2. Продуктивність праці: поняття і види

Продуктивність праці як економічна категорія представляє собою результативність ( ефективність ) праці, тобто здатність людей виготовляти певну кількість матеріальних благ за одиницю часу

Залежно від масштабності виконуваних трудових процесів розрізняють наступні види продуктивності праці:

• глобальну;

• локальну;

• індивідуальну

- 43 -

Глобальною продуктивністю праці ( ПТ_Г ) називається узагальнений показник народногосподарської ефективності праці в країні в цілому, який розраховується шляхом віднесення основних макроекономічних показників ( валовий національний продукт ( ВНП ), валовий внутрішній продукт ( ВВП ), національний дохід ( НД ) до чисельності зайнятих в суспільно-господарському виробництві ( ч_З )

Локальною продуктивнІстю праці ( ПТ_Л ) називають показник ефективності праці по галузях промисловості, по групі підприємств, що випускають однорідну продукцію. Він обчислюється як обсяг продукції ( валової ( ВП ), товарної ( ТП ), чистої ( ЧП ), виготовленої підприємством (галуззю, підгалуззю), до чисельності промислово-виробничого персоналу даного підприємства ( галузі, підгалузі ) ( Ч_ПВП ) за формулою:

Індивідуальною продуктивністю праці ( ПТ_І ) називається результативність праці на конкретному робочому місці, в конкретному цеху. На конкретному робочому місці його ототожнюють з нормою виробітку по конкретному виду продукції, яка розраховується як кількість продукції в натуральному вираженні ( Q ), виготовленої за одиницю робочого часу ( Т_Р ) за формулою:

10. Методи обчислення продуктивності праці, їх переваги та недоліки

Розрізняють три основних методи вимірювання і обчислення продуктивності праці

1. Натуральний

2. Вартісний

3. Трудовий

- 44 -

При натуральному методі розрахунку продуктивності праці обсяг виготовленої підприємством продукції обчислюють в натуральних вимірниках ( в одиницях ваги, об’єму, кількості, довжини ). Сам показник має два прояви: часовий і персоніфікований. Часовий прояв продуктивності праці ( ПТ_НАТ1) відтворює кількість виготовленої підприємством продукції ( робіт, послуг ) в натуральному вимірі ( Q ) за одиницю часу, витраченого на її виробництво ( Т_ЕФ ) і визначається за формулою:

Переваги методу:

• зрозумілий і наочний розрахунок продуктивності праці;

• можливість визначення продуктивності за кількістю виготовленої продукції;

• можливість порівняння ефективності праці на стаціонарних робочих місцях

Недоліки методу:

• не враховується якість продукції;

• неможливо порівняти продуктивність праці, якщо в цеху ( на підприємстві ) виробляється неоднорідна продукція

При вартісному методі розрахунку продуктивності праці обсяг виготовленої підприємством продукції обчислюють у вартісних вимірниках Показник має також два прояви: часовий і персоніфікований Часовий прояв продуктивності праці ( ПТ_ВАРТ1 ) відтворює обсяг виготовленої підприємством продукції ( здійснених робіт, наданих послуг ) у вартісному вимірі у вигляді валової ( ВП ) чи товарної ( ТП ) продукції за одиницю часу, витраченого на її виробництво ( Т_ЕФ ) і визначається за формулою:

Персоніфікований прояв ( ПТ_ВАРТ2 ) продуктивності праці відтворює обсяг виготовленої підприємством продукції ( здійснених робіт, наданих послуг ) у вартісному вимірі у вигляді валової ( ВП ) чи товарної ( ТП ) продукції одним працівником підприємства ( Ч_ПВП ) і визначається за формулою:

Переваги методу:

• можливість застосування за умов багатономенклатурного виробництва з широким асортиментом виготовлюваної продукції;

• можливість визначення і характеристики динаміки і рівня продуктивності за асортиментом виготовленої продукції по підприємству і в цілому по галузі промисловості з обчисленням темпів зростання за бідь-який проміжок часу

- 45 -

Недоліки методу:

• за умови зміни асортименту вироблюваної продукції, а також в умовах спеціалізації і кооперування підприємств створюється дійсний показник продуктивності праці;

• запропонований показник продуктивності праці залежить від встановлених на продукцію цін

При трудовому методі обчислення продуктивності праці трудомісткість одиниці продукції ( Т_М ) визначається як відношення фонду витраченого робочого часу ( Т_ЕФ ) до кількості виготовленої продукції в натуральному відтворенні і ( Q ) Отже фактична трудомісткість ( Т_М ), або витрати часу на одиницю продукції визначається за формулою:

Трудомісткість одиниці продукції ( Т_М ) також може бути визначена як кількість праці, витраченої працівниками для виробництва визначеної продукції, шляхом ділення кількості відпрацьованих ними людино-годин ( Ч_ПВП х Т_ЕФ ) на кількість виготовленої продукції в натуральному відтворенніі ( Q ) за формулою: