Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЗОЗУЛЯ 2...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.92 Mб
Скачать
  1. Напрямки підвищення ефективності використання основних виробничих фондів ( овф )

Основними напрямами поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства є:

1) зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткуання;

2) скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання;

3) підвищення якості ремонтного обслуговування основних фондів;

4) удосконалення виробничої структури основних фондів;

5) модернізація діючого устаткування, машин і механізмів;

6) швидке освоєння проектних потужностей; введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування;

7) економічне стимулювання раціонального використання основних фондів

- 79 -

  1. Виробнича потужність, її види

Виробнича потужність підприємства ( підрозділу ) це його потенційна здатнісь випускати максимальну кількість даного виду продукції за одиницю часу роботи у відповідних одиницях виміру на встановлену дату за допомогою організованої сукупності засобів праці і досягнутому рівні їхнього технологічного освоєння працівниками

Д ля вирішення практичних питань управління необхідно чітко розмежовувати види потужностей на планову ( вхідну ), фактичну (вихідну), середньорічну і визначити рівень їх використання. Кожна із потужностей має виконувати свою роль при формуванні виробничих планів підприємства і виявленні шляхів використання внутрішньовиробничих резервів для їх виконання

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду ( року ) ( ВПВИХ ), обчислюється за формулою:

ВПВИХ = ВПВХ + ВПВВ - ВПВИВ, грн.

де ВПВХ - виробнича потужність на початок періоду, грн.;

ВПВВ - введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

ВПВИВ - виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність ( ВПСЕР.Р ) підприємства, цеху обчислюється за формулою:

де k - кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю

протягом року

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має важливе знчення для підприємства, оскільки їх повніше використання сприяє зменшенню потреб у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, веде до збільшення обсягів випуску продукції

8. Показники використання виробничих потужностей підприємства

Оцінка рівня використання виробничих потужностей відіграє важливу роль у системі управління діяльністю підприємства. Для оцінки реального стану їх використання потрібна система показників

Серед показників виділяється коефіцієнт використання проектної потужності ( ПП ), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого, ніж передбачений за проектом рівень. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, передбаченого проектом ( у грн., т., шт. ), до величини проектної потужності в аналогічних одиницях

- 80 -

коефіцієнт використання проектної потужності

к оефіцієнт використання виробничої потужності

к оефіцієнт величини нормативної потужності

коефіцієнт змінності роботи обладнання

к оефіцієнт завантаження обладнання

к оефіцієнт пропорційності роботи обладнання

Зовсім інше значення має коефіцієнт використання виробничої потужності ( ВП ). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, яка за величиною може значно відрізнятися від проектної

Важливе значення для характеристики виробничої потужності підприємства має аналіз рівня її використання, а також характеристики рівня використання виробничих потужностей його окремих підрозділів. За результатами такого аналізу можна судити про правильність вибору провідної ланки, за якою прийнята потужність заводу, і про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Рівень вокористання середньорозрахункової або нормативної величини виробничої потужності характеризується коефіцієнтом величини нормативної потужності ( КН ):

де В - випуск продукції ( валової, товарної, реалізованої ), грн., тон, шт.

МН - розрахункова нормативна величина виробничої потужності, грн., тон, шт.

За коефіцієнтом використання того чи іншго виду потужності можна оцінити резерви поліпшення її використання, а також ступінь напруженості планових завдань підприємства

Багато підприємств з року в рік, практично, повністю викорстовують виробничу потужність. Але досягнутий високий рівень коефіцієнта не завжди свідчить про її повне викорстання. Це пояснюється тим, що при визначенні виробничої потужності підприємство орієнтується на потужність не завжди провідних підрозділів. У таких випадках виробнича потужність знижується і дати правильну оцінку раціональності використання технологічного устаткування, а також наявним резервам підвищення його завантаження неможливо

- 81 -

Об’єктивну оцінку цих резервів можна отримати за допомогою групи показників, які характеризують рівнь використання обладнання. До них належать два коефіцієнти ( змінності роботи та завантаження облажнаня ) і показник середнього часу роботи однієї машини. Найбільш достовірним методом визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання ( КЗМ ) є ділення планової розрахункової або фактичної машиномісткості продукції, що виготовляється, на дійсний річний фонд часу роботи всього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну за такою формулою:

де -сумарна розрахункова планова або фактична машиномісткість продукції, маш.\ год.

Свст - кількість одиниць встановленого обладнання

ФД - дійсний фонд часу роботи обладнання в одну зміну, год

У результаті порівняння планового або фактично досягнутого коефіцієнта змінності роботи обладнання, який обчислений за запропонованим методом, з оптимально можливим або нормативним можна оцінити резерви підвищення завантаження обладнання

Для оцінки використання дійсного ( реального ) фонду роботи обладнання використовується коефіцієнт завантаження обладнання ( КЗ ). Він показує відношення сумарної машиномісткості до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі роботи підприємства або підрозділів:

де Р - режим роботи заводу, цеху, дільниці

При обгрунтуванні проектів промислових підприємств коефіцієнт завантаження обладнання визначається як відношення розрахункової кількості верстатів або машин до прийняття їх кількості

Важливим моментом в аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи. Показник, який характеризує середній час роботи машини ( год. ), обчислюється за такою формулою:

- 82 -

Будь-який із названих вище показників відображає насамперед використання технологічного обладнаня, яке визначає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників характеризує не тільки рівень використання воробничої потужності, а й резерви поліпшення її використання

Важливим етапом в аналізі використання виробничої потужності є оцінка ступеня рівномірності завантаження обладнання при заданому обсязі виробництва або при прийнятій потужності. Це завантаження дає уявлення про існуючий рівень пропорційності у виробничий потужності підрозділів і груп взаємозамінного обладнання. Для кількісної характеристики рівномірності завантаження обладнання існує коефіцієнт пропорційності ( КПР ), який належить до другої групи показників. Він визначається як відношення кількості обладнання, яке зайняте у виготовленні продукції, до загальної кількості встановленого обладнання ( Свст ):

Якщо Спр = Свст , то коефіцієнт пропорційності дорівнює коефіцієнтові завантаження обладнання. У всіх інших випадкаї вони відрізняються за величиною

Коефіцієнт пропорційності має деякі особливості. Коефіцієнт змінності характеризує використання обладнання в часі, а коефіцієнт завантаження – ступінь використання дійсного фонду часу роботи обладнання при заданому обсягу виробництва. Коефіцієнт пропорційності характеризує рівномірність у роботі парку машин. За допомогою цього показника можна визначити, яка кількість встановленого обладнання у виробничому підрозділі може одночасно працювати при наявній структурі парку машин і структурі машиномісткості заданої при начявінй структурі парку машин і структурі машиномісткості заданої виробничої програми. Водночас він показує, наскільки масштаб роботи відповідає встановленому у підрозділі обладнанню на певний момент часу

9. Підвищення ефективності використаня виробничих потужностей підприємства

У сучасих умовах господарювання максимальне використання виробничих потужностей підприємства є найдешевних заходом, що різко пливає на ефективність роботи кожного з них. Виробничі потужності підприємств, матеріальною основою яких є сучасні системи машин, мають динамічний характер. У іхньому складі відбуваються як якісні так і кількісні зміни.

- 83 -

Для виробничих підрозділів характерними напрямками можуть бути:

  • оптимізація виробничої програми для цехів ( дільниць );

  • зміна структури устаткування без зміни його загальної кількості;

  • підвищення завантаження устаткування до нормальних величин;

  • формування оптимального технологічного плану розподілу робіт;

  • приведення у відповідність сруктури машиномісткості ( трудомісткості ) виготовлюваної або пердбаченої до виготовлення продукції зі структурою наявного в підрозділі парку устаткування;

  • визначення і придбання необхідної кількості устаткування на задану величину потужності

Більш масштабними є напрями для підприємств і обєднань, серед яких:

  • оптимізація виробничої програми підприємства;

  • зміна структури устаткування в цехах з урахуванням можливої зміни площ;

  • оптимізація капітальних вкладень на придбання устаткування;

  • перерозподіл устаткування між цехами;

  • придбання необхідної кількості устаткування для досягнення заданої величини потужності підприємства у зв’яку з його реконструкцією та зміною профілю спеціаліазції

- 84 -