Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

В.І. Докаш

В.Ю. Лешан

Загальне релігієзнавство

Навчальний посібник

Чернівці

“Рута”

2001

ББК 86.2

Д 63

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради

Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Рецензенти:

Юрій М.Ф., доктор історичних наук, професор Чернівецького філіалу Київського торгово-економічного університету;

Троянський В.А., кандидат філософських наук, доцент Буковинської державної медичної академії;

Боднарук Б.М., кандидат історичних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Докаш Віталій Іванович, Лешан Володимир Юхимович Загальне релігієзнавство: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2001. – 376 с.

ISBN 966–568–381-0

У посібнику подаються програма, методичні рекомендації та матеріали до вивчення курсу “Загальне релігієзнавство”.

Для студентів загальноосвітніх факультетів вищих навчальних закладів. Стане у пригоді всім, хто цікавиться проблемами культури, релігії, вільнодумства.

ББК 86.2

Видання посібника здійснено частково за кошти спонсора – Буковинської конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня.

ISBN 966–568–381-0

© Докаш В.І., Лешан В.Ю., 2001

© Видавництво “Рута” Чернівецького національного університету, 2001

ВСТУП

Вивчення релігієзнавства в українській вищій школі – важливий чинник підвищення рівня духовної культури людини, оскільки знайомить з релігією та вільнодумством як соціально-культурними феноменами суспільства. Знання історії світоглядних культур відчиняє двері до правильного розуміння й осмислення величезної глибини цивілізаційного надбання людства, до свідомого і плідного її засвоєння. Правильно сформовані світоглядні орієнтації, уявлення про духовні цінності допомагають людям чіткіше визначити свою програму життя, а народам – зайняти належне місце в цивілізованому світі. В період становлення державності України, духовних засад українського народу як ніколи важливо оволодіти багатством загальнолюдських вартостей, відродити втрачені здобутки національної духовної культури, сформувати нову систему ціннісних орієнтацій та ідеалів.

Певною мірою розв'язати ці проблеми допоможе курс “Загальне релігієзнавство”. Він побудований так, щоб у сучасному варіанті сприйняття познайомити студентів та слухачів різноманітних курсів підвищення кваліфікації та перекваліфікації з основними компонентами .духовної культури – релігією і вільнодумством, показати, яку роль вони відіграють у житті представників різних народів, культур, цивілізацій.

Ключовим поняттям курсу є категорія релігієзнавство. Це означає, що ми повертаємося до усталеної моделі, якою користується світова цивілізація: починаючи знайомство з культурою, розглядаємо релігію як одну з найдавніших форм світогляду і культури людини.

Завдання курсу – висвітлити поступальний розвиток освоєння людиною світу, становлення її як особистості. Вивчення курсу передбачає не просто знайомство з релігією та вільнодумством як певними формами світоглядних культур, а ставить своїм завданням сформувати уявлення у студентів та слухачів про те, як співвідносяться релігія та вільнодумство, релігія та наука, теологія та релігієзнавство. За основу береться принцип світоглядного плюралізму – коли релігія і вільнодумство не протиставляються, а подаються як діалектично співіснуючі світоглядні культурні чинники людської цивілізації. Враховуючи те, що історія виникнення, еволюції та роль релігії і вільнодумства в житті нашого суспільства довгий час висвітлювались лише в марксистському варіанті, курс дає змогу ознайомитися з іншими концепціями цієї проблеми, сучасним баченням релігії як одного з проявів людської духовності.

Пропонуючи сучасні підходи до розуміння причин виникнення релігії та вільнодумства, їх типології, структури та сучасних форм функціонування, ми створюємо можливості зрозуміти виникнення феномену багатокультурності різних націй і народностей, їх відмінності, специфіку культури регіонів. Знання, які будуть отримані в ході вивчення курсу релігієзнавства, також стануть фундаментом для попередження конфліктів на міжнаціональній та міжконфесійній основах.

