взаємозв’язок політичної науки з іншими науками. Покажіть спільне та відмінне у вивченні політичної сфери життя суспільства різними науками.
Література
Гелей С., Рутар С. Політологія. Навч. Посібник. – К.: Знання, 2007.
Ванда В. Розточчя: Екологія// Урядовий кур’єр. – 2001. – 16 червня.
Дьомкін В. Вступ до екологічної політики. – К., 2000.
Екологізація гуманітарної освіти: Збірник наукових статей, матеріалів, документів / за ред. В.Кондратюка, Львів: «Апріорі», 2004.
Екологічна політика та право // В кн.: Економіка довкілля і природних ресурсі. – Львів: Афіша, 2002. – С. 67-69.
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки // Урядовий кур’єр. – 2000. – 8 листопада.
Заржицький О. Концепція регіональної екологічної політики в Україні: якою їй бути //Право України. – 2001, № 7.
Кухта Б. Політологія. Історія і теорія політичної науки. Курс лекцій. – Львів, 2007.
Лазор О., Загвойська Л. Еколого-економічні підходи до реалізації екологічної політики // Економіка України. – 2002, № 12.
Лемківський К.М., Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. Підручник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: «Новий світ – 2007», 2007.
Погорілий Д.Є. Політологія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.
Політологія. / М.І.Панов (кер.авт. кол.), Л.М.Герасіна, В.С.Журавський та ін. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005.
Політологія. Посібник для студентів вузів /За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. К. 2000.
Рудакевич О.М. Політологія. Лекції, семінари, самостійна робота. Навч. Посібник. – К.: Астон, 2006.
Синякевич І.М. Пріоритетні інструменти екологічної політики // Фінанси України. – 2000, № 10.
Стадницький Ю. До проблеми концепції екологічної політики України і механізму її реалізації. //Економіка України. – 2003. - № 1.
Стадницький Ю.І. Фінансовий аспект удосконалення екологічної політики в Україні //Фінанси України. 2002. - № 11.
Суспільна політична думка: Словник довідник/ Уклав О.І Юристовський. – Львів: вид-во «Сполом», 2008.
Туниця Ю.Ю. Екологічний імператив – запорука сталого розвитку// Урядовий кур’єр, - 2000, 15 лютого.
Холод В. Політологія. Підручник. – Суми: РТД «Університетська книга», 2006.
Шляхи розв’язання екологічної проблеми// Мочерний С.В. Основи економічних знань. – К., 2000.