- •1. Положення в системі apg III родин покритонасінних рослин, поширених на південному сході україни
- •2. Морфологічні ознаки, використані для розподілу груп покритонасінних рослин
- •Якісні морфологічні ознаки
- •Життєва форма
- •Засіб кріплення до субстрату
- •Кількісні морфологічні ознаки
- •3. Зростання елементів оцвітини
- •4. Статевий склад квіток на рослині
- •3. Морфологічні ознаки, використані для визначення родин покритонасінних рослин Якісні морфологічні ознаки для диагностики родин
- •1. Розташування листків на пагоні
- •2. Склад оцвітини
- •5. Рослини з різностатевими квітками
- •6. Симетричність оцвітинаа
- •7. Розташувння зав’язі
- •8. Розташування квіток у складі флоральних одиниць
- •9. Листки у складі флоральних одиниць
- •13. Кількісні морфологічні ознаки для діагностики родин
- •3.1 Морфологічні ознаки родин Magnoliids
- •3.1.1 Філотаксис та морфологія квітки Magnoliids
- •3.1.2. Розташування флоральних одиниць у Magnoliids
- •3.1.3. Разташування прилисників, приквітків та приквітничків у Magnoliids
- •3.2.1. Філотаксис та морфологія квітки Monocots
- •3.2.2 Розташування флоральних одиниць у Monocots
- •Разташування прилисників, приквітків та приквітничків у Monocots
- •3.3.1. Філотаксис та морфологія квітки Eudicots
- •3.3.2 Розташування флоральних одиниць у Eudicots
- •3.3.3 Разташування прилисників, приквітків та приквітничків у Eudicots
- •4. Морфологічні особливості розташування квіток у видів рослин Якістні морфологічні ознаки для діагностики виду рослин
- •Кількісні ознаки для диагностики виду рослин
- •4.1 Морфологічні особливості розташування квіток у представників Magnoliids
- •4.2 Морфологічні особливості розташування квіток у представників Monocots
- •4.3. Морфологічні особливості розташування квіток у представників Eudicots
- •Література
2. Морфологічні ознаки, використані для розподілу груп покритонасінних рослин
До відділу покритонасінних (Angiospermae) згідно системі APG III, належать групи: Magnoliids, Monocots (Однодольні Monocotyledons, Liliopsida) та Eudicots (дводольні, Dicotyledons, Magnoliopsida). Для розмежування данних груп ми використовували якісні та кількісні ознаки.
Якісні морфологічні ознаки
Життєва форма
№ |
Українська |
Російська |
Латинська |
1 |
трави |
травы |
herba |
2 |
кущі |
кустарники |
frutex |
3 |
дерева |
деревья |
lignum |
Засіб кріплення до субстрату
№ |
Українська |
Російська |
Латинська |
1 |
стрижнева коренева система |
стержневая корневая система |
radix palaris |
2 |
мичкувата коренева система |
мочковатая корневая система |
radix fibrilosa |
3 |
змішана коренева система |
смешанная корневая система |
radix mixtus |
4 |
коренева присоска |
корневая присоска |
haustirium |
5 |
кореневище |
корневище |
rizoma |
Структура листка
№ |
Українська |
Російська |
Латинська |
1 |
прості |
простые |
simplex |
2 |
складні |
сложные |
composita |
Жилкування листкової пластинки
№ |
Українська |
Російська |
Латинська |
1 |
сітчасте |
сетчатое |
reticulato-nervis |
2 |
дугоподібне |
дуговое |
curvinervis |
3 |
паралельне |
параллельное |
рaralleli-nervis |
5. Наявність прилисників
№ |
Українська |
Російська |
Латинська |
1 |
є |
имеются |
exstant |
2 |
відсутні |
отсутствуют |
nullis |
Кількісні морфологічні ознаки
6. Число кратне елементам оцвітинаа в одному колі
№ |
Українська |
Російська |
Латинська |
1 |
3, 4, 5 |
3, 4, 5 |
3, 4, 5 |
2 |
0, 3, 4, 5 |
0, 3, 4, 5 |
0, 3, 4, 5 |
3 |
0, 3, 4 |
0, 3, 4 |
0, 3, 4 |
7. Число розвинених насінинодолей у зародка
№ |
Українська |
Російська |
Латинська |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
1 |
1 |
1 |
При морфологічному аналізі кореневих систем істотне значення має склад кореневої системи. Стрижнева коренева система складається з добре вираженого головного кореня (який розвивається із зародкового корінця), та розвинених на ньому бічних коренів наступних порядків [179]. Мичкувата коренева система складається з додаткових коренів, які відходять від пагону, але головний корінь не виражений [179]. Змішана коренева система має ознаки стрижневої та мичкуватої, в ході морфогенезу формується головний корінь, а потім система додаткових коренів [171, 179]. Коренева присоска утворюється у паразитичних рослин (наприклад, вовчок, повитиця та ін.).
