2​ Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу – надати студентам уявлення про загальні проблеми джерелознавства як науки та первинне уявлення про корпус джерел з античної історії та проблематику їх дослідження.

Об'єктом вивчення даного курсу є античні джерела, насамперед писемні.

Концептуальною та методологічною основою курсу є конкретно-історичний підхід, об'єктивність, всебічність і цілісність джерела, або групи джерел чи джерельних комплексів.

Завдання курсу “Античне джерелознавство” обумовлені методичним процесом “сприйняття - усвідомлення - застосування” знань. До завдань курсу входить:

• сформувати уявлення про джерельну базу античності;

• ознайомитись із структурою античного джерелознавства;

• вивчити класифікацію античних джерел;

• визначити проблему достовірності писемного античного джерела;

• з’ясувати співвідношення об’єктивного та суб’єктивного в писемному джерелі;

• усвідомити проблему першоджерела та вторинного джерела в античному джерелознавстві, їх співвідношення, схожості та відмінності ;

• розглянути методологічні підходи та методичні прийоми античних авторів;

• проаналізувати проблему історичного часу, історичного простору та історичного руху в творах античних авторів;

• ознайомитись з основними видами античних джерел;

• сформувати уявлення про прийоми вивчення античних джерел;

• набути досвід з опрацьовування античних джерел;

• знати програмний фактичний матеріал в його послідовності;

• робити узагальнення та висновки на основі вивченого фактичного матеріалу;

• застосовувати набуті знання в навчальному процесі та втілювати їх в подальшу викладацьку діяльність.

По закінченні вивчення курсу студент повинен знати:

- завдання та специфіку курсу «Античне джерелознавство»;

- теоретичні основи, термінологічний апарат курсу; історію формування античного джерелознавства;

- класифікацію археологічних джерел;

- основні етапи розвитку античної літератури;

- характерні риси окремих літературних жанрів;

- особливості історичного та географічного жанрів;

- поняття «історичне джерело», «герменевтика », «автентичний текст», «палеографія», «сфрагістика», «компіляція», «репрезентативність», «маргіналії», «петрогліфи», «епіграфіка»;

- особливості політичних творів та публіцистики.

вміти :

- характеризувати джерела;

- описувати методику встановлення справжності джерела;

- аналізувати джерелознавство як науку;

- пояснювати основні елементи джерелознавчого аналізу, класифікувати джерела

- визначати спрямованість, вірогідність та фактичну цінність джерел;

- пояснювати і застосовувати поняття: «манускрипт», «пергамент», «інтерполяція», «історичні джерела», «епістолярні джерела», «ретроспекція», «провіденціоналізм»;

- визначати особливості міфів та епосу як історичних джерел;

- наводити приклади з джерел, які відображають реальні історичні факти та події;

- порівнювати дані різних джерел між собою;

- висловлювати судження щодо історичної інформативності різного типу джерел, історичні реалії творчості давньогрецьких драматургів, історичну канву творів античних авторів.

3.​ Програма навчальної дисципліни

МОДУЛЬ І

Змістовий модуль 1

Поняття про історичне джерело та античне джерелознавство

Тема 1. Проблема джерелознавства як науки. Вчення про інформацію. Особливості історії як науки. Генезис джерелознавства. Предмет та завдання джерелознавства. Основні етапи джерелознавчого аналізу джерел. Джерелознавство та допоміжні історичні дисципліни. Джерелознавство та історія. Визначення джерелознавства як науки. Джерелознавство в науках про людину.

Тема 2. Визначення історичного джерела. Класифікація історичних джерел. Визначення історичного джерела в історіографії. Фіксовані джерела інформації про реальність. Джерело як об’єкт культури та реальний об’єкт пізнання. Джерело як дослідницька проблема. Джерело як засіб пізнання світу для історика. Сучасні визначення історичного джерела.

Джерельна база досліджень. Зміст та форма історичного джерела. Класифікація писемних джерел Л.Н.Пушкарьова, Л.С.Клейна та їх критика в сучасній літературі. Класифікація та систематизація писемних джерел з античної історії.

Тема 3. Історія набуття та видання джерел з історії Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Спадщина античних авторів в Середні віки. Збирачі античних старожитностей в епоху Відродження. Вивчення джерел з історії античності у ХVII – ХІХ століттях. К.Мюллер, Ф.Якобі, В.В.Латишев. Основні етапи розвитку археології античності. Сучасні прийоми пошуку джерел. Путівники по архівах, бібліографічні показники. Тлумачення історичних джерел (герменевтика). Видання історичних джерел (археографія)

Тема 4. Археологічні джерела з античної історії. Особливості класифікації археологічних джерел. Артефактні та неартефактні знахідки. Побутові, поховальні, культові, виробничі та інші види археологічних пам’яток. Зводи археологічних джерел. Археологічні реконструкції.

Пам’ятки античної епіграфіки. Датування написів, визначення справжніх написів, відновлення втраченого або зіпсованого тексту. Систематизація написів. Грецькі та латинські написи Північного Причорномор’я.