9. Підсумкові опитування

Опитування проводиться в усній чи письмовій формі по закінченні вивчення кожного змістовного модуля на семінарському занятті або за рахунок СРС, що передбачена розкладом. Кожен студент має повно та чітко відповісти на два питання. У разі непідготовленості до складання опитування студент повинен складати залік наприкінці курсу.

Модуль 1

1. Визначення джерелознавства як науки.

2. Предмет та завдання джерелознавства.

3. Основні етапи джерелознавчого аналізу джерел.

4. Джерелознавство та допоміжні історичні дисципліни.

5. Джерелознавство та історія.

6. Генезис джерелознавства.

7. Місце античного джерелознавства в системі історичних дисциплін.

8. Принципи класифікації та систематизації джерел.

9. Пам’ятки матеріальної культури та їх значення для вивчення античної історії.

10. Критичне вивчення писемних джерел античності.

11. Фр.Шахермайер та його вчення про герменевтику.

12. Визначення справжності та достовірності нарративних джерел.

13. Спадщина античних авторів в Середні віки.

14. Збирачі античних старожитностей в епоху Відродження.

15. Вивчення джерел з історії античності у ХVII – ХІХ століттях. К.Мюллер, Ф.Якобі, В.В.Латишев.

16. Основні етапи розвитку археології античності.

17. Сучасні прийоми пошуку джерел.

18. Путівники по архівах, бібліографічні показники.

19. Видання історичних джерел (археографія)

Модуль 2

1. Міф як світоглядно-естетичний феномен.

2. Поняття про міф.

3. Міф в історичному розвитку.

4. Героїчні міфи.

5. Поняття про епос.

6. Гомерівське питання.

7. Сюжетна основа поем Гомера «Іліада» і «Одіссея».

8. Предмет та мета, тема и композиція «Історії» Геродота.

9. Фукідід – родоначальник історичної критики.

10. Новаторство та актуальність творів Ксенофонта.

11. Ідейна спрямованість та літературна своєрідність історичних творів Ксенофонта.

12. Промови афінських ораторів та їх значення як історичних джерел.

13.Концептуальний зміст «Загальної історії» Полібія.

14. Виникнення трагедії.

15. Есхіл як «батько трагедії».

16. Внесок Софокла у розвиток трагедії.

17. Еврипід – початок мистецької драми.

18. «Біографії» Плутарха.

19. Початок історичних знань в Римі. Офіційні записи: календар, списки посадових осіб, літопис (аннали).

20. Старші анналісти. Марк Порцій Катон.

21. Римська історіографія часів пізньої Республіки. Гай Саллюстій Крисп.

22. Римська історіографія ранньої Імперії. Тит Лівій.

23. Історична праця Амміана Марцелліна – останнє яскраве явище римської історіографії.

24. Римська наукова література. Антиквари (Варрон, Пліній Старший).

25. Римське мистецтво промов. Творчість Цицерона.

26. Біографії Светонія.

27. Грецькі автори про Рим: Полібій, Діодор Сицилійський, Страбон, Аппіан.

28. Правові джерела Стародавньої Греції.

29.Правові джерела Стародавнього Риму.

30. Територія та населення Північного Причорномор’я в творах грецьких та римських авторів.

Контрольні питання до заліку:

1.Предмет та завдання джерелознавства

2. Дайте визначення поняття "історичне джерело".

3. Наведіть класифікацію історичних джерел.

4. Поясніть взаємодію об'єктивно-суб'єктивних факторів у процесі створення та функціонування історичних джерел.

5. Яке значення має методика бібліографічного пошуку опублікованих джерел?

6. Як використати науково-довідковий апарат архівів для пошуку джерел?

7. Які групи методів застосовуються у джерелознавчій критиці?

8. Перелічіть основні елементи джерелознавчого аналізу.

9. Що Вам відомо про методику встановлення справжності джерела?

10. Як проводиться атрибуція джерела (встановлення його авторства)?

11. Назвіть основні принципи датування, атрибуції, визначення місця та умов створення пам’ятки.

12. Тлумачення історичних джерел (герменевтика).

13. Пошук історичних джерел (евристика).

14. Видання історичних джерел (археографія).

15. Пам’ятки античної міфології як історичне джерело

16. Пам’ятки давньогрецького епосу як історичне джерело.

17. «Труди і дні» Гесіода – календар сільськогосподарських робіт беотійського селянина.

18. Закон Клісфена про остракізм: причини, мета, історичний контекст.

19. Лікургови ретри – причина специфіки політичного устрою Спарти.

20. «Історичні» та «міфологічні» драми в Афінах V століття до н.е.

21. Історико -політичний контекст творчості Есхіла, Софокла та Еврипіда.

22. Історична свідомість Геродота та фактори її формування.

23. Історична свідомість Фукідіда та фактори її формування.

24. Провіденціоналізм та раціоналізм Геродота та прийоми його критики.

25. Науково-критичний метод, метод реконструкції Фукідіда, його прагматична методологія фактографічного дослідження.

26. Поєднання релігійно-філософської ідеології, консерватизму та суб’єктивності та об’єктивності Ксенофонта.

27. Загальний хід розвитку державного устрою Афін в «Афінській політії» Аристотеля.

28. Художня майстерність та політична спрямованість промов Лісія, Ісократа та Демосфена.

29. Образ Олександра Македонського в працях його біографів.

30. «Порівняльні життєписи» Плутарха як історичне джерело.

31. «Історична бібліотека» Діодора Сицилійського: структура праці, грандіозність програм та завдань автора.

32. «Географія» Страбона та її історичне значення.

33. Об’єктивність, еллінський патріотизм та поклоніння перед Римом Полібія.

34. Закони ХІІ таблиць як джерело даних про соціально-економічну історію раннього Риму.

35. Промови Цицерона як історичне джерело. Промови проти Люція Сергія Катіліни.

36. Світогляд Тита Лукреція Карра та його уявлення про походження, розвиток та будову світу.

37. «Енеїда» Вергілія та її історичне значення.

38. Римська історіографія. Тит Лівій.

39. «Записки про галльську війну» Гая Юлія Цезаря як історичне джерело.

40. Територія та населення Північного Причорномор’я в творах античних авторів.

41.Сім грецьких мудреців та їх афоризми.

42. Історичні реалії давньогрецького роману.