
- •5.05010201 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”
- •Методичні вказівки розроблені у відповідності з навчальним планом спеціальності 5.05010201 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”
- •5.05010201 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж” 20
- •Оформлення курсової роботи
- •1 Вимоги до оформлення текстових документів
- •2 Позначення документів
- •Зміст курсової роботи.
- •3 Завдання на курсову роботу
- •4 Вступ
- •5 Аналіз технічного завдання
- •6 Розробка технічного та робочого проекту
- •6.1 Постановка задачі на розробку програмного забезпечення
- •6.2 Опис та обгрунтування вибору структури та методу організації вхідних та вихідних даних
- •6.3 Опис методів реалізації функцій програми
- •6.4 Визначення інформаційних зв'язків
- •6.5 Написання текстів програм
- •7 Тестування та налагодження програм
- •8 Висновки
- •9 Перелік посилань
- •10 Додатки
- •Додаток а Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи міністерство освіти і науки україни
- •З дисципліни системне прогамування
- •Додаток б Шифри документів, що входять до складу курсової роботи, курсового та дипломного проекту
- •Додаток в
- •1 Аналіз технічного завдання 5
- •Додаток г Зразок завдання на курсову роботу
- •5.05010201 “Обслуговування комп’ютерних систем і мереж” завдання
- •Зміст пояснювальної записки
6.5 Написання текстів програм
У підрозділі Написання текстів програми подається інформаційна частина, що містить опис розробки робочого проекту. Рішення, прийняті на попередніх етапах, перетворюються у форму, доступну ЕОМ. Складаються програми, здатні розв’язати задачу. На етапі розробки програмного тексту вся увага виконавця зосереджується на методиці кодування:
забезпечення синтаксичних вимог обраної мови програмування;
використання можливостей мови для забезпечення незалежності програм;
забезпечення зрозумілості та самодокументування програмного тексту (наочність та легкість читання операторів, повнота та чіткість коментарів);
виконання прийнятих стандартів при використанні мови.
Використання існуючих засобів автоматизації програмування дає змогу підвищити продуктивність праці розробників, сприяє покращенню якості програмного виробу, що створюється, завдяки використанню конструктивних можливостей сучасних систем програмування, засобів попередження та виявлення помилок.
Для забезпечення й універсальності програм, а також для полегшення їх майбутнього супроводження при кодуванні треба дотримуватись певних стандартів. Багато з них прийнято на основі стандартів встановлених консультативними сужбами фірм Microsoft.
7 Тестування та налагодження програм
В даному розділі описується методика тестування програми, тестові дані та наводяться результати роботи програми. Якщо програма працює в графічному режимі, то роздруковується копія графічного вікна програми. Якщо результатом роботи програми є текстовий файл, то необхідно вивести вміст цього файлу. Для програм з розвинутою системою діалогових вікон та меню слід обмежитись видруком лише найсуттєвіших результатів, які демонструють правильну роботу програми, а не передруковувати весь екран для кожного відкритого пункту меню. Перелік всіх пунктів меню в такому випадку та вміст неосновних діалогових вікон можна подати в текстовому вигляді.
Якщо для відображення роботи програми необхідна значна кількість роздруків, то їх можна подати у додатках.
Тестування та налагоджування програм є особливими діями.Тестування здійснюється шляхом створення середовища, що є еквівалентним реальному середовищу, в якому повинна функціонувати програма, а саме інформаційного та програмного. Тестування доцільно проводити за схемою:
визначення типів тестів, що використовуються для виявлення помилок;
правила тестування, основними з яких є : прохід всіх основних ділянок (гілок); точність перевірки; мінімальність обчислень; прогін програм;
порівняння отриманих результатів з еталонними.
Наявність помилок в програмі - закономірне явище. Існують три методи викриття і попередження помилок:
підвищення чіткості самого процесу розробки;
введення у кінці кожної стадії розробки окремого етапу перевірки;
орієнтація конкретних процесів тестування на конкретні процеси розробки для виявлення певного класу помилок.
За характером помилки можуть бути таких категорій:
вводу, виводу, обчислень, логічні, маніпулювання даними, інтерфейсу, документації та ін.
У розділі потрібно зробити висновок, який підтверджує (або заперечує) працездатність програми.