4. Динаміка розвитку релігійної ситуації

в Чернівецькій області

Згідно з офіційною статистикою, в Чернівецькій області на кінець 2000 року офіційно діяло 909 зареєстрованих і 115 незареєстрованих релігійних організацій, що відносяться до 28 конфесій, напрямків, церков. (Для порівняння нагадаємо, що у 1991 р. в Чернівецькій області було 422 зареєстрованих громади і 179 незареєстрованих). Спираючись на ці дані, можна говорити про поступове зростання кількості зареєстрованих громад за 10 років; що стосується незареєстрованих громад, то до 1998 р. їх кількість зменшувалася, а починаючи з 1999 р. різко зросла. Нині у власності, або ж користуванні релігійних організацій знаходиться понад 800 культових споруд і 112 будуються. Зростання кількості релігійних громад, як і розширення їх мережі та покращення матеріальної бази культової практики, є свідченням продовження процесу демократизації суспільства, впорядкування церковно-державних відносин.

Зростання ж кількості незареєстрованих громад на кінець тисячоліття може свідчити про дві причини:

1. Керівництво релігійних громад, актив не повною мірою задовольняють ті свободи, які дає Конституція України, Законодавство про свободу совісті та релігійні організації, яке було прийняте ще в 1991 році.

2. Спроба перенести на підпільний рівень деякі види релігійної діяльності. В першу чергу це стосується так званих есхато-месіанських течій (адвентисти-реформісти, Свідки Єгови), які на кінець тисячоліття різко підвищили свою активність щодо розповсюдження ідеї кінця світу, Армагеддону, залякування людей страшними природними і соціальними катаклізмами.

Традиційно найвпливовішою конфесією в Україні, загалом і в Чернівецькій області, є православ’я, яке представлене трьома течіями – Українською православною церквою в юрисдикції Московського патріархату, Українською православною церквою Київського патріархату та Руською православною старообрядницькою церквою. Домінуючою серед них в області є Українська православна церква, що у юрисдикції Московського патріархату (УПЦ МП). На кінець другого тисячоліття вона нараховувала 398 громад, 10 монастирів, 1 духовний навчальний заклад, 3 періодичних видання та 101 недільну школу. Церковну службу тут здійснюють 379 священиків. Ці цифри певною мірою відображають ту активну боротьбу, яку розгорнув Московський патріархат щодо утримання українських парафій.

У порівнянні з УПЦ МП, Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) має менш розвинуту релігійну структуру та матеріальну базу. Нині вона нараховує 123 громади, 1 навчальний заклад, 59 священиків.

На протязі 1991 року в Чернівецькій області діяло 10 громад Української Автокефальної православної церкви (УАПЦ). Це був період пошуку українським православ’ям своєї автентичної моделі. Однак, після об’єднавчого собору 1992 року, який призвів до виникнення Київського патріархату, ці громади змінили свою назву і перейшли в його підпорядкування.

Релігійна мережа Руської православної старообрядницької церкви Московської архієпіскопії (попівці) складається з 9 громад, 2 монастирів та 1 недільної школи. Церква діє у Вижницькому, Глибоцькому, Хотинському та Сокирянському районах.

Фактично відновилася і вийшла на довоєнний рівень Українська греко-католицька церква. В області сьогодні діє 17 громад (у 1991 р. було лише 7 громад), які об’єднані в деканат і входять у структуру Коломийсько-Чернівецької єпархії. Громади в основному зосереджені у Вижницькому, Глибоцькому, Заставнянському, Кіцманському, Новоселицькому, Сторожинецькому районах та у м. Чернівцях. В області УГКЦ за кількісним складом займає сьоме місце по Україні, в державі ж вона посідає друге місце після УПЦ серед традиційних конфесій.

Серед церков, що зростають кількісно, є і римсько-Католицька. Якщо в 1991 р. вона мала в області 12 громад, то нині діє 26 громад, 2 монастирі, 25 недільних шкіл, які підпорядковані Львівській архідієцезії. В Чернівцях функціонує деканат, який є організаційним центром католицьких громад. Церква охоплює віруючих різних національностей: поляків, українців, румунів, мовами яких ведеться богослужіння.

Релігійні організації іудейського віросповідання налічують 10 громад та 2 недільні школи. Зростання відбулося майже в чотири рази у порівнянні з 1991 роком. У громадах іудеїв існує проблема забезпечення служителями культу. На всю мережу цих організацій є лише 3 священнослужителі.

Широко представленні на релігійній карті області протестантські церкви десяти напрямків, кількісні показники яких неухильно зростають з кожним роком. Найчисельнішою є організація євангельських християн-баптистів (ЄХБ), яка нараховує 166 громад (у 91 році було 89 громад); на другому місці – адвентисти сьомого дня (АСД), які нараховують 91 громаду (у 1991 році – 40 громад); третє місце посідають християни віри євангельської (п’ятидесятники) – 112 громад (у 1991 році – 44 громади). Менш чисельними є Свідки Єгови, адвентисти-реформісти (АСД-реф.). По одній громаді налічують лютерани, назариняни. До 1998 року включно в області діяли ще дві офіційно незареєстровані організації: Рада церков ЄХБ та Рада служителів церков ЄХБ. Але у 1999 р. вони розпались і асимілювались з іншими релігійними організаціями.

В останні роки за рахунок відкритості кордонів та обміну культур на Буковині набули поширення новітні релігійні рухи і течії, що свідчить про достатньо високу активність релігієтворчого процесу в регіоні. Новітні релігійні течії та напрями представлені неохристиянськими церквами харизматичного характеру – Церквою Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони), Новоапостольською церквою, Товариством свідомості Крішни. В області функціонують також по одній громаді РУНвіри, організації Шрі Чінмоя та віри Багаї.

2000-й рік ознаменувався появою нових релігійних утворень. По одній громаді зареєстрували Єврейська місіанська синагога і організація мусульманського віросповідання “Танмія”. Почали також діяти буддисти та Церква Божої матері Перетворюваної. Отже, протягом останніх років другого тисячоліття релігійне життя в Чернівецькій області продовжувало урізноманітнюватися. Відбувся помітний ріст православної церкви двох напрямків: УПЦ МП і УПЦ КП. Спостерігалось зниження рівня конфліктності в міжправославному середовищі.

Стабільним є збільшення кількості протестантських громад (особливо баптистів, адвентистів, п’ятидесятників). На релігійній карті області з’явились і автономні громади (ЄХБ, АСД, ХВЄ).

Загальною тенденцією є розширення релігійної мережі, зростання кількісних показників, зміцнення матеріальної бази релігійних організацій. Проблемними поки що залишаються питання забезпеченості культовими спорудами (УПЦ КП), кадрами священнослужителів (УПЦ КП, УГКЦ, РКЦ); реєстрація статутів (ХВЄП, свідки Єгови, назариняни, ХВЄ (автономна), АСД-реформ.).