
- •Тема 1. Предмет, структура і завдання курсу
- •Тема 2. Релігія як суспільно-історичне явище
- •Тема 3. Основні теорії походження релігії
- •Тема 4. Ранньоісторичні форми релігії
- •Тема 5. Етнічні релігії
- •Тема 6. Світові релігії
- •Тема 7. Новітні релігійні течії і рухи
- •Тема 8. Сучасний стан релігій в Україні та в регіоні
- •Тема 9. Вільнодумство і атеїзм
- •Тема 10. Свобода совісті і правове регулювання
- •1. Релігійність в Україні
- •3. Найбільш розповсюджені
- •4. Динаміка розвитку релігійної ситуації
- •5. Історія, сучасний стан та тенденції
- •6. Правові акти про свободу
- •6.1. Міжнародні правові акти про свободу
- •7. Основи віри та правила
- •8. Короткий релігієзнавчий словник
- •III. Додатки
- •III. Додатки111
Тема 3. Основні теорії походження релігії
Залежність релігієзнавчих концепцій про походження релігії від ідеологічних орієнтацій. Теологічні теорії. Натурміфологічна теорія. Магічна теорія. Анімістична теорія. Аніматизм. Преанімізм. Соціологічна теорія. Марксистська концепція. Важливість відходу від ідеологізованих шаблонів недіалектичного мислення в галузі релігійно-світоглядної сфери. Історичний характер релігії.
При вивченні даної проблеми потрібно звернути увагу на те, що за період багатовікової історії розвитку суспільної думки видатні мислителі не раз зверталися до питання походження релігії і висунули багато теорій, припущень, думок щодо її генезису. Існують різноманітні концепції походження та історії розвитку релігії. Зокрема, теологічні теорії виходять із беззастережного визнання існування Бога, усвідомлення того, що релігія вічна й незмінна, тобто така, якою її колись подарував людству Бог. Ігнорується той факт, що в історії людства тривалий час був безрелігійний період. Англійський мовознавець Ф.М.Мюллер (1823–1900), у свою чергу висунув припущення, що початком релігії є міф про Сонце й інші об’єкти та явища природи (натурміфологічна, астрально-міфологічна теорія). Ця точка зору певною мірою заперечувала надприродне походження релігії. На наукове пояснення походження релігії претендувала магічна теорія, яку висунув англійський етнограф Д.Фрезер (1854–1941) у книзі “Золота гілка”. Духовний розвиток людства він розглядав як процес, що має три стадії: магію, релігію, науку. Він пропонує такий висновок: переконавшись у неспроможності магії, людина приходить до релігії. Але оскільки релігія безсила допомогти їй у боротьбі з природою, настає етап панування науки. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. набула великого поширення анімістична теорія, засновником якої був англійський етнограф і релігієзнавець Едуард Тайлор (1832–1917), автор книги “Первісна культура”. Він вважав, що найпершою формою релігії був анімізм, який потім, доповнений іншими релігійними уявленнями, критикував ідею абстрактного Бога. Тайлор застосував принцип еволюціонізму до вивчення історії релігії. Слід відмітити, що в процесі критики анімістичної теорії з’явилась ще одна концепція виникнення релігії – аніматизм, згідно з якою анімістичному комплексові передувала ідея загального одухотворення речей, всієї природи. Вважалось, що кожна річ, кожне явище має свого “господаря”. Цю концепцію активно розробляли В.Г.Богораз (1865–1936) і П.Л.Штеренберг (1861–1927). З критики анімістичної теорії виросла також концепція преанімізму. Англійський етнограф Роберт Маретт (1866–1945) вважав, що анімізмові передувала віра в абстрактну духовну силу, яка позбавлена фізичних властивостей. Він використав теорію Л.Леві-Брюля (1857–1939) про “дологічне мислення”. Е.Дюркгейм (1858–1917) створив соціологічну теорію, підкреслюючи, що одвічним елементом релігії є культовий обряд тотемізму, який став основою для формування різних релігій. За Дюркгеймом Бог – символ, у якому суспільство оцінює себе, отже все соціальне є релігійним, поняття про Бога є поняттям про суспільство. А тому релігія виникає разом з утворенням анімістичних уявлень. Варто підкреслити, що преанімістичні теорії, критикуючи вразливі місця анімістичного напряму, не допомогли з’ясувати питання про походження релігії, а навпаки, були кроком назад у порівнянні з іншими теоріями. Марксистська концепція стверджує історичний характер існування релігії, яка виникає в нерозвинутих умовах первісного суспільства і зникає з оволодінням людиною сил природи та подоланням антагоністичних протиріч у стосунках між людьми в соціально-економічних та політичних сферах суспільства. Вона фіксує соціальний, пізнавальний та психологічний аспекти розуміння релігії. Варто зазначити, що деідеологізоване історичне релігієзнавство – система наукових знань, що вивчає походження, історію виникнення та розвитку релігій, їх місце й роль у суспільному житті – виступає як раціоналістичний науковий чинник. Знання про релігію в її історичному аспекті поглиблює загальну світоглядну культуру.
Ключові поняття: теологічна, магічна, анімістична теорії, аніматизм, преанімізм, соціологічна теорія та марксистська концепція походження релігії, монотеїзм, політеїзм, генотеїзм.
Самостійна робота. Опрацювати тему за таким джерелом:
1. Лобовик Б. Проблема періодизації історії релігії // Українське релігієзнавство. – К., 1996. – № 5. – С. 3–8.
Практичне заняття: Історико-філософські концепції природи релігії.
План
1. Матеріалістична концепція релігії.
2. Марксистська релігієзнавча концепція.
3. Ідеалістична концепція.
4. Натуралістична концепція.
5. Соціологічна концепція.
Контрольні завдання і запитання:
1. Перелічіть основні теорії походження релігії та їх авторів.
2. В чому полягає сутність теологічних теорій походження релігії?
3. Охарактеризуйте магічну теорію походження релігії.
4. Як пояснюють походження релігії концепції аніматизму й преанімізму?
5. Проаналізуйте соціологічну теорію походження релігії.
Література
1. Історія і теорія релігії та вільнодумства. – К., 1996.
2. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1998. – С. 10–20.
3. Косуха П.І. Наука про походження релігії. – К., 1976.
4. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1997. – С. 17–33.
5. Попова М.А. Фрейдизм і релігія. М. – 1985.
6. Радулин А.А. Введение в религиеведение. – М., 1996.
7. Релігієзнавство: Навчальний посібник / За ред. С.А.Бублика. – К., 2000. – С. 29–35.
8. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка . – К., 2000. – С. 24–30.
9. Танчер В.К. Основи наукового атеїзму. – К., 1974. – С. 39–41.