9. Понятійно-термінологічний апарат

Необхідною складовою наукової теорії є її термінологічний апа­рат. Кожна наука, кожна область наукових знань користується сво-єю термінологією. Розроблення системи понять і термінів є одним з головних завдань кожної науки. Вузловими елементами наукового іиаиня виступають поняття. Поняття — це форма мислення, що ві­дображує загальні, істотні властивості чи відношення для певної су-И vi і пості предметів, явищ, процесів. Кожне поняття позначають спе-ціальним.словом словом або словосполученням, яке називають терміном.

Для визначення поняття достатньо вказати його родову та видо­ву отакії. Перша вказує на загальну множину (рід) подібних об'єк-

39

Таблиця 1

Індуктивний (І) та дедуктивний (II) шляхи наукового пояснення

(Д. Харвей, 1974)

тів, друга — зазначає суттєві й особливі видові ознаки даного по­няття. Наприклад, рекреаційне господарство — це вид економічної діяльності, що надає населенню рекреаційні послуги (оздоровлення, відпочинок, туризм). У цьому визначенні родова ознака — вид еко­номічної діяльності (один з видів), а видова — конкретні послуги відпочинку.

40

Поняття характеризують за їх змістом і обсягом. Зміст поняття передає сукупність істотних властивостей і відношень даної множини явищ, обсяг — визначає сферу його можливого застосування. Зміст може бути більш чи менш глибоким та ємким, обсяг — ширшим (біль­шим) чи вужчим (меншим). Обсяг і зміст поєднані законом оберненого співвідношення: чим вужчий обсяг поняття, тим глибший, більш конк­ретний і деталізований його зміст. Наприклад, поняття "курортне се-лище" за обсягом вузьке: воно охоплює лише селища міського типу (ні села, ні міста), що мають рекреаційну функцію. Зміст цього понят­тя докладно конкретизований, а сфера практичного застосування об­межена: лише окремі селища мають курортні функції. Відтак, логіч­ний обсяг цього поняття вузький. Розглянемо інший приклад. Понят­тя "структура" на даний час є надзвичайно поширеним і застосову­ється у будь-якій галузі знань. Відтак, його обсяг надзвичайно широ­кий. У той же час загальне визначення структури не може бути конк­ретним і точним саме внаслідок його універсальності. Тому зміст цьо­го поняття різко обмежений, неконкретний,неглибокий.

Цікавим є логіко-математичний аналіз понять щодо їх однознач­ності, повноти, внутрішньої непротирічивості, а також відношень між різними поняттями — еквівалентності (рівнозначності), подіб­ності, толерантності, порядку (строгого чи нестрогого), протилеж­ності, протирічивості. Приклади такого аналізу наведені, зокрема, у роботах О. І. Шаблія (2001).

Нові поняття необхідно термінувати, тобто розробляти для них відповідні терміни. Може видаватися, що терміни — це "назви" по­нять, за якими їх розрізняють, і тільки. Насправді до наукових тер­мінів ставлять такі спеціальні вимоги:

• змістовність — термін повинен мати чіткий зміст;

• правильна орієнтація: термін повинен орієнтувати нас на дане поняття, а не суперечити йому;

• систематичність: термін і відповідне йому поняття повинні вписуватись у вже наявний понятійно-термінологічний апарат;

• дериватність — можливість подальшого термінування, тобто утворення на основі даного терміну наступних, нових;

• стислість, лаконічність: терміни не повинні бути складними чи багатослівними;

• граматична правильність і благозвучність;

• унікальність (неповторність, відсутність у даній науці чи в ін­ших науках);

41

-можливість перекладу на інші мови.

У розвинених науках формуються взаємопов'язані й оструктуре-ні системи понять і термінів, які утворюють понятійно-термінологіч­ну систему даної науки. Кожне базове наукове поняття чи певна їх група можуть формувати свою понятійно-термінологічну підсисте­му (систему). Хорошим прикладом систем і підсистем понять і термі­нів у суспільній географії є відома робота Е. Б. Алаєва (1983 p.).

Більшість понять в суспільній географії запозичені із сусідніх наук — економіки, демографії, соціології, суспільствознавства, ет­нографії, екології, загальної теорії систем і т. д. На жаль, понятійно-термінологічний апарат суспільної географії розроблений ще недо­статньою мірою. Поняття та терміни даної науки недостатньо впо­рядковані, допускають багатозначність (полісемія), повторюють те­рміни сусідніх наук (синонімія), у багатьох випадках не узгоджені у різних авторів та шкіл, не утворюють цілісної та чіткої концептуа­льно-понятійної системи. Відтак, обов'язковим елементом будь-якої програми суспільно-географічних досліджень повинна бути розроб­ка та визначення відповідного понятійно-термінологічного інстру­ментарію, формування відповідної понятійно-термінологічнолї сис­теми чи підсистеми.

Контрольні питання та завдання

1. Яку роль відіграє понятійно-термінологічний апарат у розвитку науки? Що являють собою поняття і терміни?

2. Як визначають поняття? Характеризуйте обернену залежність між обсягом та змістом поняття. Наведіть приклади.

3. Що являє собою термінування? Які формальні вимоги ставляться до наукових термінів?

4. Що таке понятійно-термінологічна система науки? У якому стані перебуває понятійно-термінологічна система суспільної геогра­фії?

42

Розділ II

МЕТОДОЛОГІЯ СУСПІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