
- •Тема 1. Предмет, структура і завдання курсу
- •Тема 2. Релігія як суспільно-історичне явище
- •Тема 3. Основні теорії походження релігії
- •Тема 4. Ранньоісторичні форми релігії
- •Тема 5. Етнічні релігії
- •Тема 6. Світові релігії
- •Тема 7. Новітні релігійні течії і рухи
- •Тема 8. Сучасний стан релігій в Україні та в регіоні
- •Тема 9. Вільнодумство і атеїзм
- •Тема 10. Свобода совісті і правове регулювання
- •1. Релігійність в Україні
- •3. Найбільш розповсюджені
- •4. Динаміка розвитку релігійної ситуації
- •5. Історія, сучасний стан та тенденції
- •6. Правові акти про свободу
- •6.1. Міжнародні правові акти про свободу
- •7. Основи віри та правила
- •8. Короткий релігієзнавчий словник
- •III. Додатки
- •III. Додатки111
Тема 10. Свобода совісті і правове регулювання
церковно-державних відносин в Україні
Релігія і право. Необхідність правового регулювання відносин: церква – держава, церква – церква, церква – суспільство. Поняття свободи совісті як конституційно-правової категорії. Історичні етапи становлення свободи совісті. Положення Конституції України, які гарантують свободу совісті громадян. Закон про свободу совісті та релігійні організації. Принцип відокремлення церкви від держави та школи від церкви. Правове забезпечення світськості освіти в Україні. Роль законодавчих актів для встановлення міжрелігійної злагоди, толерантних взаємин між сакральними і секулярними видами духовної культури, паритетності між релігійними і вільнодумчими ідеями.
Тема 10 з проблем правового регулювання свободи совісті в Україні займає важливе місце в курсі, тому що вона висвітлює рівень демократичності та свобод, досягнутих українським суспільством. Студенти повинні вияснити специфіку відносин між релігією і правом, зрозуміти, в чому полягає нагальна необхідність правового регулювання взаємин між релігійними і суспільними інституціями Доцільно ознайомитись з детальною характеристикою поняття свободи совісті як конституційно-правової категорії. Варто звернути увагу на те, як проходило становлення свободи совісті в різні історичні періоди, в яких формах вона функціонує в різноманітних суспільних режимах сьогодні. Необхідно детально зупинитись на основних статтях та положеннях Конституції та Закону “Про свободу совісті та релігійні організації”, що гарантують свободу совісті в Україні. Потрібно чітко усвідомити юридичний аспект положень про відокремлення церкви від держави та школи від церкви, притаманних практиці цивілізованих демократичних держав, а також шляхи забезпечення світського характеру освіти. Важливо зауважити, що законодавчі акти, які забезпечують свободу совісті, відіграють велике значення для встановлення міжрелігійної злагоди в суспільстві, толерантних взаємин між сакральними і секулярними видами духовної культури. З цієї проблеми рекомендуємо студентам взяти участь у практикумі з правових актів про свободу совісті, релігії і переконань.
Ключові поняття: Конституційні гарантії, нормативні акти, правове законодавство, правоздатність, віротерпимість, свобода совісті, толерантність, сакральне, секулярне, світськість освіти.
Самостійна робота: Опрацювати тему за такими джерелами :
Єленський В. Конституцію прийнято. Що далі? // Людина і світ. – 1996. – № 9. – С. 9–13.
Закон Української РСР від 23 квітня 1991 р. “Про свободу совісті та релігійні організації” // Людина і світ. – 1991. – № 7. – С. 9–14.
Не знаєш як чинити – чини по закону // Людина і світ. – 1997. – № 5–6. – С. 30–34.
Практикум. Ознайомлення з правовими актами про свободу совісті, релігії і переконань.
Контрольні завдання і запитання
1. Розкрийте зміст категорій “свобода совісті”, “свобода релігії”, “свобода віровизнання”, “свобода переконань”, “світоглядний плюралізм”.
2. Які міжнародні і національні правові акти гарантують свободу совісті?
3. В чому полягає сутність відокремлення церкви від держави і школи від церкви?
4. Що означає принцип світськості держави і школи?
Література
Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К., 2000. – С. 858–862.
Бабій М. Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.
Історія релігії в Україні: Навч. посібник / А.М.Колодний, П.Л.Яроцький, Б.О.Лобовик. – К., 1999. – С. 655–672.
Калінін Ю.А., Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2000. – С. 260–282.
Клочков В. В. Религия, государство, право. – М., 1998.
Модели церковно-государственных отношений стран Западной Европы и США. – Сб. стат. англ. и рус. яз. – К., 1996.
Релігієзнавство: Навч. посібник / За ред. С.А Бублика. – К., 2000. – С. 303–474.
Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2000. – С. 361–381.
Релігійна свобода: історичне підґрунтя, правові основи і реалії сьогодення.// Науковий збірник за загальною редакцією проф. А. Колодного. – К., 1988.
Релігійна свобода: мас-медіа, школа і церква, як суспільні фактори утвердження. Науковий щорічник. За загальною редакцією д-ра. філос. н. А.Колодного. – К., 2001.
Рене Д. Основные правовые системы современности. – М., 1998.
Савельев В.И. Свобода совести: история и теория. – М., 1991.
Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні. – К., 1996.
Свобода совести, веросповедания и религиозных организаций. Сборник документов. – К., 1996.
Підсумкова конференція
Конференція проводиться після закінчення вивчення курсу. Вона може включати 8–10 доповідей студентів: перша – 12–15 хв., інші – 7–8 хв. На закінчення викладач робить аналіз щодо повноти і рівня висвітлення порушених у виступах проблем, дає рекомендації відносно підготовки до заліку (екзамену) з курсу “ Загальне релігієзнавство”.
ІІ. Інформативно-методичні матеріали