7. Фундаментальні та прикладні дослідження

Розрізняють дослідження фундаментальні та прикладні. Фунда­ментальні дослідження спрямовані на виявлення та вивчення осно­воположних законів і закономірностей розвитку природи, суспільс­тва, мислення. Результати фундаментальних досліджень створюють підґрунтя наукового знання у вигляді базисних теорій і принципів. Прикладні дослідження мають на меті розв'язання тих чи інших практичних питань і проблем. Вони спираються на вже відомі й ап­робовані теорії й методики досліджень. З появою нових фундамен­тальних знань виникає проблема їх верифікації та апробації в при­кладних дослідженнях.

37

Звичайно, науку поділяють на дві частини — фундаментальну й прикладну. Фундаментальна наука вивчає суттєві властивості та за­кономірності у функціонуванні та розвитку досліджуваних об'єктів і явищ, а прикладна наука розробляє напрямки і методи впроваджен­ня одержаних результатів у сферу суспільної практики. Прикладні дослідження та розробки в географії часто називають конструктив­ною географією.

Дискусійним лишається розмежування наук на фундаментальні й прикладні. Одні дослідники вважають фундаментальними ті науки, які виникли з давніх часів і стали основою для всіх інших дисциплін. Такими є передусім природничі науки — математика, астрономія, фізика, хімія, біологія, географія, а з суспільних — історія та філосо­фія. У наш час більш поширеним є розуміння фундаментальних наук як переважно теоретичних, формалізованих, "точних" і "чистих". Дискусійним певною мірою є також і впорядкування фундаменталь­них і прикладних досліджень щодо їх первинності — вторинності у процесі пізнання. Більшість дослідників надає беззастережну пер­шість фундаментальним наукам. Але відома точка зору (Франк­фуртська школа неокантіанства), яка заперечує пізнавальний при­мат спостережень і фактів, оскільки вони самі є соціально-опосеред­неними, такими, що проводяться відповідно до запитів і потреб сус­пільства. Представники цієї школи доходять цікавого висновку: на­ука — це практична справа, а не так званий істинний опис дійсності.

Контрольні питання та завдання

1. Поясніть цільові настанови і зміст фундаментальних досліджень.

2. Характеризуйте зміст і цільові настанови прикладних дослі­джень.

3. Покажіть поділ окремої науки на її фундаментальну та приклад­ну складову на прикладі географії. Що являє собою конструктив­на географія?

4. За якими ознаками науки поділяють на фундаментальні та при­кладні?

38

8. Методологія індуктивних та дедуктивних досліджень

Найбільш загальна схема розвитку наукового знання включає такі основні етапи: 1) відкриття нових фактів, які не можна пояснити існуючими теоріями і які створюють так звані проблемні ситуації; 2) систематизація та узагальнення цих фактів; 3) побудова нової те­орії для пояснення цих фактів; 4) поширення даної теорії на інші фа­кти і області знань, перевірка її можливостей і результатів. Більш деталізовано структуру досягнення нових знань (наукового пояс­нення) представляють за двома напрямками — індуктивним (рух від часткового до загального) та дедуктивним (від загального до част­кового), які показані у таблиці 1.

Небезпека індуктивного шляху пізнання полягає у можливості розгляду часткового випадку як загального, а дедуктивного — у не­вірній апріорній (до досліду) моделі досліджуваного об'єкту чи яви­ща, а також у формуванні неправильних гіпотез.

Контрольні питання та завдання

1. Представте загальну методологічну схему розвитку наукового знання.

2. Поясніть відмінності індуктивного та дедуктивного напрямків одержання знання. Покажіть переваги і недоліки кожного з них.

3. Прокоментуйте методологічну схему Д. Харвея індуктивного та дедуктивного напрямків досліджень у географії.