Листок складається з листкової пластинки та черешка (якщо черешок скорочений, то листок є сидячим). Листок вважається простим, якщо він складається з однієї листкової пластинки, і складним, якщо він складається з декількох листкових пластинок (рис.1) [179].
А.
Б.
Рис. 1. Схеми структури листків
А – простий лист; Б – складний лист
Прилистки (stipulate) – вирости у основання листа. Вони можуть бути вільними, зрощеними, такими, що: приросли до черешка, приросли до стебла, ковпачкоподібні, сидячі та черешкові; вони можуть мати різну форму, забарвлення і опушення. За зовнішнім виглядом прилистки бувають: листкоподібними, плівчастими, колючкоподібними, вусикоподібнимі, залізкоподібними. Розміри прилистків коливаються від дуже маленьких і маленьких, коли вони ледь помітні біля основи листка, до великих, коли вони перевищують пластинку листка. За тривалістю життя прилистки поділяються на ті, що залишаються, коли вони зберігаються у підстави листа протягом усього його існування; ті, що опадають, коли вони незабаром опадають; ті, що відмирають, коли вони відмирають, але залишаються біля основи листка. Зрощені прилистки утворюють розтруб [179]. В особливу групу виділяють міжчерешкові прилистки, що зустрічаються у представників Rubiaceae; вони представляють собою звичайні бічні прилистки, які мають листкоподібні форму, що створюють мутовку, в якій число прилистків є таким, що коливається [179]. Діагностика груп покритонасінних (Angiospermae) рослин згідно до системи APG III представлена в таблиці .
Таблиця 2.1
№ |
Групи |
Життєва форма
|
Засіб кріплення до субстрату |
Структура листа |
Жилкування листків |
Прилистники |
Число кратне елементам оцвітини в одному колі |
Число розвинених насінинодолей у зародка
|
1 |
Magnoliids |
трави |
стрижнева коренева система, корневище |
прості
|
сітчасте
|
відсутні |
3, 4, 5 |
2 |
2 |
Eudicots |
трави, дерева, кущі |
стрижнева, мичкувата та змішана кореневі системи, коренева присоска |
прості, складні |
сітчасте, дугоподібне
|
є, відсутні
|
0, 3, 4, 5 |
2 |
3 |
Monocots |
трави |
мичкувата коренева система |
прості |
дугоподібне, паралельне |
відсутні |
3, 4 |
1 |
Виключення :
Eudicots: 1 сім’ядоля у Ряста (Corydalis DC.)
Monocots: 2 насінинодолі у Воронячого ока (Paris L.), Занікелія (Zannichellia L.)
Таблиця 2 .2
№ |
Группы |
Жизненная форма |
Способ крепления к субстрату |
Структура листка |
Жилкование листьев |
Прилистники |
Число кратное элементам околоцветника в одном круге |
Число семядолей
|
1 |
Magnoliids |
травы |
стержневая корневая система, корневище |
простые
|
сетчатое |
отсутствуют |
3, 4, 5 |
2 |
2 |
Eudicots |
травы, деревья, кустарники |
стержневая, мочковатая и смешанная корневые системы, корневая присоска |
простые, сложные |
сетчатое, дуговое |
отсутствуют, присутствуют
|
0, 3, 4, 5 |
2 |
3 |
Monocots |
травы |
мочковатая корневая система |
простые |
дуговое, параллельное |
отсутствуют |
3, 4 |
1 |
Исключения :
Eudicots: - 1 семядоля у Хохлатки (Corydalis DC.)
Monocots: 2 семядоли у Воронего глаза (Paris L.), Занникеллии (Zannichellia L.)
Таблиця 2.3
№ |
Group |
Forma vitalis |
Radix |
Folium |
Ffolium nervis |
Stipulis |
Perigonium |
Cotyledon |
1 |
Magnoliids |
herba |
radix palaris, rizoma |
simplex |
reticulato-nervis |
nullis |
3, 4, 5 |
2 |
2 |
Eudicots |
herba, frutex, lignum |
radix palaris, radix fibrilosa, radix mixtus, haustirium |
simplex, composita |
reticulato-nervis, curvinervis |
nullis, exstan |
0, 3, 4, 5 |
2 |
3 |
Monocots |
herba |
radix fibrilosa, rizoma |
simplex |
curvinervis, рaralleli-nervis |
nullis |
3, 4 |
1 |
Exceptiones:
Eudicots: 1 cotyledon in Corydalis DC.
Monocots: 2 cotyledon in Paris L., Zannichellia L.
