Всеукраїнська громадська організація

„Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелектуальною недостатністю”

Тренінг

для представників громадських організацій:

«Написання проектів»

Автор матеріалів: Майорова Надія

Тема 1. Джерела фінансування неприбуткових громадських організацій

Однією з основних відмінностей громадської організації від державних є те, що вона сама повинна знаходити ресурси для забезпечення своєї життєдіяльності.

Ресурс - це джерело, арсенал засобів і можливостей, до яких можна звертатися по мірі необхідності для виконання будь-якого завдання або здійснення певних дій. До ресурсів відноситься все, що можна використати для задоволення певної потреби або рішення проблеми (Енциклопедія соціальної роботи).

Ресурси розглядають з точки зору їхньої природи, джерел і корисності.

Ресурси можуть бути:

- внутрішніми або зовнішніми;

- офіційними (формальними) або неофіційними (неформальними);

- реальними або потенційними;

- керовані і малокеровані

Також ресурси можуть бути: відсутніми, невідомими, недоступними, досить дорогими, неприйнятними, фрагментарними, нескоординованими, пов’язані із зловживаннями та безгосподарністю тощо.

Необхідно володіти спеціальними знаннями і навичками, щоб знайти необхідні ресурси та довести їх до тих, хто цього потребує, допомогти оптимально їх застосувати.

Структура ресурсів ГО:

Інформаційні ресурси

Інтелектуальні ресурси

Матеріальні ресурси

Людські ресурси

“Синергетичні ресурси”

Фандрайзинг - залучення ресурсів, які можна отримати безкоштовно.

Способи фандрайзингу:

1. збір грошей (збір приватних пожертв, аукціони, публічні благодійні акції)

2. залучення волонтерів (до проведення спеціальних заходів, роботи організації

3. отримання фінансування (на проведення певних заходів, реалізацію програм, проектів) від державних структур, комерційних організацій, спеціальних фондів.

Для підвищення ефективності і збереження незалежності НДО повинна намагатись одночасно мати підтримку від держави, фондів, комерційних організацій та приватних осіб.

Для того, щоб збільшити можливість фінансової підтримки своєї роботи, необхідно оформити свої ідеї у формі заявки\проекту та звернутися до донорів.

У ролі донорів можуть виступати державні структури різних країн, міжнародні організації, приватні благодійні фонди, комерційні структури, релігійні, наукові та інші громадські некомерційні організації, а також приватні особи.

Державні донори – установи, які отримують фінансування з бюджету своєї країни. Наприклад, місцева адміністрація, управління освіти, управління соціального захисту, міністерства та відомства тощо. Сюди ж відноситься Агентство міжнародного розвитку США (USAID). Як правило, це самі бюрократичні і вимогливі грантодавці. Їхні програми допомоги завжди направлені на вузьке коло потенційних грантоотримувачів, а вимоги до заявок та звітів найбільш суворі. Часто такі донори орієнтовані виключно на громадян своєї держави. Проте деколи вони надають гранти іноземцям через посередників – „напівприватних донорів”.

„Напівприватні донори” – громадські організації, які отримують кошти від державних донорів і розподіляють їх між організаціями-заявниками. Наприклад, Фонд Євразія, Міжнародна організація світового банку.

Приватні донори – це фонди, приватні некомерційні організації, які отримують кошти від приватних громадян (пожертвування), або корпорації (комерційні фірми), а також приватні особи.

Існує декілька типів приватних благодійних фондів:

Незалежні фонди – організовуються однією або декількома приватними особами (фонд Сороса) і потім існують на дивіденди від вкладеного капіталу. Вони мають чітко визначений список пріоритетних напрямків та стандартних критеріїв відбору заявок. Фонди формують ради, які розглядають заявки і виносять рішення про фінансування. Саме з таким типом фондів недержавним організаціям найчастіше доводиться мати справу на сьогодні.

Асоційовані фонди – фінансуються через засоби комерційної організації, з якою асоціюються. Наприклад, Хerox Fundation, Hewlett-Packard. Зазвичай такі фонди надають гранти в сфері, яка співпадає з інтересами корпорації, комерційної організації, з якої вони фінансуються.

Фонди прямої дії – фонди, що використовують свої ресурси для підтримки власних досліджень або безпосереднього надання послуг. Вони створюються спеціально для підтримки проектів.

Місцеві фонди – засновуються жителями певної місцевості для задоволення місцевих потреб. Орієнтовані виключно на надання підтримки місцевим організаціям.

Благодійні фонди не є єдиним джерелом фінансування недержавних неприбуткових організацій. На адміністративні витрати, створення і утримання офісу, цільові проекти, програми, кампанії, акції тощо організація може використовувати інші джерела ресурсів.

Наприклад:

• Членські внески – особи, які активно залучені до роботи організації, роблять внески до загального фонду.

• Збір пожертвувань від приватних осіб і організацій. Він може бути цільовим – направленим на здійснення конкретного заходу, кампанії, акції або на потреби організації в цілому.

• Державне фінансування – отримання фінансування від держави в рамках певної програми, наприклад, наукові проекти.

• Організація платних благодійних заходів, наприклад, благодійні аукціони.

Таке фінансування частіше всього використовується організаціями, якщо важко отримати цільові пожертвування (зарплата секретаря, ремонт приміщень, непередбачені витрати тощо).

Цільові кошти, як правило, надаються на реалізацію проектів, корисність результатів яких легко довести. Заявка на фінансування проекту може розглядатися як оголошення того, яким чином різні витрати організації пов’язані з кінцевим результатом діяльності.