Курс знайомить з релігійною ситуацією в Україні та регіоні, дає широке розуміння проблем виникнення міжконфесійних конфліктів і шляхів інституювання нових релігійних напрямків, пропонує різноманітні моделі консолідації зусиль релігійних конфесій у відродженні національно-духовних цінностей народу України.

Курс синтетичний, має можливість враховувати специфіку факультетів. Скажімо, на педагогічному факультеті він зорієнтований на форми засвоєння принципів і методики викладання релігієзнавства, роботу з дітьми різних світоглядних культур у школі, знайомство з релігією та вільнодумством як основними чинниками формування духовного світу особистості, виховання певної спрямованості поведінки і вчинків. На юридичному факультеті курс викладається з урахуванням необхідності отримання знань з національного законодавства та міжнародних нормативних актів про принципи інституювання та функціонування релігійних організацій, свободу совісті, попередження і розв'язання міжконфесійних конфліктів. На історичному факультеті курс передбачає знайомство з релігією та вільнодумством як чинниками впливу на суспільство, його історію. Відповідно на економічному релігієзнавство дає можливість побачити, як впливають ті чи інші світоглядні орієнтації на економічні відносини та ефективність праці. Більш глибокі знання отримують студенти – філософи і релігієзнавці. Враховуючи специфіку кожної спеціалізації (філософія, релігієзнавство, теологія), викладачі розробляють спецкурси з різних галузей та напрямків дослідження проблем релігієзнавства, пов’язаних з філософією, історією, психологією, соціологією, антропологією, культурологією, географією, демографією, феноменологією релігії тощо. З цим контингентом студентів проводяться практичні заняття прикладного характеру з метою формування у них не тільки уявлень, але й умінь та навичок з використання релігієзнавчих знань у практичній роботі. Cтуденти отримують не лише певні знання. Вони вчаться розуміти поведінку людей залежно від їх світоглядних орієнтацій, набувають навичок проведення соціологічних досліджень, розробляють науково виважені рекомендації тощо. Враховуючи складність об'єкту вивчення та його динамічність, курс зорієнтований на самостійне опрацювання наукових праць “соціологічного моніторингу”, які висвітлюються в журналі “Людина і світ” та бюлетені Української Асоціації Релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України ім. Г.С.Сковороди “Українське релігієзнавство”, інформаційно-аналітичному часописі “Релігійна панорама”, релігієзнавчому словнику, періодичних виданнях. На практичних заняттях передбачається оволодіння навичками орієнтації в світоглядних питаннях, попередження конфліктних ситуацій у зв’язку з фактами порушень свободи совісті, міжконфесійними зіткненнями. Студенти і слухачі залучаються до участі у “круглих столах”, прес-конференціях з представниками конфесій, відвідують їх зібрання, ведуть словник основних понять з кожної проблеми. Для практичних занять, семінарів, практикумів у посібнику даються інформативно-методичні матеріали та додатки. Курс розрахований на 54 години, з яких 30 годин – лекції, 13 – практичні, 11 – самостійна робота. Залежно від специфіки факультету можлива певна корекція тематики курсу.

Навчально-тематичний план курсу

“Загальне релігієзнавство”

№	Назватеми		Всього Годин		Кількість годин на:
					Теоретичні		Практичні		самостійна робота
1	Предмет, структура і завдання курсу		2		2		-		-
2	Релігія як суспільно-історичне явище		4		2		1		1
3	Основні теорії походження релігії		4		2		2		-
4	Ранньоісторичні форми релігії		4		2		1		-
5	Етнічні релігії		5		3		1		1
6	Світові релігії		10		6		2		2
7	Нові релігійні течії і рухи		4		2		1		1
8	Сучасний стан та основні тенденції розвитку релігії і церкви в Україні та в регіоні		8		4		2		2
9	Вільнодумство та атеїзм в історії культури людства		5		3		1		1
10	Свобода совісті і правове регулювання церковно-державних відносин в Україні		6		2		2		2
11	Підсумкова конференція		2		2		-
Всього		54		30		13		11

І. ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО КУРСУ

“Загальне релігієзнавство”

Тема 1. Предмет, структура і завдання курсу

Визначення предмета курсу. Місце курсу серед інших дисциплін. Структура курсу. Релігієзнавство як єдина і багатодисциплінарна сфера гуманітарного знання. Структурні складові релігієзнавчого знання: філософія релігії, психологія релігії, антропологія релігії, історія релігії, футурологія релігії, культурологія релігії, географія релігії, демографія релігії, соціологія релігії. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна. Методи дослідження світоглядних культур. Принципи та методика викладання, завдання курсу.

Вступна лекція спрямована на формування у студентів уявлення про предмет, структуру і завдання курсу релігієзнавства. Акцентується увага на тому. що релігієзнавство має свою специфіку і дещо по-іншому характеризує свій об'єкт вивчення ніж філософія, культурологія, історія, психологія, соціологія тощо. Зауважимо, що коли йде мова про світоглядні культури, не варто протиставляти релігію і вільнодумство, а розглядати їх розвиток у діалектичному взаємозв'язку як два компоненти духовної культури. Матеріал даної лекції сформує уявлення, що релігієзнавство не тільки підвищує загальноосвітній рівень людей, але й унеможливлює виникнення конфліктів на світоглядній основі. Доцільно також усвідомити, яку роль відіграють релігія і вільнодумство (атеїзм) у формуванні смисложиттєвих орієнтацій людей, їх лінії поведінки та діяльності, в становленні і збереженні культури народів. Знайомлячись з формами функціонування релігії і вільнодумства в сучасному світі, студенти і слухачі на конкретних прикладах дізнаються, як вони впливають на відносини між країнами, різноманітними спільнотами і людьми, яка їх роль у формуванні духовності українського народу.

Для закріплення матеріалу студентам і слухачам пропонується опрацювати ключові поняття та ряд наукових статей, де викладаються принципи підходу до проблеми. Варто звернутися до підручника “Академічне релігієзнавство” (С. 17–99).

Ключові поняття: культура, світогляд, релігія, вільнодумство, духовність, смисложиттєві орієнтації.

Самостійна робота. Опрацювати тему за такими джерелами:

1. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна. Урок 1 // Людина і світ. – 1992. – № 9–10. – С. 14–17.

2. Головащенко С. Церква в суспільстві: історичні корені та сучасні проблеми // Людина і світ. – 1991. – № 6. – С. 5–12.

Практичне заняття. Предмет релігієзнавства.

План

1. Релігієзнавство як комплексна галузь наукового знання.

2. Релігієзнавство як наука.

3. Релігієзнавство як навчальна дисципліна.

4. Прикладний характер релігієзнавчих знань.

Контрольні завдання і запитання

1. Що є предметом курсу “Релігієзнавство”?

2. Назвіть структуру релігієзнавчого знання.

3. З яких галузей знань формується релігієзнавство?

4. У чому полягає призначення курсу “Загальне релігієзнавство”?

Література

1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А.Колодного. – К., 2000. – С. 17–174.

2. Закович М. Проблеми релігієзнавчої освіти в Україні // Українське релігієзнавство: Бюлетень Української Асоціації релігієзнавців і Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України (далі: Українське релігієзнавство) – 1996. – № 4. – С. 37–39.

3. Калінін Ю. А, Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2000. – С. 5–25.

4. Колодний А. Українське релігієзнавство: стан і перспективи // Українське релігієзнавство. – К., 1996. – № 1. – С. 1–8 .

5. Колодний А., Лобовик Б. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. – К., 1996.

6. Лубський В. І. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1997. – С. 3–6.

7. Релігієзнавство: Навч. посібник./ За ред. С.А.Бублика. – К., 2000. – С. 5–26.

8. Релігієзнавчий словник / За ред. А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996. – С. 271–274.

9. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2000. – С. 7–20.

10. Угринович Д. М. Введение в религиеведение. – М., 1985.