2. Ліберальні й консервативні уряди. В. Гладстон і б. Дізраелі.

Виклад учителем основних напрямів діяльності лібералів і консерваторів за допомогою таблиць.

Уряди лібералів та консерваторів
Перебування при владі	Партія	Прем’єр-міністр
1868–1874 рр.	ліберали	В.Гладстон
1874–1880 рр.	консерватори	Б.Дізраелі
1880–1885 рр.	ліберали	В.Гладстон
1885–1886 рр.	консерватори	Р.Солсбері
1886 р.	ліберали	В.Гладстон
1886–1892 рр.	консерватори	Р.Солсбері
1892–1894 рр.	ліберали	В.Гладстон
1894–1895 рр.	ліберали	А.Розбері
1895–1902 рр.	консерватори	Р.Солсбері

 

Основні напрями діяльності лібералів і консерваторів
Ліберали	Визнана законною діяльність профспілок і страйки; на виборах до парламенту запроваджено таємне голосування; виборча реформа дала право голосу більшості робітників і селян
Консерватори	Остаточно скасована заборона на страйки, дозволена діяльність кооперативів; закони про обмеження робочого дня 54 год. на тиждень і про охорону дитячої праці

Завдання:

1. Які основні програмні положення консерваторів і лібералів забезпечили їм перемогу на парламентських виборах кінця ХІХ ст.?

2. Охарактеризуйте основні ознаки політики В.Гладстона та Б.Дізраелі.

3. Ірландське питання.

Робота за методом «Шість речень»

Опис учителем проблеми. Створення індивідуальних учнівських нотаток з почутого — «Шість речень».

1. У 80-х роках ХІХ ст. загострилося ірландське питання. Населення Ірландії, що вважалася частиною Великої Британії, але фактично була напівколонією, розгорнуло боротьбу за самоврядування — гомруль, яку очолив депутат парламенту Чарльз Парнелл.

2. Він використовував усі можливі парламентські методи — обструкцію, позови, запити, аби привернути увагу громадськості до проблем Ірландії.

3. Водночас селяни, керовані Земельною лігою, розгорнули боротьбу проти англійських лендлордів, знищуючи їхні маєтки, врожай, худобу.

4. Одним із нових методів боротьби став бойкот (від прізвища капітана Бойкота, щодо якого уперше було застосовано таку форму боротьби).

5. Продовжувалася боротьба за вирішення релігійного питання, яка призвела до відокремлення ірландської церкви від держави у 1868 р.

6. У 1886 р. уряд Гладстона вніс до парламенту закон про гомруль, але його було відхилено, внаслідок чого ліберали зазнали поразки на виборах

4. Британські тред – юніони. Фабіанці.

Розповідь вчителя

Легалізація в 1871 р. англійських тред-юніонів (профспілок) дозволила їм ефективніше обстоювати інтереси робітників, боротися за поліпшення умов праці та матеріального становища. Велике значення мала створена в профспілках система взаємного страхування робітників. Зібрані за рахунок членських внесків гроші можна було використовувати як страхувальний фонд або ж як фонд допомоги безробітним. Тривалий час профспілки охоплювали лише кваліфікованих робітників у традиційних для Англії галузях промисловості, але після ряду великих страйків наприкінці 80-х років XIX ст. почалося створення нових тред-юніонів докерів, газівників, робітниць сірникових фабрик та інших некваліфікованих робітників країни. «Нові» профспілки відрізнялися від попередніх великою кількістю і набагато більшою рішучістю щодо проведення страйків. Саме вони згодом стали колискою незалежного робітничого представництва в парламенті. Чисельність профспілок Англії безупинно зростала. Якщо в 1870 р. у лавах Британського конгресу тред-юніонів нараховувалося 289 тис. членів, у 1890 р. - 1 млн. У 70-80-х роках XIX ст. в Англії, як і в інших країнах, зростає інтерес до соціалістичних ідей. Однак укорінена в країні політична культура виключала популярність революційних теорій, у тому числі марксистської. Набагато більшого поширення набули ідеї реформістського соціалізму, центром якого наприкінці XIX ст. стало Фабіанське товариство. Товариство виникло в 1884 р. і дістало назву на честь римського полководця Фабія Максима Кунктатора (Повільного), який у війні проти Ганнібала вдався до стратегії очікування й виснаження. Серед творців товариства були визначні представники англійської інтелігенції - Сідней і Беатриса Вебби, драматург Бернард Шоу, письменник-фантаст Герберт Уеллс та ін. Проголосивши свою прихильність до соціалізму, фабіанці мислили досягнення мети тільки шляхом поступових реформ і вбачали своє завдання в пропаганді реформістських ідей серед різних верств англійського суспільства.

Система поглядів фабіанців дістала назву «муніципального соціалізму», тому що розширення господарської діяльності муніципалітетів вони розглядали як реальну можливість заміни приватної власності громадською (комунальною). На думку С. Вебба, міське самоврядування, використовуючи такі важелі, як водо- і газопостачання, транспорт, зв'язок, зможе згодом установити контроль над житловим будівництвом і промисловістю. Приватні підприємці, не витримавши конкуренції з містом, розоряться, а податки й добровільні пожертви нададуть міській мерії можливість викупити землю. Таким чином промисловість і земля всього міста мали перейти у власність міської громади.

Поміркуйте!

Чому муніципальний соціалізм був популярним серед англійської інтелігенції?

Поширюючи свої ідеї, Фабіанське товариство здобуло чимало місць у муніципалітетах. Але воно продовжувало залишатися організацією інтелектуальної еліти та нараховувало лише кілька сотень членів